Механізм формування ринкової вартості товарів ❤️ Економічний словник

Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в процесі руху капіталу у всіх сферах суспільного виробництва, передусім в єдності безпосереднього виробництва і обміну з умов процесу відтворення вартості. В даному разі індивідуальна вартість відповідає суспільній вартості не окремого товару, а вся необхідна чітко визначена кількість товару, виготовлена в окремій галузі, містить в собі

суспільно необхідну працю на її виготовлення за певного рівня продуктивності праці, що, своєю чергою, залежить від умов виробництва. У найпростішому вигляді суспільна або ринкова вартість окремого товару із цієї кількості визначається внаслідок арифметичного зваження результатів підсумовування вартостей всієї сукупності таких товарів, що виготовляються в різних умовах, а отже, їх індивідуальних вартостей. Середні суспільні витрати праці в цьому випадку визначаються як середньоарифметичне зваження різних витрат праці окремих груп товаровиробників за наявності в них нормальної однакової якості.

Водночас ринкова вартість маси товарів в одній галузі залежить від питомої ваги товарів, виготовлених у середніх, кращих чи гірших умовах. Так, якщо найбільша кількість товарів виготовлена в гірших умовах, ринкова вартість усіх товарів наближається до вартості цих товарів; у разі виготовлення більшості товарів у кращих умовах виробництва, їх ринкова вартість наближається до вартості цих товарів; якщо в середніх умовах – до вартості товарів, виготовлених в цих умовах. Складніша модель трансформації суспільної вартості окремих товарів у ринкову (або суспільну) вартість усієї маси товарів в межах окремої галузі відбувається за умов відтворення цієї сукупності в процесі внутрігалузевої конкуренції. У даному разі сукупність таких товарів повинна відповідати певному обсягу суспільних потреб, точніше платоспроможному попиту, а отже, певним витратам суспільно необхідного робочого часу з урахуванням якості. Якщо за умов внутрігалузевої конкуренції обсяг виготовлених товарів перевищує цю оптимальну межу, відбудеться розтрата певної частини суспільно необхідного часу, а товари продаватимуться нижче ринкової вартості. За умов міжгалузевої конкуренції товари продаватимуться за ринковою вартістю у тому випадку, коли витрати суспільно необхідної праці на виробництво товарів і послуг у межах однієї галузі будуть відповідати аналогічним витратам праці в галузях, які споживають ці товари, а отже, витрати праці в першій галузі будуть еквівалентними витратам праці в інших галузях. Це означає, що залежно від непропорційного розподілу суспільно необхідної праці в різних галузях економіки, а отже, не збігання платоспроможного попиту і пропозиції, відбуватиметься відхилення ціни від ринкової вартості. За цих умов суспільні потреби або споживні вартості в межах національної економіки впливатимуть на сукупний суспільно необхідний робочий час або на відповідний робочий час в одній галузі. Внаслідок цього сферою дії закону вартості є вся сукупність товарів. Важливою умовою пропорційного поділу суспільно необхідного робочого часу в різних сферах і галузях національної економіки є поступове вирівнювання середніх умов виробництва, тобто середніх рівнів освіти і кваліфікації працівників, технічної оснащеності та складності їх праці, від яких залежать рівень їх вмілості і продуктивність праці. Якщо товари в межах однієї галузі мають різну якість, їх споживні вартості також неоднакові, що зумовлює не збігання суспільно необхідних витрат конкретної та абстрактної праці на виготовлення окремого товару. Тому товар вищої якості, а отже, більшого корисного ефекту, має більшу суспільну вартість, а товари однакової якості мають однакову вартість незалежно від індивідуальних витрат праці, а отже, від їх індивідуальних вартостей. За наявності трьох груп товарів (середньої, вищої і нижчої якості) і відповідних видів платоспроможного попиту населення закон вартості модифікується щодо відповідних неоднакових витрат суспільної праці.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Механізм формування ринкової вартості товарів - Економічний словник

Схожі записи:

Номенклатури міжнародні товарні Номенклатури міжнародні товарні – систематизовані переліки товарів у міжнародній торгівлі, розподіл яких здійснюється за певною класифікаційною системою. Розрізняють: 1) стандартну міжнародну торгову класифікацію ООН (СМТК);...
Страхові пули Страхові пули – об’єднання страхових компаній з метою спільного страхування складних видів ризиків. Премія і сума збитків за такими ризиками передається в пул, що здійснює...
Санація підприємства Санація підприємства (лат. Sanatio – лікування, оздоровлення) – комплекс організаційно-економічних та правових заходів, спрямованих на запобігання банкрутству і ліквідації підприємства (фірми, компанії) шляхом передання за...
Оплата наперед (передоплата) Оплата наперед (передоплата) – попередня часткова оплата покупцем ще не отриманих товарів, не наданих послуг. Як правило, така форма оплати є однією з умов розрахунків...
Класифікація основних видів стратегії компанії Класифікація основних видів стратегії компанії – розподіл різних видів економічних стратегій на певні класи (відділи) згідно з принципом субординації. Такими видами стратегії є фінансова (спрямована...
Інформаційна революція Інформаційна революція – докорінні (сутнісні) зміни, які відбуваються в межах технологічного способу виробництва внаслідок перетворення інформації у самостійний елемент продуктивних сил і техніко – економічних...
Привілейовані акції Привілейовані акції – акції, які надають акціонерові право на першочергове отримання стабільного, заздалегідь фіксованого відсотка незалежно від поточного прибутку компанії. Тому після задоволення прав власників...
Суверенітет виробника Суверенітет виробника – можливість обрання виробником комбінації використовуваних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) і масштабів виробництва з урахуванням обмежень щодо витрат або результату за умови прагнення...
Приватник Приватник (частник) – людина, яка займається приватним бізнесом, підприємництвом; приватний власник, приватний торговець....
Баланс основних фондів Баланс основних фондів (баланс основных фондов) – система показників, яка характеризує рух основних фондів за планом або звітом. Є складовою частиною балансу народного господарства країн...
Хекмен Хекмен (Heckman) Джеймс-Джозеф (н. 1944) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за розвиток теорії і методів аналізу соціально-економічних факторів, зокрема залежності рівня освіти...
Саботаж Саботаж – 1) свідоме невиконання суб’єктами господарської діяльності або працівниками своїх обов’язків; 2) навмисно недбале виконання своїх обов’язків тими ж суб’єктами; 3) прихована протидія будь...
Показник ринкової концентрації агрегатний Показник ринкової концентрації агрегатний – частка наймогутніших монополій, у т. ч. олігополій, у таких макроекономічних показниках, як ВВП, національний дохід, загальний обсяг активів промисловості та...
Трансфер Трансфер (трансфер) – 1. Перенесення оплати торговельної операції за контрактом з одного рахунку на інший. 2. Передання однією особою (фізичною чи юридичною) іншій права на...
Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві...
Мерітократія Мерітократія – соціальна структура суспільства, яка базується на особистих заслугах, тобто видах економічної діяльності (професіях) і якості виконуваних робіт. Така структура певною мірою існувала у...
Адміністративно-управлінські витрати Адміністративно-управлінські витрати (административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й...
Рівень безробіття економічно активного населення Рівень безробіття економічно активного населення – співвідношення у відсотках кількості безробітних і економічно активного населення. До економічно активного населення, за методологією ООН, належать наймані працівники...
Баран Пол Баран Пол (1910-1964) – американський економіст, представник радикальної школи політичної економії. У своїх працях “Політична економія зростання”, “Монополістичний капітал” (у співавторстві з П. Суїзі), “В...
Домінування Домінування (доминирование) – головне, пріоритетне положення (становище) одного з економічних суб’єктів (або його майна, товарів на ринку) порівняно з іншими суб’єктами підприємницької діяльності....
П’ять фундаментальних економічних запитань П’ять фундаментальних економічних запитань – основні запитання, на які покликана дати відповідь економічна наука: 1) “що виробляти?”; 2) “як виробляти?”; 3) “як розробляти загальний обсяг...
Фінанси військові Фінанси військові – система відносин економічної власності між державою та керівництвом збройних сил, а також різними підрозділами останніх щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів...
Стокіст Стокіст (англ. stock – капітал, майно) – фірма в країні-імпортері, яка здійснює експортно-імпортні операції за спеціальним договором консигнації, має власні склади, купує і продає товари...
Зайнятість нерегламентована Зайнятість нерегламентована – трудова діяльність, яка не зареєстрована органами державної влади і не оподатковується ними (без укладання трудових угод, комерційний туризм та ін.)....
Захист інтелектуальної власності Захист інтелектуальної власності – юридичний захист права авторства вчених, дослідників і винахідників шляхом надання їм на певний термін (переважно на 20 років) виняткового права розпорядження...
Свінг Свінг (англ. swing – коливання) – 1) встановлення фірмами, які здійснюють клірингові взаєморозрахунки за двосторонніми угодами, верхньої межі клірингового кредитування таких розрахунків, що визначається у...
Маркетинг внутрішній Маркетинг внутрішній (маркетинг внутренний) – організаційна система, що здійснює реалізацію товарів і послуг у межах однієї країни. Передує міжнародному маркетингу, оскільки на зарубіжні ринки фірми...
Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином,...
Фінансово-кредитні інститути Фінансово-кредитні інститути – державні, наддержавні, колективні і приватні комерційні організації, уповноважені здійснювати фінансові операції з кредитування, депонування вкладів, вести розрахункові рахунки, купувати і продавати валюту,...
Міжнародна торгова палата Міжнародна торгова палата – міжнародна неурядова організація, яка об’єднує ділові копа та окремі фірми. Заснована у 1920 p., місце перебування – Париж. Її основні завдання...
Регіональне природокористування Регіональне природокористування – економічна діяльність суспільства на рівні окремих регіонів, спрямована на використання багатств і природних умов для задоволення потреб населення певного регіону і країни...
Операційний валютний ризик Операційний валютний ризик – ризик реальних втрат або неотримання вигоди за конкретною операцією або угодою. Пов’язаний з торговими операціями, грошовими угодами з фінансового інвестування та...
Купці Купці – особлива соціальна група людей, яка займалася торгівлею за простого товарного виробництва. К. з’явилися під час розпаду первіснообщинного ладу і формування рабовласницького способу виробництва....
Теорія еліти Теорія еліти (фр. elite – краще, обране, відбірне) – концепції, в яких обгрунтовується положення про необхідність і доцільність існування привілейованих соціальних груп, покликаних здійснювати функції...
Акредитив авізований прямо Акредитив авізований прямо – акредитив, який банк – емітент скеровує безпосередньо бенефіціарові без втручання іншого банку. Ця форма акредитиву не дозволяє контролювати справжності акредитива й...