Критерій суспільного добробуту

Критерій суспільного добробуту – основні ознаки, на підставі яких дається комплексна оцінка рівня забезпеченості населення матеріальними та нематеріальними, в т. ч. духовними, благами. Основними К. с. д. є: обсяг ВНП на душу населення (з урахуванням динаміки цін); розмір особистого споживання на душу населення; обсяг особистих витрат на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров’я, допомога безробітним та ін.) з урахуванням динаміки цін; обсяг усіх невійськових витрат на душу населення (на громадські роботи, охорону довкілля та ін.)

з урахуванням зміни цін. Додаткові показники суспільного добробуту – співвідношення між робочим і вільним часом, між обсягами споживання та індивідуального нагромадження, між індивідуальним споживанням і заборгованістю за споживчий кредит; межі бідності та сфери поширення бідності, ступеня рівномірності та нерівномірності в розподілі доходів тощо. Розробкою узагальнених критеріїв суспільного прогресу, узгодженням приватних, колективних та суспільних інтересів, ефективного використання ресурсів в умовах монополізації економіки займаються представники інституціонального напряму в економічній теорії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Критерій суспільного добробуту - Економічний словник


Критерій суспільного добробуту