ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§16. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙУЖИВАНІШИМИ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ І СПОЛУЧЕННЯМИ СЛІВ
178. Прочитайте діалог мовчки. Визначте, скільки осіб бере участь у розмові. Уголос прочитайте діалог за особами.
– Можливо, завтра не варто їхати на екскурсію до Львова. Здається, буде злива. Мабуть, краще перенести поїздку на наступний тиждень.
– Ну що ти кажеш! Безумовно, не буде ніякого дощу! За повідомленням метеоцентру, буде сонячно. Для екскурсії така погода, без сумніву, найкраща!
Чи можна сказати, що перший
– Наскільки впевнений у висловленому другий співбесідник? Якими словами він увиразнює свою впевненість?
179. Прочитайте. Визначте в реченнях вставні слова. На що вказує або що виражає кожне з них? Скористайтеся поданою нижче таблицею.
1. Кажуть, дощ завжди щастя приносить (Г. Коваль). 2. Ластівки низько літають, мабуть, на дощ (Б. Мордань). 3. Прогнози, звісно, то невдячна річ (О. Савченко-Гнатюк). 4. Можливо, вдома дощик не вщухає (Д. Луценко). 5. На щастя, погода була хмарна, і вони не зазнали спеки (п. Куліш).
ВСТАВНІ СЛОВА МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА: | |
НЕВПЕВНЕНІСТЬ | Може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно |
УПЕВНЕНІСТЬ | Звичайно, певно, безперечно, без сумніву, правда, безумовно, справді, певна річ |
ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ | По-моєму, як мені здається, кажіть, на думку…, за свідченням…, як відомо, як зазначено, за повідомленням |
СТАВЛЕННЯ ДО ВИСЛОВЛЮВАНОГО | На щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне. дивна річ |
ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮВАНОГО ЯК ЗВИЧАЙНОГО | Було, бувало, як завжди, як водиться |
ПОРЯДОК ВИКЛАДУ ДУМОК | По-перше, по-друге, отже, нарешті, таким чином, значить, виявляється, виходить |
УВІЧЛИВІСТЬ | Будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте |
ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ | Уявіть собі, зверніть увагу, вірите, зрозумійте, знаєте, між нами кажучи |
180. Скориставшись таблицею, усно складіть по одному реченню зі вставними словами, які виражають:
– невпевненість у висловлюваному;
– ввічливість;
– оцінку висловлюваного;
– джерело повідомлення.
Вставні слова та словосполучення відділяють від інших слів у реченні паузами, вимовляють прискорено, зниженим голосом.
На письмі вставні слова та словосполучення виділяють комами.
Схематично це можна зобразити так:
181. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Вкажіть вставні слова. На що вказує або що виражає кожне з них?
1. Може, зойкне в когось серце, відгукнеться на пісні? (Л. Коваленко). 2. Дивлюсь на зорі опівнічні. На жаль, вони також не вічні (М. Луків). 3. Крізь ці кущі, здається, ніхто не пробереться (Я. Забіла). 4. Напевне, та квітка солодка була, бо меду на ній назбирала бджола (М. Познанська).
Поясніть розділові знаки в реченнях.
182. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Прочитайте записані речення, дотримуючи правильної інтонації.
1. Кажуть на світі країн є багато. Кажуть життя в них – справжнісіньке свято. Та як в чужинські краї помандруєш зараз же рідне своє поцінуєш (О. Кротюк). 2. Буває задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої (Л. Литвинчук). 3. Ну що б здавалося слова… А серце б’ється ожива як їх почує! (7і. Шевченко).
4. До словечка до слів’ятка притулися! Може так хоч мови рідної навчишся (М. Тимчак). 5. Пробачте вернуся не скоро (Б. Дегтярьов).
На що вказує або що виражає вставне слово в кожному з речень?
183. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступали б у ролі вставних.
Звичайно, бувало, виявляється, будь ласка.
Речення, що містять звертання чи вставні слова, називають ускладненими.
Звертання та вставні слова не є членами речення.
184. Прочитайте. Поясніть, чим ускладене кожне з речень. Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
1. Пишная шипшинонько, ти про що шепочеш? Може, мене квітоньками дарувати хочеш? (І. Складаний). 2. Линь, човнику, пливи! Можливо, знайдем на путі незнані острови? (М. Пригара). 3. Панове громадяни! Ця байка вам в пригоді, може, стане? (Л. Глібов).
185. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки вставні слова. Розставте потрібні розділові знаки. Що виражає або на що вказує кожне зі вставних слів?
1. Спиніться… спиніться. Навколо… скоріш подивіться (А. Костецький). 2. Співчуття є найголовніший і… єдиний закон людського життя (Ф. Достоєвський). 3. … навчися гарно й привітно дивитися на людей (М. Стельмах). 4. … болі минають з часом Перемелеться пройде все (Б. Соя). 5. А єдиних слів… було не сказано (Б. Олійник). 6. … час знов вдарити у дзвони?! (Ф. Руденко).
ДОВІДКА
На жаль. Кажуть. По-перше. Може. Будь ласка. Будь ласка. Мабуть.
Доведіть, що словосполучення вдарити у дзвони може бути і вільним, і стійким.
186. Прочитайте. Визначте, у яких реченнях виділені слова є вставними, у яких – ні. Поясніть, як ви це з’ясували.
1. А хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Луценко).
2. Все навколо казкою здається (Б. Остапенко). 3. То невже ти ще досі не знаєш, що любов може гори звернуть? (Б. Грінченко). 4. Та може, нарікань на долю вже доволі? Для праці й боротьби настала знов пора (Л. Воловець). 5. І напевне вже почну я цю роботу у четвер (Б. Щербак). 6. Ніхто, напевно, не почує зітхань прив’ялих верховіть (Б. Мордань).
187. Прочитайте. Визначте в реченнях слова, які в інших реченнях можуть виступати в ролі вставних. Усно складіть із такими вставними словами речення.
1. Хтось на радість людям викопав криницю (Д. Луценко).
2. Може зламатись тіло, але ніколи – дух (О. Стефанович). 3. Та ніч була на диво схожа (Г. Коваль). 4. Вулиця наша справді вузенька (М. Стельмах).
Рідна Україно, ти мене до серця пригорни! (П. Перебийніс).
Речення спонукальне, окличне.
Граматична основа речення складається з підмета ти, вираженого займенником, та присудка пригорни, вираженого дієсловом.
Речення має два головні члени, отже, воно двоскладне.
У складі речення є другорядні члени речення – додатки. Додаток мене залежить від присудка і відповідає на питання кого? Додаток до серця теж залежить від присудка і відповідає на питання до чого?
Речення ускладнене поширеним звертанням рідна Україно.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– Чим може бути ускладнене речення?
– Які члени речення називають однорідними?
– Як поєднуються між собою однорідні члени речення?
– 3 якою інтонацією вимовляють однорідні члени речення? Наведіть приклади.
– Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?
– Що називається звертанням? Наведіть приклади.
– Які бувають звертання за будовою?
– Як інтонуються речення зі звертаннями?
– Які розділові знаки ставлять при звертаннях?
– Чи є звертання членами речення?
– Які слова називають вставними? Наведіть приклади.
– Яка роль вставних слів у мовленні? На що вони можуть вказувати?
– Як інтонують речення зі вставними словами?
– Чи є вставні слова членами речення?
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ – ПИСЬМО
ЛИСТ, АДРЕСА
190. Прочитайте текст, сформулюйте чотири запитання за його змістом. Поставте запитання одне одному. Одержані відповіді обговоріть і доповніть.
З появою Інтернету написання “паперових” листів нібито відійшло на другий план. Адже передавати інформацію значно швидше й зручніше електронною поштою. Ще простіше надсилати смс-повідомлення мобільним телефоном.
Усе так. Однак власноруч написаний лист – це словесний автопортрет і вияв характеру дописувача, яскраве відображення його поглядів і смаків. Засобами електронної пошти такого не досягти.
І ще одне. Якщо зміст телефонної розмови за день-два забувається, електронний лист опиняється в кошику, то “паперовий” лист можна зберігати, перечитувати, згадуючи людину, з якою листувався, та свої до неї почуття. Недарма колись у формі листування писали художні твори: романи й повісті.
Листування може перетворитися на справжнє мистецтво, найвищий рівень духовного спілкування. Розумно і красиво написаний, сповнений тепла лист цілком може стати променем світла серед сірих буднів. Такий лист буде очікуваним, бажаним, омріяним. Такий лист захочеться зберегти, щоб перечитувати знов і знов.
Зате найменша нетактовність, недбалість у висловлюваннях можуть залишити на серці адресата глибокий рубець. Не дарма кажуть: “Що написано пером…”
Але листи треба вміти не лише писати, ай… читати! Для цього мало бути уважним, потрібно вміти читати між рядками.
Взаємна повага тих, хто листується, виявляється не лише в чемності, а й у вчасності надання відповіді.
Кому пишуть листи і поштівки члени вашої родини?
Якби розумієте вираз читати між рядками? Що таке духовне спілкування? Звіртеся за Словничком спілкування.
Поясніть рядки Ліни Костенко: Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати. Яке слово ви вважаєте в цьому вислові ключовим (головним)?
З Інтернету.
Листування – один із видів письмового спілкування.
Лист – це писаний текст, мета якого – повідомлення про щось адресата.
Листи бувають ділові (службові) та особисті (приватні).
Ділове листування відбувається між установами або працівником і установою. Такі листи складаються за певними зразками в офіційно-діловому стилі.
Особисті листи – це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленого письменника або актора. Такі листи не відзначаються усталеністю форми. Мовлення приватного листування невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних стилів, зокрема розмовного та художнього.
191. Прочитайте лист. До службового чи приватного листування слід його віднести? Укажіть звертання та етикетні формули.
Люба бабусю!
Ми всі дуже за Вами скучили. Турбуємося за Ваше здоров’я. Дуже переживаємо за Ваше самопочуття.
Ми всі здорові. За одержану татом премію Оленці купили комп’ютер. Вона опановує комп’ютерну грамоту. Сподіваюсь, навчить і мене. Адже сестри мають допомагати одна одній!
Мама готується до відпустки, яка цього року припадає на зиму. Хоче поїхати в село до бабусі Наталки. Якщо вийде, то й ми з татом й Оленкою під час зимових канікул на якийсь тиждень до неї приїдемо. До Вас, бабусю Тетяно, усією родиною обов’язково приїдемо влітку.
Тато з мамою накупили зо два десятки книжок, які ми з Оленою маємо влітку прочитати. Певно, і Вам вони будуть цікаві.
Напишіть, як Вам живеться, як минає Ваш день. Головне – як Ви почуваєтеся. Коли Вас востаннє оглядав лікар? Які ліки Вам прописав? Обов’язково надішлемо їх Вам поштою.
Будь ласка, бабусю, не хворійте! Будьте здорові і щасливі! На все добре! До побачення.
20. 11.2013 р.
З любов’ю і повагою, Ваша онука Ірина.
Чому займенник ви написано в листі з великої літери? Які почуття до адресата це увиразнює?
Як ви ставитеся до своєї бабусі? До інших старших родичів? Які почуття до них висловлюєте усно і в писемній формі?
Чи знаєте ви правила електронного листування? Наскільки важливо їх дотримувати? Чому?
192. Прочитайте традиційні для листування звертання. Які з них використовують у приватному листуванні?
Пане! (Пані! Панове!) Дорогий друже! Шановне товариство! Мої дорогенькі! Мої найдорожчі! Родинонько моя! Роде наш красний! Мої дорогі батьки! Шановні громадяни! Рідненька матусю! Колеги! Моя дорога сестричко!
3 двома-трьома звертаннями складіть речення. Вимовте їх, дотримуючи правильної інтонації.
193. Прочитайте побажання, які для листів є традиційними. З якої нагоди використовують кожне з них?
Щасти Вам! Хай щастить! Доброго Вам здоров’я! Зичу здоров’я! Бажаю усього найкращого! На все добре! Бажаю успіхів! Бажаю Вам добре провести свята!
Роздивіться зображення сучасних українських марок. Що ви знаєте про історію поштових марок? Почніть готувати виставку, присвячену історії українських поштових марок.
194. Напишіть лист бабусі й дідусеві, які живуть в іншому місті або селі. Скористайтеся пам’яткою.
Як написати лист
Передусім обміркуйте:
Тему свого листа: що саме ви хочете сповістити і наскільки детально; головну думку листа: до чого ви хочете спонукати, у чому переконати адресата.
Текст листа напишіть на чернетці за таким планом:
1. Звертання (передає ваше ставлення до адресата). Привітання (засвідчує вашу ввічливість).
2. Початок листа виявляє вашу зацікавленість станом здоров’я, настроєм адресата, його справами, успіхами, а також здоров’ям та справами його родини, найближчих родичів.
Після цього слід пояснити причину, що спонукала до написання листа (бажання щось з’ясувати або повідомити, про щось домовитися).
3. Основна частина. Слід повідомити про себе, не вихваляючись, але не забуваючи підкреслити свої успіхи. Писати потрібно про те, що цікаве або корисне адресатові.
4. Кінцівка. Побажання й прощання. Дата. Підпис.
Уважно перечитайте чорновий варіант листа – краще зробити це наступного дня. Передовсім зверніть увагу на зміст листа. Можливо, слід дещо додати або скоротити. По-друге, переконайтеся, що тон листа засвідчує повагу до адресата. Повагу й увагу передають обов’язкові в листуванні етикетні формули. Перевірте грамотність викладу: виправте допущені помилки. Особливу увагу зверніть на написання займенника Ви з великої літери.
Перепишіть лист розбірливим акуратним почерком на якісному папері. Грамотно надпишіть конверт.
195. Напишіть лист до одного з адресатів:
– матері, яка затрималась у відрядженні; – дідуся, який лікується в санаторії; – старшої сестри, яка навчається в іншому місті; – старшого брата, який служить у війську; – відомого дитячого письменника, книжки якого вам подобаються.
196. За поданим зразком напишіть на конверті власну адресу.
Поясніть, що означає цифровий індекс, яке його значення.
– Назвіть слова, які в записі адреси скорочують.
– Де і в якій формі записують на конверті прізвище, ім’я та по батькові адресата?
– Де і як записують на конверті зворотну адресу? Навіщо це роблять?
197. Прочитайте речення, визначте допущені в них помилки. З’ясуйте вид кожної помилки. За потреби скористайтеся таблицею на форзаці підручника. Запишіть речення, виправивши помилки.
1. Як тільки я навчився грамоті, почав переписуватися зі своїми двома бабусями. 2. Мені нравиться відправляти їм листи та получати на них відповіді. 3. З цих відповідей наша сім’я дізнається, чим потрібно допомогти, що прислати. 4. У листах я цікавлюся їхніми ділами, задаю запитання про здоров’я. 5. Якщо писати письмо мені допомагають сестра і брат, доводиться відправляти лист заказний. 6. Листування допомагає мені опанувати правилами спілкування.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)