І семестр
Урок 11. НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Мета: познайомити дітей з народними музичними інструментами, музикою троїстих музик. Розвивати естетичні смаки дітей, прививати їм любов до української народної музики.
Вступ
Знайомство з народною музичною культурою важко уявити без опису самих музичних інструментів. У світі існує величезна кількість народних музичних інструментів. Вони різні за формою, створені з різних матеріалів, по-різному оздоблені.
Народні музичні інструменти
Найвідомішими українськими
Інструменти багатьох народів світу часто подібні. Так, стародавня кобза – улюблений інструмент кобзарів, була попередницею бандури. Подібний інструмент існує в різних країнах під такими назвами: “kopuz” у Туреччині, “kopus” у Хорватії, “koboz” в Угорщині, “cobza” в Румунії тощо.
Волинка – шотландський народний інструмент, а в Україні та Польщі її називають “козою”, тому що вона зроблена у вигляді своєрідного мішка з козиної шкіри.
Королева струнних – скрипка, почала свій шлях із царини
Важливу роль у побуті українського села відігравали троїсті музики. Це народний інструментальний ансамбль, який виступав на народних святах, весіллях, ярмарках.
(Ілюстрації троїстих музик)
Роздивіться малюнки і визначте, на яких інструментах грають троїсті музики.
Як ви гадаєте, які за характером мелодії найчастіше виконували троїсті музики?
Слухання. Українська народна пісня “Як ішов я з Дебречина додому” у виконанні троїстих музик
Аналіз прослуханого твору
Який характер твору?
Які інструменти звучать?
У чому незвичність виконання цієї пісні?
Чи можна назвати це виконання сучасним?
Слухання. Шотландські награвання “Грай, волинко”
Аналіз прослуханого твору
Які інструменти звучать?
Який інструмент виконує соло?
Порівняйте з українською музикою троїстих музик
Українська народна казка “Чарівна скрипка”
Жив колись на світі бідний русин. Кожної ночі йому снився син – красивий, високий юнак. Але то був лише сон. Не було у бідняка ані сина, ані багатства – одне лихо в хаті. Пішов бідняк найматися до графа.
– Підеш молотити, – сказав граф, – а за роботу візьмеш те, що в постоли нападає.
Русин погодився. Цілий місяць махав він ціпком і щодня приносив у постолах заробіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, постелив на полотні, щоб просохло. Але горобці склювали усе до зернятка.
Побачив це русин, розгнівався.
– Не гнівайся, добрий чоловіче, – запищало щось в нього за спиною.
Нахилився русин і помітив золоте зернятко…
Русин посіяв золоте зернятко під вікном хати. Тричі на день носив воду з річки, щедро поливав, але нічого не сходило.
Та одного ранку русин почув за вікном гарну музику, що схвилювала його душу. Глянув – а на тому місці, де було посіяне зернятко, виросла дивна яблуня. На її гілках висіли не яблука, а скрипки з зеленими і жовтими смугами. Здивувався русин і вийшов у двір.
– Добридень, батьку! Я ваш син Петрик. – І з яблуні зіскочив сонний хлопчик зі скрипкою.
Ще більше здивувався чоловік.
– А що то за скрипка? – питає.
– А то така скрипка, що як погладжу на ній зелені лінії, то омолоджується добро, а як торкнуся жовтих – старіє зло.
…Одного разу в неділю узяв Петрик свою скрипку й пішов у село. Бачить – на вигоні танцюють люди, хоч не грають ні скрипка, ні цимбали. Всі такі потомлені, що ледь на ногах тримаються.
– Що ці люди роблять? – питає Петрик у селян.
– Весілля грають, – сказав один дід. – Та граф їх зовсім змучив роботою.
Погладив хлопчина зелені смужки скрипки й заграв так весело, що навіть листя на деревах зашелестіло. Люди пожвавішали й розвеселились. Усі пішли до запального танку.
А граф вийшов на балкон палацу і рота розкрив від подиву:
– Бачу, що музика надала вам сили. Завтра маєте пробити у горі великий прохід, щоб увесь Черемош міг туди текти!
Вранці узяли люди кирки, лопати й пішли до гори. Дні, тижні, місяці працювали, і пробили тунель.
Подивився граф і каже:
– Тепер побудуйте всередині гори високий палац з великими залами й просторими світлицями.
Але в бідних людей вже не було сил. Пішли вони до хати, де жив Петрик. Покликали хлопця:
– Ти дав нам силу видовбати тунель, а тепер полишив у біді?
…Петрик торкнувся зелених смужок скрипки, приклав смичок до струн й заграв коломийку. Люди помолодшали, стали сильними – і побудували великі зали й просторі світлиці.
Коли все було готово, граф покликав гостей до палацу. Пішов туди й Петрик. Граф помітив його й закричав:
– Як ти насмілився сюди прийти?!
І наказав граф слугам викинути зухвалого хлопця. Та Петрик погладив жовті смуги скрипки й заграв. У палаці все одразу затихло. Граф згорбився, зігнувся, руки його затремтіли.
Петрик вийшов за ворота і закрив їх назавжди. Пройшли роки. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і зараз.
Розучування пісні “Козацькому роду нема переводу”, М. Балеми, М. Воньо та П. Карася
Виконання української народної пісні “Чи не той то Омелько”
Підсумки уроку
Не дивлячись на всі негаразди, український народ завжди вмів і любив розважатись. І в цьому чудово допомагали народні інструменти, які створювали на святах та гуляннях відповідний настрій.
Домашнє завдання
Знайдіть у літературі або Інтернеті цікаві відомості про походження народних інструментів. Розкажіть про них на уроці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)