Гірничовидобувна промисловість

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 8. ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

§ 40. Гірничовидобувна промисловість

Гірничовидобувна промисловість забезпечує видобуток мінерального палива, руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, а також неметалевої сировини.

Номенклатура цієї галузі налічує понад 200 видів мінеральної сировини. Мінеральні ресурси залежно від технології їхнього використання поділяють на: паливно-енергетичну сировину (нафта, газ, вугілля, уран), чорні метали (залізна

руда, марганець, хром), кольорові метали (руди алюмінію, міді, свинцю, цинку, ртуті тощо), благородні метали (золото, срібло, платина), хімічну сировину (калійна і кам’яна сіль, апатити, фосфорити та ін.), технічну сировину (алмази, азбест, графіт тощо).

Міжнародний географічний поділ праці в гірничовидобувній промисловості сприяв тому, що в світі сформувалися шість головних “гірничовидобувних держав”, на частку яких припадає понад 2/3 всього видобутку сировини і палива. Чотири з них належать до економічно розвинутих країн – США, Канада, Австралія, ПАР, решта – до постсоціалістичних (Росія)

і соціалістичних (Китай). Гірничовидобувна промисловість також розвинена в багатьох країнах світу. Проте здебільшого вони спеціалізуються на видобутку одного-двох видів мінеральної сировини. Наприклад, Марокко – фосфоритів, Чилі – мідної руди, Бруней, ОАЕ – нафти тощо.

Видобуток мінерального палива. До паливно-енергетичної сировини належать корисні копалини, які використовують для виробництва енергії (нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, уран, горючі сланці) (табл.1).

Серед паливних ресурсів найбільші запаси у світі припадають на вугілля, що оцінюються в 5 трлн т. Вугільні поклади наявні в 70 країнах світу. Найбільші родовища вугілля зосереджені у США, Росії, Китаї, Індії, Австралії, ПАР, Німеччині, Великій Британії, Канаді й Польщі. Загалом світові ресурси вугілля значні, і забезпеченість ними є значно більшою, ніж іншими видами палива. За сучасного рівня світового видобутку (4,5 млрд т на рік) їхніх розвіданих запасів може вистачити на майже 400 років. У країнах Європи вугілля видобувають здавна, тому в багатьох вугільних басейнах верхні шари покладів уже відпрацьовані, а видобувати вугілля з глибини понад 1000 м нерентабельно. Вигідною є розробка вугільних покладів відкритим способом (у Західному басейні США, Східному Сибіру, ПАР, Австралії).

Таблиця 1. Країни – лідери за розвіданими запасами паливних ресурсів (2009 р.)

Країна

Вугілля, млрд т

Країна

Нафта, млрд т

Країна

Природний газ, трлн м3

США

250

Саудівська

Аравія

35

Росія

48

Росія

195

Канада

28

Іран

27

Китай

115

Іран

18

Катар

26

Індія

85

Ірак

16

Саудівська

Аравія

7

Австралія

82

Росія

15

ОАЕ

6

Більша частина нафтових родовищ зосереджена в Перській, Мексиканській, Гвінейській затоках, на островах Малайського архіпелагу, в Західному Сибіру, Алясці, Північному морі, на о. Сахалін та ін. Світові запаси нафти оцінюють у 210 млрд т. З них понад 70 % припадає на Азію (переважно Близький Схід). Найбільшими запасами нафти володіють Саудівська Аравія (21 % світових), Канада, Іран, Ірак (табл.1), а також Росія, Кувейт, ОАЕ, Венесуела, Лівія, Казахстан, Нігерія та ін. Нафту видобувають 95 країн світу, і нині обсяги її видобутку становлять понад 3,8 млрд т на рік. Отже, за нинішніх темпів споживання розвіданої нафти вистачить десь на 40 років, нерозвіданої – ще на 10-50 років. Слід також враховувати, що за теперішньої техніки видобутку на поверхню підіймають у середньому тільки до 30 % нафти, що залягає в надрах. Щороку зростає й споживання нафти в світі, особливо в розвинутих країнах. Розвідані запаси природного газу за останні 20 років виросли до 144 трлн м3, що пов’язано з відкриттям ряду нових родовищ, зокрема в Західному та Східному Сибіру, на шельфі Баренцового моря. Природний газ, що залягає в надрах на глибині від 1000 м до кількох кілометрів, видобувають за допомогою свердловин, які розміщують рівномірно по всій території родовища. Найбільші запаси природного газу мають Росія (18 % світового ринку), Іран, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, США, Ірак, Норвегія, а також Індонезія, Нідерланди, Малайзія, Туркменістан, Лівія, Велика Британія (табл. 1). Забезпеченість природним газом за сучасного рівня його світового видобутку становить близько 70 років.

Видобуток руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів. До найважливіших металевих ресурсів належать руди чорних металів – залізні, марганцеві, хромові. Найбільші їхні запаси мають країни з великою площею території – США, Канада, Австралія, Китай і Росія.

Світові розвідані запаси залізної руди становлять понад 160 млрд т, що містять близько 80 млрд т чистого заліза. Найбільші в світі залізорудні родовища розташовані в Бразилії, Австралії, Канаді, Росії, Китаї, США, Індії, Швеції.

Надра Землі містять такі потужні запаси мінеральної сировини, що цей ресурс ніколи не вичерпається.

Видобуток залізної руди в світі становить 1,93 млрд т. Китай, Бразилія та Австралія забезпечують 2/3 цього видобутку, а разом з Індією та Росією – понад 80 % (табл. 2).

Родовища марганцевих руд є на всіх континентах. У марганцевих рудах майже завжди є мінерали заліза. Головними видобувачами є ПАР, Україна, Китай, Казахстан, Австралія.

Серед сировини для виробництва кольорових металів одне з провідних місць посідають боксити, які використовують для виготовлення алюмінію. Понад 90 % світових запасів бокситів зосереджено у 18 країнах з тропічним або субтропічним кліматом. Найбільшими світовими видобувачами бокситів є Австралія, Китай, Бразилія, Індія, Гвінея, В’єтнам, Індонезія, Ямайка та ін (табл. 2). Надра цих країн містять майже 2/3 загальних запасів бокситів.

Світовий видобуток міді оцінюють у 14 млн т, за загальносвітових запасів – у 950 млн т. Її видобуток і виплавка були відомі ще у Давньому Єгипті. Нині мідь видобувають у Чилі, США, Казахстані, Канаді, ДРК, Замбії та ін. Її переважно використовують в електротехніці, у виробництві двигунів, телевізорів, телефонних апаратів, різних електроприладів, автомобілів, електровозів, холодильників і навіть музичних інструментів.

Світові родовища олова зосереджені в Південно – Східній Азії, в основному в Китаї, Індонезії, Малайзії, Таїланді. Також важливими його видобувачами є Болівія, Перу, Бразилія й Австралія. Використовують олово переважно для виготовлення тари для харчових продуктів, в електроніці, у різних сплавах тощо.

Найбільші запаси свинцю мають США, Австралія, Намібія, Казахстан.

До благородних металів належать золото, срібло, платина. Їх сучасне призначення – переважно технічне застосування, меншою мірою – предмети розкоші. Загальний обсяг видобутку золота в світі становить 2200 т. Перші місця в світі за видобутком золота посідають ПАР, США, Росія, Австралія. Відомі старі родовища срібла практично вичерпані, понад 80 % цього металу вилучають попутно з поліметалевих, мідних, свинцевих і цинкових руд. Найбільші виробники срібла – Мексика, Перу, США, Канада, Росія, Австралія. Платину видобувають у Росії та Канаді.

Видобуток неметалевої сировини. Неметалеві ресурси представлені фосфоритами, калійними і кам’яними солями, самородною сіркою, алмазами і різною будівельною сировиною. Кам’яну сіль отримують як із самородних родовищ, так і внаслідок випарювання води солоних озер і морської води. Світові ресурси кам’яної солі практично невичерпні. Майже кожна країна має поклади кам’яної солі, колосальне її джерело – Світовий океан. Вона є одним із головних видів сировини для виробництва соди, хлору, сульфату натрію тощо. Значний видобуток солі ведеться в США, Китаї, Україні, Канаді, Німеччині, Білорусі тощо. Потужні поклади калійних солей є в Німеччині, Казахстані, Україні, Білорусі, США, Франції та ін. За нинішнього річного видобутку калійних солей у світі (30 млн т), їхніх сучасних запасів вистачить майже на 70 років.

Фосфатні руди і калійні солі використовують як сировину для виробництва мінеральних добрив. Фосфатні руди (мал. 80) представлені в країнах СНД (Росія, Казахстан), Північній Америці (США), Африці (Марокко, Туніс, Алжир), Азії (Йорданія, Ізраїль).

Таблиця 2. Країни – лідери з виробництва залізної руди та бокситів (2009 р.)

Сиро

Вина

Країна

Виробництво, млн т

Залізна руда

Китай

520

Австралія

270

Бразилія

250

Індія

150

Росія

105

Боксити

Австралія

63

Китай

32

Бразилія

25

Індія

20

Гвінея

18

Сірку використовують насамперед для отримання сірчаної кислоти, переважна частина якої витрачається у виробництві фосфатних добрив, отрутохімікатів, у целюлозно-паперовій промисловості. Її світовими видобувачами є США, Мексика, Японія, Іран, Італія, Україна, Туркменистан.

Мінеральні будівельні матеріали (глини, піски, вапняки, мергелі, граніти, гнейси) широко представлені в більшості країн на всіх материках. Великі родовища мармуру є в Росії, США, Канаді, Італії.

Дорогоцінне каміння – алмаз, рубін, яшма, гірський кришталь та ін., мають обмежене розповсюдження. Алмази відіграють важливу роль у промисловості завдяки їхній винятково високій твердості. Основні видобувачі алмазів – ПАР, Росія, Канада, Австралія, Намібія, Ангола тощо.

 Гірничовидобувна промисловість

Мал. 80. Видобуток фосфоритів на Уралі (Росія)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Гірничовидобувна промисловість - Географія


Гірничовидобувна промисловість