ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ II
РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕМА 10
ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ
10.2. Облік та оцінювання основних фондів
Для планування відтворення основних фондів, визначення розмірів амортизації, аналізу ефективності їхнього використання велике значення мають правильне врахування і вірогідна оцінка вартості основних фондів. Облік основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формі.
Облік у натуральній формі необхідний для оцінювання матеріального складу фондів, структури і технічного рівня
Важливою для об’єктивної оцінки фондів є їх правильна вартісна оцінка. Під оцінкою основних фондів підприємства слід розуміти грошове вираження
Первісна вартість – це фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс. Первісна вартість відображає фактичну собівартість основних фондів у сумі грошових коштів, витрачених на придбання (створення основних фондів).
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Первісна вартість основних фондів” включає:
– суми, що сплачуються постачальникам засобів праці (це фактично ціна придбання основних фондів);
– реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкти основних фондів;
– суми ввізного мита;
– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкти основних фондів);
– витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів;
– витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних фондів;
– інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних фондів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
У загальному вигляді первісну вартість можна представити у вигляді формули
Де Ц – ціна обладнання, грн.;
Т – транспортні витрати на його доставку, грн.;
М – витрати на установку і монтаж обладнання.
Відновна вартість – це вартість відтворення основних фондів за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за теперішніми цінами. Тобто це сума коштів (їхніх еквівалентів) або інших форм компенсації, яку необхідно було б витратити на придбання (або створення) такого самого засобу праці на дату складання звітності. Такий вид оцінки вартості дозволяє визначити реальну вартість засобів праці з урахуванням сучасних умов суспільного виробництва, зростання технічного рівня і підвищення продуктивності праці при їхньому відтворенні. Оцінка основних виробничих фондів за відновною вартістю дасть можливість отримати порівняльні дані для характеристики обсягів, структури і складу основних виробничих фондів, а також більш точно визначити ефективність їхнього використання. Застосування цього виду оцінки фондів пов’язане з проведенням періодичних переоцінок вартості фондів, що є трудомістким і відносно тривалим процесом.
Відновна вартість основних фондів (Вв) обчислюється за формулою
Де ∆Пп – середньорічний відсоток приросту продуктивності праці в країні за час використання основних фондів;
T – кількість років експлуатації основних фондів до моменту визначення відновної вартості.
Справедлива (реальна) вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін цього об’єкта в результаті операції між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними особами. Справедлива вартість основних фондів визначається також під час їхнього переоцінювання.
Повна (первісна та відновна) вартість – це вартість у новому, незношеному стані. За повною первісною вартістю основні фонди враховуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування, тому її називають балансовою вартістю. Балансова вартість основних фондів при їхньому введенні в експлуатацію тотожна первісній вартості. У міру зношування їхня балансова вартість (залишкова вартість) визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.
Балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового року (ВБ) обчислюється за формулою
Де 
– балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;
Ввв – вартість введених в експлуатацію основних фондів;
Вкр – вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;
Врек – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;
Вв – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному;
– сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.
Залишкова вартість характеризує реальну вартість основних фондів і визначається як різниця між вартістю, за якою об’єкт основних фондів був занесений на баланс підприємства, та сумою зносу, тобто тієї частини вартості основних фондів, яку вони в процесі виробництва перенесли на вартість готової продукції. Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття з експлуатації, спричиненого зношенням, називається ліквідаційною вартістю. За цією вартістю підприємство може реалізувати основні фонди, списати, передати на баланс іншому підприємству.
Залишкова вартість основних фондів визначається за такими формулами:
Де Вп, Вв – відповідно первісна та відновна вартості, грн.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)