Тема уроку. Форма, колір, декор у створенні художнього образу. Екзотичний птах.
Мета уроку. Продовжувати ознайомлювати із жанрами образотворчого мистецтва; закріплювати знання про анімалізм та засоби передавання характерних форм птахів; закріплювати поняття про композицію; навчати спостерігати за красою навколишнього світу; дотримуватися в зображенні пропорцій, розмірів; розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати в образотворчому мистецтві рухи птахів; формувати образне, логічне, просторове мислення; продовжувати
Обладнання:
– художні матеріали та інструменти: олівці, фломастери;
– зошити-альбоми;
– література: Образотворче мистецтво: підруч. для 4 кл. / М. І. Резніченко, С. І. Трач. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 142 с.; Програма “Образотворче мистецтво. 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів, 2011”.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
Пір’я
Як людина розмовляє.
(Папуга)
Пір’я – вбраннячко розкішне:
Золоте, барвисте, пишне.
Ходить гордо, наче пан.
Дивний красень, птах –
(Фазан)
Птах цей довгі ноги має.
Голову в пісок ховає.
Хоч і швидко він біжить –
В небеса не полетить:
Я догнати намагаюсь.
Та швидкий, як вітер
(Страус)
Запитання
– Яке мистецтво називають декоративно-ужитковим?
– Як люди використовують твори декоративно-ужиткового мистецтва?
– Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?
– Що таке декоративне зображення?
– Що таке форма? Декор?
II. Стимулювання і мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Визначення мети і завдань уроку.
З доісторичних часів люди завжди жили з оточенні звірів та птахів і завжди їх зображували: дряпаним контуром і мінеральними фарбами на стінах печер, вирізували з каменю і деревини ліпили з глини. Фігурки тварин виконували роль талісманів; ними прикрашали побутові предмети, ювелірні вироби, архітектурні споруди. Аніматичне мистецтво існувало впродовж тисячоліть, у кожного народу і в різні епохи.
Птахи – дивовижні, прекрасні створіння. Адже вони можуть те, про що здавна мріяли люди. (Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, на яких зображено птахів, виконані видатними художниками; пропонує уважно роздивитися картини; скласти усний твір-опис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення.)
Птахи вміють літати! Скільки сил витратило людство, щоб навчитися літати, повітряні кулі й дельтаплани, дирижаблі й літаки, гелікоптери й ракети. У птахів є лише один, проте дивовижний інструмент для польоту, – крила.
Відрізняються птахи одне від одного також за розмірами. Найменшими є пташки колібрі. Довжина тіла у них становить усього кілька сантиметрів, а вага – 5 грамів. Найбільший із сучасних птахів – страус. Його зріст сягає двох метрів, а вага – 300 кілограмів.
Птахи в міфології багатьох народів є творцями Всесвіту. Ніким не народжені, вони вже існували, коли не було ще ні неба, ні землі, а лишень одне “широке море”, яке було завжди. Птахи символізують повітряну стихію, а повітря, як відомо, легке і може проникати всюди. Птахи сполучають світ земний і небесний.
Так Лебідь – символ Сонця, його казкова біографія пов’язана зі скиданням пір’я і перетворенням на діву. Досить часто лебідь виступає символом душі, яка літає по небу в образі цього благородного птаха. Лебідь – символ вірності.
Павич – це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію життя, тому вона птиця сімейного щастя. Павича вважали священним птахом, ідеальним божественним створінням, символом слави, гордості, безсмертя й духовної величі.
Орел – у давніх образах володар верхнього світу, він символізує перемогу: якщо перед битвою воєначальник бачив у небі орла, він рішуче спрямовував своє військо на неприятеля.
Лелека – символ плідності, удачі й щастя, втілення таких моральних якостей, як мудрість, справедливість. Цей птах, за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. Де він покладе своє гніздо, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, то він може і хату спалити…
У слов’янських міфах ворон називається “птицею віщою”, яка вміє говорити людською мовою. У казках ворон виступає володарем золота, срібла і самоцвітів, які зберігаються в його гнізді, він приносить “живу” і “мертву воду”, дістає молодильні яблука. Ворон – птах вічності.
Голуб – символ Святого Духа. А також – щирої любові, злагоди й ніжності. Голуб і голубка в парі – символ вічної й вірної любові. Для всього людства – це птах усеземної любові, птах миру. За переказами, душа людини по смерті перетворюється в голуба.
Фенікс дивний міфічний птах, що символізує відродження, безсмертя й сонце. Коли вона співає, з її дзьоба сипляться дорогоцінні перли – образ оживляючих крапель дощу. Навіть одне перо Жар-Птиці вночі освітлює весь сад. Ця птиця помирає і знову оживає.
– А яких ще пташок ви знаєте?
– В яких піснях згадуються пташки?
– Яка найспівочіша пташка в Україні?
– А які прикмети, повір’я, пов’язані з пташками, ви знаєте?
Так поступово на основі традицій народного малярства сформувалося професійне мистецтво. До видатних майстрів традиційного українського живопису належать Г. Собачко-Шостак, К. Білокур, М. Приймаченко, М. Тимченко.
Картини відомих українських народних майстрів вражають оригінальністю відтворення довкілля, фантазією, багатством палітри. Творити красу, творити для людей – у цьому бачили вони сенс свого життя.
Українська народна художниця, представниця “народного примітиву” (“наївного мистецтва”); лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, одна з найвідоміших українських художниць – Марія Приймаченко.
В основі творчості народної художниці Марії Приймаченко присутнє оригінальне відчуття природи і світу загалом. Вона з дитинства постійно вчилася у рідного Полісся. При спогляданні її картин перед очима постає дивовижний світ звірів, фантастичних істот, птахів, квітів. Народжені творчою уявою геніальної художниці, вони глибоко споріднені з традиціями українського народного мистецтва. На думку дослідників, Марія Приймаченко дивовижно об’єднала у своїй творчості малюнок і живопис: це і живописна графіка, і графічний живопис. Художниця мріяла: “От якби зібрати з усієї України народних майстрів, що за дива витворили б – цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей…”
В Марії Приймаченко дивом збереглося прекрасне дитяче вміння сприймати життя як вічну казку.
Її композиції, виконані на аркуші ватману, вражають силою і міцністю барв. Надзвичайно ефектно звучить чорний колір у поєднанні з густо-червоним, сонячно-жовтим і дзвінко-сріблястим, світло-сірим. Фігури узагальнені, прості за контуром і оживлені виразними колірними плямами.
Приймаченко вдається до свого улюбленого прийому “олюднення” – фантастичні звірі і птахи у неї найчастіше з людськими очима, отороченими пухнастими віями.
Народна фантастика втілювала глибоку філософію життєствердження. Ця філософія і стає провідною у фантастичних композиціях Марії Приймаченко. Вона бачить свого фантастичного птаха як реального, живого і знаходить відповідні художні засоби для його образу. Птахи у неї шовково-золотаві, квіткоподібні, птахи з крилами-вишиванками. Птахи і звірі у художниці добрі або пі Вони у неї сині, жовті, зелені, вогняні. Естетика незвичайного, як у казці, входить у реальність, входить просто і легко, та тому здається природною. Їй і дивуєшся, і водночас визнаєш її цілковиту природність серед приймаченківського світу. Тут ще раз виступає злиття казковості та повсякденності.
Злу силу вона малює темними, ніби навмисно приглушеними фарбами; добру – яскравими, сяючими. У цьому “змістовому” розумінні кольору багато спільного у народного живопису й народної поезії.
III. Вправи за зразком.
Декор (від французького decor) – поєднання елементів, призначених для прикрашання.
Декоративна композиція – яскрава, барвиста, дещо казкова композиція. У ній художник спрощує, стилізує, декоративно переробляє всі елементи, які використовує.
IV. Пробне застосування знань, формування умінь.
Намалюйте птаха олівцем. Розташуйте свого птаха посередині аркуша і зробіть його досить великим, адже він – головний на малюнку. Тепер виконайте малюнок у кольорі, використовуючи техніку петриківського розпису.
Передайте в образі пташки своє eмоційне ставлення до миру і щастя нашої любої України. У декорування пташки використайте прийоми стилізації та традицій українського народного малювання. Поміркуйте, які вироби можна прикрасити цим малюнком.
Інструкція
1. Уявіть собі, яку птицю ви хочете намалювати. Розгляньте картинки, на яких намальовані різні птахи. Можна зробити Жар-птицю схожих на якусь екзотичну птицю, але можна і придумати щось своє, використовуючи приблизно пропорції.
2. Почніть малювати з тулуба, це найбільша деталь. Пташиний тулуб, як правило, являє собою овал з різними співвідношеннями довжини і товщини. Овал не обов’язково буде правильним.
Можна, наприклад, розташувати його вертикально і зробити нижню частину значно ширшу від верхньої. Овал можна зігнути так, як вам хочеться.
3. Подумайте, яка у птиці буде шия. Вона може бути дуже короткою, як у горобців, дятлів чи інших мешканців наших лісів. Але Жар-птиця може бути схожа і на лебедя, а відповідно – мати довгу вигнуту шию. При цьому тулуб, звичайно, зручніше розташувати горизонтально. Намалюйте круглу голову. Намітьте ноги і напрямок крил і хвоста.
4. Зробивши легкий начерк, починайте птицю прикрашати. Мабуть, в даному випадку це найголовніше. Основна деталь – хвіст. Його можна зробити дуже довгим, з завитками, з пір’ям найвигадливішої форми. Крила теж можуть бути дуже довгими, з чудернацькими фантастичними контурами. Форма пір’я – кругла або овальна, з крутими завитками. Можна вплести в хвіст і крила квіти або прикрасити їх коштовним камінням. Накидати контури краще відразу.
5. Ноги у птаха можуть бути короткими, як у павича, або довгими, як у чаплі або журавля. Птицю з довгими ногами важкувато тримати в золотій клітці, незручно їй і на дереві з золотими листям. Тому зробіть краще короткі ноги.
6. Дуже важливий елемент малюнка – голова. У Жар-птиці може бути красивий гребінь або чубчик. Пір’їни зазвичай на голові такі ж за формою, що й на хвості та крилах, але трохи менші. Можна намалювати закручений чубок.
7. Де живе ваша Жар-птиця? Намалюйте для неї казковий сад з фантастичними деревами та квітами. В саду може бути ставок, у який птах дивитиметься. Поруч можна розташувати звичайнісіньких птахів, на фоні яких Жар-птиця здаватиметься ще більш фантастичною.
8. Розфарбуйте малюнок. Для Жар-птиці краще вибирати теплі тони, особливо підходять яскраво-жовтий і помаранчевий. Можна використовувати і золотисту фарбу. Контури пір’я та очі прорисуйте більш яскравим кольором. Можна використовувати навіть контрастну фарбу. Спочатку покрийте силует птиці рівним легким шаром фарби, після цього починайте промальовувати деталі. В останню чергу розфарбуйте очі та самоцвіти, якими прикрашене пір’я.
Фізкультхвилинка.
V. Перегляд, аналіз та оцінювання учнівських робіт. Підсумок уроку. Рефлексія.
Підсумки уроку, виставка робіт на дошці – з магнітиків-пташок велика композиція “Пташка, яка принесе щастя”…
До нас прилетіли пташки, які принесли мир і щастя нашій дорогій УКРАЇНІ.
Наостанок всім я хочу побажати
Птаха щастя за хвіст упіймати.
Щоб у серці пташка любові співала,
А в душі завжди казка тривала!
(2 votes, average: 4,00 out of 5)