Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 32 (варіант Б)
Тема. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. ОСНОВНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Мета: поглибити в учнів поняття про зв’язок геологічної будови, рельєфу та родовищ корисних копалин на прикладі материка Південна Америка; націлити учнів на пошук певних закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин; удосконалювати практичні навички учнів щодо роботи з картами атласу; розвивати логічне мислення; виховувати пізнавальний
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта Південної Америки, атласи, підручники.
Опорні та базові поняття: рельєф, корисні копалини, тектонічна будова, внутрішні і зовнішні сили, платформа, щит, плита, область складчастості, основні форми рельєфу, тектонічні структури Південної Америки, види корисних копалин.
Географічна номенклатура: низовини: Амазонська, Оріноцька, Ла-Платська; плоскогір’я: Бразільське, Гвіанське; гори Анди (г. Аконкагуа) вулкани: Сан-Педро, Котопахі.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Учитель перевіряє, з яким настроєм
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
1. Прийом “Вірю – не вірю”
– Чи вірите ви, що материк Південна Америка – найвологіший материк на Землі? (Вірю)
– Чи вірите ви, що Південну Америку омивають води Тихого океану зі сходу? (Не вірю)
– Чи вірите ви, що першими європейцями, які з’явилися в Південній Америці були українці? (Не вірю)
– Чи вірите ви, що материк названий ім’ям людини, яка його не відкривала? (Вірю)
– Чи вірите ви, що крайньою північною точкою материка є мис Горн? (Не вірю)
– Чи вірите ви, що материк розташований у Західній та переважно в Південній півкулях? (Вірю)
2. Розповіді учнів про відкриття материка (версії учнів)
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Прийом “Проблемне питання”
Учитель. На попередніх уроках і в 6 класі ми вивчали внутрішні та зовнішні процеси, діяльність яких порівнювали з людськими руками. Питання
– А яким же є результат роботи цих рук?
– Як утворюються різні форми рельєфу?
– Чому одні ділянки простягаються на сотні кілометрів рівними просторами, а інші піднімаються вгору?
Учитель. Відповіді на ці питання на прикладі Південної Америки ми будемо шукати сьогодні на уроці.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розгорнутий план етапу
1. Геологічна будова (самостійна робота учнів з геологічною картою).
2. Розміщення основних форм рельєфу Південної Америки (робота з підручником та контурними картами).
Завдання. Знайдіть у тексті параграфа назви низовин, височин, плоскогір’їв та гір, випишіть назви в зошит; нанесіть їх на контурну карту.
3. Прийом “Географічна лабораторія” (робота в групах)
Складіть характеристику географічного положення рівнин:
1 група – Амазонської низовини;
2 група – Бразільського плоскогір’я;
3 група – Ла-Платської низовини.
4. Розповідь учителя про корисні копалини
5. Прийом “Творча лабораторія” (робота по рядах)
Закономірність | Групи корисних копалин | |
Паливні | Рудні | Нерудні |
Зв’язок з геологічною будовою | ||
Найбільш поширені види корисних копалин | ||
Райони поширення |
V. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом “Географічний практикум”
Завдання. Нанесіть на контурну карту найбільші родовища корисних копалин.
VІ. Підсумок уроку
Заключне слово учнів
– Більша частина Південної Америки має рівнинний рельєф, центральні райони займають великі низовини.
– Гори Анди продовжують формуватися, про що свідчать землетруси та вулкани.
– Серед корисних копалин переважають рудні корисні копалини.
VІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний текст підручника.
– Скласти кросворд із назв географічних об’єктів Південної Америки.
Додатковий матеріал до уроку
– У Південній Америці налічують 30 діючих вулканів. Аконкагуа – найвищий у світі згаслий вулкан (6959 м). Котопахі (Сяюча гора) – діючий вулкан, висота якого досягає 5897 м. Він нагадує собою ідеальний трикутник. Кратер вулкана має овальну форму. З тріщин на його схилах на поверхню землі виривається гаряча пара із запахом сірки. Вершина Котопахі майже цілком вкрита багаторічним снігом. На кордоні Чілі й Аргентини розташований найвищий діючий вулкан світу – Льюльяйльяко (6723 м), останнє його виверження відбулося 1877 р.
– Чілі поділяє з Японією 1-ше місце за кількістю землетрусів – близько 1000 на рік.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)