Федералізм ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Федералізм (від лат. foederatio – союз, об’єднання) – 1) теорія і практика створення цілісної союзної держави, утвореної сукупністю політично і юридично рівнозначних частин (квазідержав), пов’язаних спільними інтересами, історичними долями, договірними конституційними відносинами і спільним управлінням єдиним державним цілим з більшим ступенем взаємозалежності (федерація) чи більшою автономією частин, суб’єктів (конфедерація); 2) форма державності, в основі якої лежать такі принципи: формування геополітичного

простору держави як єдиного цілого з територій членів (суб’єктів) федерації (штатів, кантонів, земель, республік тощо); суб’єкти федерації зазвичай наділяються установчою владою, мають обмежений суверенітет, включаючи прийняття власної конституції; компетенція між федерацією і її суб’єктами розмежовується союзною конституцією; кожен суб’єкт федерації має свою правову і судову системи; одночасно існує єдине федеративне (союзне) громадянство і громадянство союзних одиниць. Об’єднання держав на принципах Ф. існували в стародавній історії і в середньовіччі. Однак за сутністю Ф. –

явище нової історії. В соціально-політичному плані принципи Ф. внутрішньо пов’язані з філософією природного права і теорією конституціоналізму (парламентаризм, представницька демократія), з формуванням громадянського суспільства і народженням інституту політичної нації як співгромадянства населення різних етнічних груп, об’єднаних певною державністю. У соціально-економічному плані принципи Ф. можуть бути реалізовані тільки на основі розвитку внутрішнього ринку країни, який інтегрує всі матеріальні ресурси суб’єктів федерації для задоволення щонайширших потреб держави і для зовнішньоекономічної діяльності федеративного центру, створення умов для розвитку національного виробництва.

Рябов С. Г. Політологія: словник понять і термінів. – К., 2001 ; Политология: Краткий словарь. – Ростов н/Д, 2001; Кудряченко А. /. Німеччина після виборів – анфас і профіль. Червоно-зелений – кольори балансу // Віче. – К., 2002. – № 12; Политологическая энциклопедия. – M., 2003.

А. Кудряченко

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

Федералізм - Довідник з політології

Схожі записи:

ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА – галузь соціально-філософської діяльності, що вивчає політичне життя суспільства, виробляє політичні, ідеологічні концепції, доктрини, прогнози, які впливають на формування політичної свідомості й перебіг...
Біфуркація політична Політологічний словник Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим...
Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) Політологічний словник Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) – на момент створення являло собою міждержавну організацію шести західноєвропейських країн: Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Створене для...
Група семи “Сімка” або “Велика сімка” Політологічний словник Група семи “Сімка” або “Велика сімка”- група семи найбільш розвинених у соціально-економічному плані держав, (США, Англія, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Японія), які спільно...
Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
Українська Академія політичних наук (УАПН) Політологічний словник Українська Академія політичних наук (УАПН) – Всеукраїнська громадська організація, заснована в травні 1993 р. Об’єднує науковців, викладачів вищих навчальних закладів, працівників органів державної...
Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як...
Ультиматум Політологічний словник Ультиматум (від лат. ultimatus – крайній, останній) – 1) у міжнародному праві – вимога однієї країни до іншої, виражена в дипломатичному документі або...
Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється...
Теорія еліт Г. Моски та В. Парето Теорія еліт Г. Моски та В. Парето На думку представників італійської школи політичної науки Г. Моски (1858 – 1941) та В. Парето (1848 – 1923),...
ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами П. с. є політичні...
Громадянськість Політологічний словник Громадянськість – готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків;...
Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє...
Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у...
Безпека міжнародна Політологічний словник Безпека міжнародна – система доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, спрямованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й...
ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК – метод політичної боротьби, який застосовується з метою змусити певну політичну силу прийняти якесь політичне рішення (заяви протесту, депутатські запити, кампанії у пресі,...
Повторні вибори Політологічний словник Повторні вибори – вибори, що відбуваються замість попередніх, які визнані недійсними або такими, що не відбулись. Проводяться в загальному порядку на тих же...
Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань,...
Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у...
Закон і порядок Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як...
Що таке ідеологія? 24 Що таке ідеологія? Ідеологія (від гр. idea – поняття і logos – учення) – це система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне...
Робітничий клас Політологічний словник Робітничий клас – один з основних класів сучасного суспільства, який зайнятий безпосередньою виробничою працею, працює за наймом на підприємствах з різною формою власності....
Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять...
Молодіжна політика Політологічний словник Молодіжна політика – 1) система ідей, теоретичних положень про місце і роль молоді, молодого покоління в суспільстві; 2) практична діяльність суб’єктів такої політики;...
Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення...
Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія)...
Міхновський Микола Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX...
НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності...
Веймарська конституція Політологічний словник Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар. В....
Демографічна політика Політологічний словник Демографічна політика (policy demographic) – певна система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для суспільства і свідомої демографічної поведінки населення; важлива складова внутрішньої...
КОНСЕНСУС КОНСЕНСУС – 1) політичні та практичні позиції, ідеї, питання, які дають змогу різним політичним силам, суб’єктам політики під час переговорів досягти згоди, взаємоприйнятних рішень, встановити...
Індоктринація Політологічний словник Індоктринація – насильницьке нав’язування особистості (групі, народу) мети, цінностей, ідеологій у будь-який спосіб певними суб’єктами або інститутами влади. І. тісно пов’язана з маніпулюванням...
Ядерні держави Політологічний словник Ядерні держави – держави, що мають ядерну зброю. До Я. д. належать США (з 1945 р.), держави, що утворилися після розпаду СРСР (Росія,...
Участь політична Політологічний словник Участь політична – 1) участь громадян у суспільно-політичних справах; 2) залучення членів соціально-політичної спільноти в існуючі усередині неї політичні відносини і структури влади....
Власність Політологічний словник Власність – соціологічна категорія, яка містить певні підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та ін.), що прямо чи опосередковано стосується привласнення...