КУЛЬТУРНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ ТЕОРІЯ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

КУЛЬТУРНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ ТЕОРІЯ (розробив амер. етносоціолог М. Гегтер) – теорія, згідно з якою представники тих чи інших етносів мають нахил до певного виду розумової чи фіз. праці, і саме вони працюють ефективно й досягають найпомітніших успіхів. К. п. п. т. грунтується на етнокультурних та етнопсихол. характеристиках груп чи індивідів. За умов нормального функціонування економіки й адекватного структурування ринку праці, коли існує великий діапазон вибору сфер зайнятості й немає дискримінації

не домінуючих груп населення за етнічними ознаками, ця теорія відіграє роль позитивного механізму регулювання виробничих відносин у поліетнічному суспільстві.

Однак здебільшого, особливо за кризових екон. ситуацій, коли падає обсяг в-ва, зростає рівень безробіття, а відтак і конкуренція на ринку праці, то К. п. п. т. відіграє роль регулюючого й керівного механізму й використовується домінуючою більшістю для утвердження своїх переваг над дискримінованими. У країнах Зх. Європи й США спостерігається закріплення іммігрантів з інших країн, де концентрується малокваліфікована праця. Така ситуація

значною мірою зумовлюється етнокультурними та психол. чинниками. Врахування специфіки праці й етнокультурних і етнопсихол. характеристик працездатного населення України, до чого спонукає К. п. п. т., може прискорити перехід до ринкової економіки, зокрема, у налагодженні малого й середнього приватного бізнесу, який на початковому етапі цього переходу відіграє чи не вирішальну роль.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


КУЛЬТУРНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ ТЕОРІЯ - Довідник з соціології


КУЛЬТУРНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ ТЕОРІЯ