ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду та інші державні інститути. У сучасних парламентських республіках парламент обирає і президента, який переважно виконує представницькі та консультативні функції й контролює відповідність діяльності парламенту конституційним нормам. Характерна особливість П. р. – нестабільність урядів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА - Довідник з політології
Схожі записи:
Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики...
Вебер Макс Політологічний словник Вебер Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог і філософ політики, один із досить впливових й авторитетних представників наукової думки XX ст. В....
Декларація прав національностей Україним Політологічний словник Декларація прав національностей України – ключовий, один з найважливіших державних актів у сфері міжнаціональних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 p.,...
Дивергенція Політологічний словник Дивергенція (від лат. divergeas – розходитися в різні боки) – розходження (наприклад, процесів, явищ, ознак у процесі еволюції, а також у поглядах, позиціях...
Регент Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній,...
>Освітня політика Політологічний словник Освітня політика – система заходів, здійснюваних державою в сфері освіти і спрямованих на забезпечення її розвитку як одного з ключових ресурсів модернізації суспільства....
Протоколізм Політологічний словник Протоколізм – стиль викладу думки, манера письма, властиві протоколу. В. Захожай...
Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є Політологічний словник Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є (1689 – 1755) – французький філософ права й історії. Відмовившись...
Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику,...
Політичне панування Політологічний словник Політичне панування – це політична категорія, яка означає здатність конкретної соціальної групи поширювати дію правил, звичаїв і традицій на певному політичному просторі, в...
Гайдеггер (Heidegger) Мартін Політологічний словник Гайдеггер (Heidegger) Мартін (26.09.1889 – 26.05.1976) – німецький філософ. Основні віхи життя: 1916 р. – початок викладання у Фрайбурзькому університеті; з 1918 p....
Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може...
Євтух Володимир Борисович Політологічний словник Євтух Володимир Борисович (нар. 1948) – кандидат історичних наук (1975 р.), доктор історичних наук (1989 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1998...
Дипломатичні представництва Політологічний словник Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке...
Війна політологічна Політологічний словник Війна політологічна – умовна назва глобального протистояння різних політичних вчень (насамперед марксизму – ленінізму і буржуазних), доктрин, поглядів на державу, міждержавні відносини, міжнародну...
Прес-центр (прес-бюро) Політологічний словник Прес-центр (прес-бюро) – служба інформації, орган з’їзду, конгресу, наради, фестивалю, спортивних змагань тощо, яка сприяє журналістам у висвітленні цих подій, надає їм необхідну...
Політологія Політологічний словник Політологія (politology, від “політика” і грецьк. logos – слово, учення) – наука, що вивчає політику, політичні відносини та політичні системи. Поняття увійшло до...
Гегельянство Політологічний словник Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст....
Сима Цянь Політологічний словник Сима Цянь (145 – 86 до н. е.) – давній китайський історик. Влада в уявленні С. Ц. – це управління людьми, тому правитель...
Як урегулювати політичний конфлікт? 37 Як урегулювати політичний конфлікт? У процесі політичної практики було вироблено шляхи стабілізації системи, за допомогою яких попереджують внутрішньополітичні конфлікти. їх сутність полягає у послабленні...
Істеблішмент Політологічний словник Істеблішмент (від англ. establishment – встановлення, установа) – суспільно-політичні кола, які здійснюють вплив на політичне, економічне, соціальне, духовне життя суспільства. Поняття І. багато...
Дискредитація Політологічний словник Дискредитація (від фр. discréditer – підривати довіру) – умисне зганьблення чийогось імені, підривання довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. Дискредитація шляхом поширення перекрученої,...
ІМПІЧМЕНТ ІМПІЧМЕНТ – процедура обвинувачення вищих посадових осіб (президента, міністрів, федеральних суддів) унаслідок порушення ними законів певної держави....
Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення,...
Адміністративна держава Політологічний словник Адміністративна держава – сучасна держава з досить розвиненим управлінським апаратом, у якій дієве управління суспільством розглядається як головний засіб виконання завдань, які стоять...
Багатопартійна система Політологічний словник Багатопартійна система – спосіб організації політичного процесу в країнах з демократичним режимом правління та відповідним типом політичної системи. Б. с. виникає на засадах...
Гласність Політологічний словник Гласність – слово ввійшло в сучасний вжиток як визначення одного з напрямів політичного курсу, проголошеного в СРСР М. Горбачовим (“політика Г.”). Трактувалося як...
Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії...
Евальвація Політологічний словник Евальвація – систематичне вивчення й експертиза науково-практичних проектів і програм з метою утвердження і оцінки їх результатів. Часто Е. здійснюється як супутнє дослідження,...
Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович Політологічний словник Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович (26.10.(7.11) 1855, с. Сонцівка Харківської губ. (нині с. Борисівка Дергачівського р-ну Харківської обл.) – 5.08.1940, м. Дніпропетровськ) – видатний...
Перикл Політологічний словник Перикл (490 – 429 до н. е.)- давньогрецький політик та полководець, в часи правління якого рабовласницька демократія досягла свого розквіту. Філософія / За...
Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) Політологічний словник Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) – створена в 1960 р. як об єднання європейських країн, що не входили до Європейського Економічного Співтовариства, яке...
Чартизм Політологічний словник Чартизм (від англ. charter – хартія) – перший масовий політично оформлений рух робітників Великобританії в 30 – 50-х роках XIX ст., що був...
Відплив інтелекту Політологічний словник Відплив інтелекту – суспільне явище, що пов’язане з помітним (значимим) від’їздом з держави (або регіону) працівників інтелектуальної сфери або високопрофесійних працівників, фахівців, майстрів...
Ядерний паритет Політологічний словник Ядерний паритет – ядерна стратегічна рівновага між великими ядерними державами (головним чином між США та колишнім СРСР), що підтримувалася і забезпечувалася насамперед за...