Латифундія (лат. Latifundium, від latus – великий і fundus – земля, маєток) – велике землеволодіння, маєток. Виникла в Давньому Римі у II ст. до н. е. внаслідок загарбання римською знаттю общинних земель підкорених племен, на них використовувалась праця великої кількості рабів. З розпадом рабовласницького ладу Л. дробилися на невеликі ділянки (парцели), які здавали в оренду напіввільним – землеробам колонам. Різновид Л. – рабовласницькі плантації в Америці у XVII-XVIII ст., на яких розвивались докапіталістичні відносини експлуатації. З переходом до
2017-12-20