МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 1
БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
1.3. Онтогенетичний рівень організації життя
1.3.3. Біологія індивідуального розвитку
1.3.3.13. Особливості постнатального періоду розвитку людини у зв’язку з її біосоціальною організацією
В ембріальному періоді закладка, диференціювання і розвиток органів та систем знаходиться під домінуючим генним контролем з досить обмеженим впливом зовнішньосередовищних чинників через материнський організм.
Постнатальний період розвитку людини розпочинається
У
Таблиця 1.20. Ознаки постнатальних критичних періодів
Віковий інтервал | Ознаки генних впливів |
Неонатальний | Поєднання процесів анаеробного гліколізу й окиснювального фосфорилування, включення власних систем терморегуляції, зовнішнього дихання, травлення, регуляція гомеостазу, перехрест L-формули, фізіологічна імуносупресія. |
3-6 місяців | Інтенсивна швидкість росту, мієлінізація провідних шляхів і нейронів, “фізіологічна” імунна недостатність: первинний характер імунної відповіді (перевага lgМ-антитіл). |
Другий рік життя | Сповільнення темпів росту; розвиток мови; повна заміна фетального гемоглобіну F на гемоглобін дорослих А; переключення імунної відповіді на “зрілий” тип (перевага lgG1-антитіл); фізіологічний дефіцит субкласів lgG2 lgG3 заміна субпопуляції Тh1 на Тh2; незрілість системи місцевого імунітету. |
6 років | Перше витягування; другий перехрест в лейкоцитарній формулі крові з перевагою нейтрофілів у наступні періоди життя; завершення процесів дозрівання імунної системи. |
Пубертатний період | Пубертатний спурт; розвиток вторинних статевих ознак; зміна чутливості рецепторів тканин до статевих гормонів; інволюція тимуса. |
Ювенільний період (від лат. juvenilis – юний) визначається часом від народження організму до статевої зрілості. Тут відбувається функціональне дозрівання різних систем організму, зокрема нервової імунної, ендокринної і репродуктивної.
Пубертатний період супроводжується розвитком вторинних статевих ознак, настає статева зрілість організму. Органи досягають максимального розвитку за дії гуморальної і ендокринної нейрорегуляції.
Період зрілості характеризується найбільш надійними механізмами гомеостазу.
Період старості супроводжується зниженням ефективності генетичних і структурних механізмів регуляції.