Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
§ 37. ПІДКОРЕННЯ ГРЕЦІЇ МАКЕДОНІЄЮ
– Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, які переваги надавала фаланга македонській піхоті. – У якому випадку фаланга ставала неприступною з усіх боків, перетворюючись, за словами сучасника, на “наїжаченого залізного звіра”?
Македонська фаланга. Реконструкція.
Основною силою македонського війська була фаланга. Ті формували не з найманців, а з вільних землеробів та скотарів.
1. Які зміни в житті Греції спричинили занепад грецьких полісів у першій половині 4 ст. до н. е.?
У середині 4 ст. до н. е. в житті Греції відбулися істотні зміни. Поступово еллінська єдність пішла в небуття. Широке використання рабів, розвиток ремесла та торгівлі поглибили прірву в статках
Вільна купівля-продаж землі руйнувала усталене життя грецьких полісів, адже тепер власником землі міг стати будь-хто, навіть не громадянин, аби тільки мав гроші. Обмеження громадян зумовило стирання поняття громадянина як власника землі та воїна – захисника поліса. На вулицях Афін можна було зустріти громадянина, який жебракував разом зі своїм останнім рабом. Усе більше з’являється греків, не зайнятих господарством. В останні роки війни з’явилися загони професійних воїнів, які за гроші готові були виконувати будь-які завдання. Обов’язок та привілей кожного громадянина – служба в народному ополченні – зійшов нанівець. На утримання найманої армії йшли чималі кошти, які сплачували жителі держави.
Кризу можна було пригальмувати лише спільними зусиллями. Спочатку здавалося, що об’єднати всю Грецію здатна Спарта. Але внаслідок війн з Персією та Фівами (у Беотії) вона втратила колишню могутність. Жоден з грецьких полісів не був у змозі згуртувати еллінів.
Сформулюйте кілька тверджень про те, що зумовило занепад грецьких полісів.
3. Які заходи македонського царя Філіппа II сприяли піднесенню його країни?
Від середини 4 ст. до н. е. особливої ролі в історії Греції набуває Македонія. Ця країна лежить у гористій місцевості, тож лише деякі землі на узбережжі були придатні для землеробства. Утім, більшість населення країни були землеробами та скотарями. Вони становили основу народного ополчення. Державою правив цар.
Македонська держава мала тісні зв’язки з Грецією. Мова македонців була близькою до грецької, та й самі македонці вважали себе греками. Царі Македонії брали участь в еллінських святах. Щоправда, греки ніколи не мали македонців за “своїх”.
Філіпп II Македонський.
Піднесення Македонії пов’язують із часами царювання Філіппа II (359-336 pp. до н. е.). Новий володар знався на військовій справі, шанував грецьку культуру, був вольовим та хитрим політиком, який прагнув перетворити Македонію на могутню державу. Задля зміцнення своєї влади Філіпп II створив при царському дворі школи для дітей знатних македонців. Перебуваючи там, діти не лише набували знань та досвіду, а й виконували роль заручників, гарантуючи покору своїх батьків, представників аристократичних родів. Із цих товаришів (“гетайрів”) царя згодом виріс особливий загін армії – важко-озброєна кіннота.
Піхоту ж набирали із землеробів та пастухів. Бойовим порядком піхотинців була фаланга. Філіпп II запровадив щоденні вправляння воїнів у витривалості, змушуючи їх до багатокілометрових переходів у повному озброєнні.
Для проведення змін у війську потрібні були гроші. Заволодівши золотими копальнями на узбережжі Фракії (сучасна Болгарія), цар заснував там місто Філіппи й почав карбувати нову золоту монету. Маючи золото, Філіпп II не лише провів грандіозні військові реформи, а й закупив на Сицилії різноманітну військову техніку: балісти, катапульти, тарани тощо. Гроші македонський цар згодом використовував також і для підкорення інших противників. Він часто повторював, що “віслюк, навантажений золотом, здобуде будь-яку фортецю”.
Монета Філіппа II із зображенням Аполлона.
– Обчисліть, скільки пройшло років від Марафонської битви – першої перемоги греків над персами – до поразки греків у битві під Херонеєю.
3. Унаслідок яких подій Македонія підкорила Грецію?
Македонія стала чекати приводу, аби втрутитися в грецькі справи. І він знайшовся: у Греції спалахнула війна. Об’єднання полісів на чолі з Фівами звинувачувало місто Фокіду в пограбуванні Дельфійського храму. Філіпп II втрутився у війну й покарав фокідян. Це уславило його як захисника грецьких святинь.
У цей час в Афінах з’явилися політики, які вважали, що об’єднати Грецію зможе саме Македонія. Філіппові II пропонували організувати спільний похід проти Персії, а також прийти до Греції та об’єднати грецькі поліси. Проти такого плану різко виступив відомий красномовець Демосфен, який чудово розумів, що прихід царя Македонії в Грецію означатиме втрату незалежності та відмову від демократії. Його викривальні промови проти Філіппа II назвали філіппіками.
Демосфену вдалося організувати союз Афін, Коринфа й Мегар, Аргоса проти Філіппа II. Спарта відмовилася брати участь у війні.
Біля міста Херонея 1 вересня 338 р. до н. е. відбулася битва, у якій греків було розбито. В Афінах почалася паніка. Але на місто цар Македонії не пішов. Йому була потрібна покірна, а не розгромлена Греція. Філіпп II відпустив полонених і запропонував мир. За це його було навіть проголошено почесним громадянином Афін.
Після цього в Коринфі було скликано представників усіх полісів і створено Загальногрецький союз. Македонського царя оголосили гегемоном союзу. Філіпп II ставав головнокомандувачем, у його розпорядження греки віддавали флот і сухопутну армію. Філіппу II доручили бути організатором спільного походу на Персію.
Проте Філіппу II не судилося здійснити цей похід. Його було підступно вбито. Армія проголосила царем сина Філіппа II – двадцятирічного Александра III (336-323 pp. до н. е.), у якому вбачала нового лідера походу на Персію.
– Прочитайте текст клятви зі стели на Афінському Акрополі, укладений учасниками союзу грецьких міст та Філіппом II у Коринфі, Які умови договору мали виконувати греки? Яку роль у цьому союзі відгравав Філіпп II? Чи можна назвати цей документ мирним договором Філіппа II та грецьких полісів?
“Клятва. Я клянуся Зевсом, Геєю… всіма богами й богинями. Я залишуся вірний миру й не порушу того договору, що був укладений з Філіппом Македонським. Я не виступлю походом ні на суші, ні на морі й не заподію шкоди тим, хто дотримувався клятви. Я не захоплю якоюсь хитрістю або вивертами для військових цілей ні міста, ні фортеці, ні гавані, що належать учасникам мирного договору. Я не зазіхатиму на царську владу Філіппа та його нащадків, а також на державний устрій, що існував у кожної держави, коли приносилися клятви про мир”.
– Напис на постаменті статуї Демосфена, встановленої афінянами на міській площі, сповіщав: “Якби, Демосфене, міць ти мав таку, як і розум, – владу в Елладі не зміг би захопити македонський Арей”. Поясніть сенс напису. Які риси вдачі Демосфена відображено в ньому?
– За словами Плутарха, коли Філіппу II радили розправитися з афінянами, він відповів: “Чи не глупство радити, щоб людина, яка все робить і терпить в ім’я слави, сама себе позбавила свідків цієї слави?”. Чи пов’язаний цей вислів з тим фактом, що Філіпп II, підкоривши Грецію, не проголосив себе царем?
Слово гегемонія у перекладі з грецької – “політичне верховенство”.
Статуя Демосфена.
Оцініть себе
1. Яким було місце розташування Македонії відносно Греції?
2. Що спричинило занепад Греції в першій половині 4 ст. до н. е.?
3. Коли Філіпп II став царем Македонії? Чому з ім’ям цього історичного діяча пов’язують піднесення Македонії?
4. За яких обставин над Грецією було встановлено гегемонію Македонії?
– Про що йдеться в давньогрецькому вислові: “Разом з тілами полеглих під Херонеєю було поховано й свободу греків”? Поміркуйте, чому греки перемогли в 5 ст. до н. е. персів, проте в 4 ст. до н. е. були підкорені Македонією.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)