Історія економічних вчень
МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ
Методологія досліджень Дж. Б. Кларка
Найцінніші наукові досягнення Кларка потрібно розглядати у двох аспектах: методологічному і теоретичному. В першому випадку йдеться про новизну методології досліджень у рамках створеного Кларком вчення про три природних розділи економічної науки, а в другому – про закон граничної продуктивності факторів виробництва і вчення про статику і динаміку економічної системи, які грунтуються на мікроекономічному
Отже, американський маржиналіст вніс певну своєрідність у методологію дослідження, поділивши економічну науку на три розділи: перший вивчає “універсальні закони” (закон граничної корисності, закон спадної продуктивності, закон граничної продуктивності), другий здійснює аналіз економіки в стані статики (непорушності), третій досліджує закони економічної динаміки (руху економіки).
Структура досліджень Кларка також оригінальна. Вона грунтується на кількох основних ідеях:
– розподіл “суспільного доходу” регулюється суспільним
– багатство – це кількісно обмежені матеріальні блага;
– кожен фактор виробництва має в суспільному продукті саме ту частку багатства, яка вироблена за його допомогою;
– розподіл всього суспільного доходу на первинні доходи – заробітну плату, відсоток і прибуток – безпосередньо і цілком є предметом економічної науки;
– первинні доходи одержуються, відповідно, “за виконання роботи”, “за надання капіталу” і “за координування заробітної плати і відсотка”;
– при визначенні доходів “за здоровим глуздом” жоден із “класів людей”, зайнятих у виробництві, не “матиме претензій один до одного”;
– в економічному розумінні виробництво продукту не завершено доти, доки представники торгівлі не довели його до покупця і не відбувся продаж, що і є “заключним етапом суспільного виробництва”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)