МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 2
ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
2.2. Особливості дії елементарних еволюційних факторів у популяціях людей
2.2.4. Генетико-ав тома Тичні процеси в малих популяціях
У малих популяціях (деми, ізоляти) суттєве значення в зміні частоти алелів належить випадковим процесам (дрейф генів). Прикладом дії дрейфу генів служить “ефект родоначальника”. Він виникає, коли декілька сімей покидають батьківську популяцію і створюють нову на іншій території. У такій популяції
Завдяки дрейфу генів у малих популяціях різко зростає гомозиготність, відмічається підвищена загибель плодів, мертвонародженість, уроджені аномалії, спадкові хвороби. Так, члени секти меннонітів (амішів) у районі Ланкастер штату Пенсильванія, яка нараховувала до середини XX ст. приблизно 8000 осіб, майже всі походять від трьох подружніх пар, які емігрували в Америку в 1770 р. У цьому ізоляті виявлено 55 випадків особливої форми карликовості з багатопалістю, яка успадковується за аутосомно – рецесивним типом і не зареєстрована серед меннонітів штатів Огайо та Індіана. У світовій медичній літературі описано не більше 50 таких випадків.
Медичні наслідки дрейфу генів полягають у нерівномірному розподілі деяких спадкових захворювань серед груп населення земної кулі. Припускають, що ізоляцією і дрейфом генів можна пояснити високу частоту церебромакулярної дегенерації у Квебеку і Ньюфаундленді, дитячого цистенозу у Франції, алькаптонурії у Південній Африці, адреногенітального синдрому в ескімосів. Ці фактори могли бути причиною низької частоти фенілкетонурії у фіннів і євреїв-ашкеназі.