Розділ І. РОСЛИНИ
Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)
УРОК 4
Тема. Основні процеси життєдіяльності рослин
Мета. Розширити знання, отримані на уроках природознавства, про основні процеси життєдіяльності рослини та про умови, необхідні для життєдіяльності рослини.
Основні поняття і терміни, подразливість, дихання, живлення, обмін речовин, фотосинтез, дихання, транспорт речовин, розмноження, ріст, розвиток.
Обладнання: схеми, малюнки на дошці, робочі зошити,
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація результатів дослідів, таблиць, схем і малюнків); репродуктивні (бесіда)
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний момент. | 3 |
2. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. | 20 |
3. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 15 |
4. | Узагальнення і систематизація вивченого. | 3 |
5. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 2 |
6. | Домашнє завдання. | 2 |
Підготовчий етап.
Учитель заздалегідь готує для демонстрації досліди, які показують фотосинтез, дихання рослин, випаровування води, транспорт речовин, мінеральне живлення. Досліди 1 та 2 під час вивчення курсу “Природознавство”, тому за браком часу їх можна лише пригадати.
Для проведення дослідів доцільно використати таку методику:
1. Дослід, що демонструє процес фотосинтезу.
Візьміть кімнатну рослину пеларгонію і поставте її у темну шафу, поливайте. Потримайте рослину в шафі протягом 3-4 діб. За день до уроку вийміть пеларгонію й на одному з листків зверху та знизу прикріпіть по смужці чорного паперу. На смужках попередньо виріжте яку-небудь фігуру або слово, наприклад, “крохмаль”. Потім поставте рослину на сонячне світло або під електричну лампочку.
На уроці зріжте листок і зніміть папір. Опустіть листок у киплячу воду, а потім на декілька хвилин – у гарячий спирт. Коли спирт забарвиться в зелений колір, а листок знебарвиться, промийте його водою, препарувальною голкою розправте на тарілці й облийте слабким розчином йоду. На знебарвленому листку з’являться сині букви. Відомо, що крохмаль синіє від йоду. Букви з’являються в тій частині листка, на яку падало світло. Отже, в освітленій частині листка утворився крохмаль. Як свідчать дослідження вчених, в листках на світлі спочатку утворюється глюкоза, яка згодом перетворюється в крохмаль. Глюкоза і крохмаль є вуглеводами.
2. Дослід, що демонструє дихання рослини.
Закладіть дослід: візьміть рослину в горщику (пеларгонію або будь-яку іншу), накрийте її скляною банкою та поставте в темне місце (наприклад, у шафу). На уроці з рослини зніміть банку й розмістіть у неї тліючу скіпку. Скіпка згасне. Це свідчить про те, що рослина, яка перебувала у темряві, дихала, а процес фотосинтезу не відбувався. Як відомо, під час дихання поглинається кисень, а виділяється вуглекислий газ, що не підтримує горіння. Тому скіпка гасне.
3. Дослід, що демонструє мінеральне живлення.
Заздалегідь виростіть невеликі рослини будь-якої сільськогосподарської рослини, що швидко росте і невибаглива до природно-кліматичних умов. Намочіть її і, коли вона набухне, посадіть у вологу землю. Приблизно через 2-3 дні з землі з’являться паростки. Почекайте ще тиждень і використовуйте рослини для досліду. Дослід відбувається 7-10 днів. Отже, його підготовку для спостереження на уроці слід почати за три тижні до уроку. Потрібно підготувати суміші речовин (їх можна взяти у хімічному кабінеті), які складаються з мінеральних добрив, наприклад, із Калій сульфату, сечовини, подвійного суперфосфату, солей Кальцію, Бору, Сульфуру, Феруму, Магнію. Кожної речовини для одного розчину брати на кінчику чайної ложки, бо концентровані розчини можуть спалити рослини.
Приготуйте 10 хімічних стаканів: 8 наповніть розчинами вказаних речовин, у 9-й помістіть розчин усіх речовин, а в 10-й налийте дистильовану воду (останні два слугуватимуть для порівняння).
У стакани помістіть паростки квасолі й поставте їх на світло. Щоб не переплутати розчини, кожен з них помітьте. Спостерігайте за тим, що відбувається з рослинами.
4. Дослід, що демонструє транспорт речовин.
Найпростіший дослід можна провести, використовуючи білі хризантеми. Візьміть зрізану квітку зі стеблом і помістіть її у рожевий або блакитний розчин (вода забарвлена фуксином, метиленовим синім). Через деякий час квітка почне забарвлюватися у відповідний колір.
5. Дослід, що демонструє випаровування води рослиною.
Для досліду можна взяти пагін будь-якої кімнатної рослини, наприклад, пеларгонії, і просто у горщику помістити його у колбу, закріпивши її у штативі. Забезпечити рослині вчасне і достатнє поливання.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Підготовна бесіда. Пригадайте з курсу природознавства 6 класу, які процеси життєдіяльності характерні для рослин і тварин. За якими ознаками відрізняються рослини від тварин, що між ними спільного? Чи можна сказати, що будь-яка одна властивість організму зумовлює всі інші?
На сьогоднішньому уроці ми поглибимо і розширимо знання про основні процеси життєдіяльності рослин, а також з’ясуємо умови, що необхідні для їхнього росту і розвитку.
План
1. Визначення понять основних процесів життєдіяльності рослинних організмів.
2. З’ясування умов, необхідних для росту і розвитку рослинних організмів.
3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Визначення понять основних процесів життєдіяльності рослинних організмів.
Пояснення. Основними процесами життєдіяльності рослинних організмів є: подразливість, дихання, живлення, обмін речовин, фотосинтез, транспорт речовин, розмноження, ріст, розвиток. Більшість із цих процесів ви вивчили минулого року, коли знайомились із предметом “Природознавство”. Пригадаємо деякі їхні визначення.
Розповідь з елементами бесіди. Що таке подразливість? Подразливість – це властивість живих організмів змінювати свою життєдіяльність під впливом дії зовнішніх чинників (подразників). Цей процес характерний як для тваринних, так і для рослинних організмів. Наприклад, така рослина, як мімоза сором’язлива, має складні листки (складаються з багатьох частинок). Зазвичай листочки мімози випрямлені. Але якщо наблизитися до листків або торкнутися їх пальцями, то вони наче складаються і притискаються до черешка листка. Подразливість рослинам потрібна для пристосування до мінливих умов існування.
Що таке обмін речовин? Як відбувається цей процес в організмі людини, рослини? Обмін речовин – це складний процес перетворення речовин і енергії в організмі. Основна ознака живого. У рослин обмін речовин забезпечується фотосинтезом, диханням та деякими іншими процесами.
Дихання – це складний процес надходження в організм кисню, який забезпечує всі процеси, що відбуваються в організмі, і виведення вуглекислого газу із клітин, що утворюється під час хімічних реакцій. Демонстрація результатів досліду. Дихання притаманне всім органам рослини. Інтенсивність дихання, яку можна виміряти за кількістю кисню, що вдихується, і кількістю вуглекислого газу, що видихається, у різних частинах рослин неоднакова. Найвищою інтенсивністю дихання вирізняються молоді органи, що швидко ростуть. Подумайте, чому. В місцях інтенсивного росту клітини швидко діляться і ростуть. Для цього їм необхідні поживні речовини і багато енергії, яка в рослин вивільняється за участю кисню, що надходить в результаті дихання. Загалом в рослині найактивніше дихають генеративні органи, менш інтенсивно – листки, слабко – стебло і корені. Сухе насіння дихає дуже слабко, під час набухання і проростання дихання його посилюється в сотні й тисячі разів. Із закінченням періоду активного росту рослин дихання їхніх органів послаблюється.
Живлення – це процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для підтримки його життєдіяльності. Без цього процесу неможливе життя, бо організм не буде забезпечений енергією для життєво важливих процесів. У рослин живлення відбувається за рахунок складного процесу перетворення енергії Сонця на енергію хімічних зв’язків, який називається фотосинтезом. Демонстрація досліду, що показує утворення органічної речовини у листку на світлі. У результаті фотосинтезу з вуглекислого газу і води утворюється глюкоза, а потім – крохмаль. Побічним продуктом процесу є кисень. Але, зрозуміло, рослина росте і розвивається за рахунок мінеральних речовин, які надходять через кореневу систему з грунту.
Різні хімічні елементи по-різному впливають на розвиток рослини. Так, Нітроген впливає на ріст вегетативної маси, тобто стебла і листків, без Калію і Фосфору не утворюються квітки і плоди, інші елементи також відіграють важливу роль у розвитку рослини. Демонстрація результатів досліду, що підтверджує роль мінерального живлення для росту і розвитку рослин.
Ріст – це кількісне збільшення розмірів, поверхні, об’єму, маси живого організму або його частин за рахунок надходження поживних речовин та поділу клітин.
Розвиток – це якісні зміни, що відбуваються в окремих органах і всьому організмі. У випадку з рослинними або тваринними організмами це взаємопов’язані кількісні та якісні зміни, тобто ріст і утворення різних, спеціальних твірних тканин, які виконують певні функції організму (диференціація).
Для нормального росту та розвитку необхідний доступ світла, вологи, поживних речовин, активне дихання.
Розмноження – це процес відтворення собі подібних. Без розмноження було б неможливе тривале життя на Землі.
Також у рослині відбувається транспорт речовин (пересування розчинених органічних і неорганічних речовин організмом рослини) і випаровування води (процес пересування води та різних речовин по рослині/ (Демонстрація відповідних дослідів).
З’ясування умов, необхідних для життєдіяльності рослинних організмів.
Групова робота. Виконання комплексних досліджень. Група може обрати завдання добровільно. Робота з результатами описаних вище дослідів та текстом підручника.
А). Виконується з допомогою вчителя. З’ясуйте роль мінерального живлення для життєдіяльності рослини. За одержаними результатами заповніть таблицю.
Вплив різних хімічних елементів на ріст рослини
Елемент | Вигляд рослини за відсутності цього елементу в живленні |
Калій сульфату | |
Сечовина | |
Подвійний суперфосфат | |
Солі Кальцію | |
Солі Бору | |
Солі Сульфуру | |
Солі Феруму | |
Солі Магнію |
Запропонуйте способи надання рослині найоптимальніших умов для росту й отримання мінерального живлення. Які речовини, на вашу думку, є найкращими для рослини – штучно отримані чи природні? Відповідь обгрунтуйте.
Б). З’ясуйте роль дихання і фотосинтезу для рослини, відповівши на запитання.
Чому рослинам необхідний вуглекислий газ? Як рослина дихає? Яке співвідношення дихання і фотосинтезу? Що рослина робить уночі?
Підготування доповіді про роль води.
Напишіть листа Воді від імені усіх рослин Землі.
4. Узагальнення і систематизація вивченого.
Звіти груп і спільна робота з оформленням результатів досліджень.
Для систематичного повторення навчального матеріалу упродовж вивчення теми рекомендуємо використовувати прийом “Дерево мудрості”. Для цього учні наприкінці кожного уроку або вдома опрацьовують текст відповідного параграфа у підручнику і на папірцях пишуть запитання до нього (від одного до…, кількість встановлюється вчителем). Папірці згортають у трубочку, перев’язують ниткою і вішають на “дерево” (деревом може бути будь-який предмет у кабінеті біології). Коли вчитель організовує повторення навчального матеріалу або перевірку домашнього завдання, він викликає учня до дерева, і той, зрізавши запитання, дає відповідь на нього. Папірці, що залишаються, не знімають аж до закінчення вивчення теми. Всі питання, які залишилися без відповіді, можна обговорити на уроці узагальнення і систематизації знань перед тематичною атестацією або на уроці, що передує тематичній атестації.
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, опрацювати поставлені до тексту запитання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)