Довідник з біології
ТВАРИНИ
ЦАРСТВО ТВАРИНИ
ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)
ТИП ХОРДОВІ (CHORDATА)
ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ (VERTEBRATA, CRANIATA)
Хребетні тварини характеризуються значно більш високим рівнем організації, ніж покривники і безчерепні. Це виражається як у складній будові тіла, так і досконалості фізіологічних функцій. Хребетні ведуть активний спосіб життя, переміщаючись у широких межах у пошуках їжі, рятуючись від ворогів, вибираючи місця для розмноження і розшукуючи осіб іншої статі. Хребетні виявляють складні
Активний спосіб життя і висока пристосованість до найрізноманітніших умов зовнішнього середовища визначається низкою ароморфозів, у результаті яких виник підтип. До них відносяться:
– утворення головного мозку і розділ його на п’ять відділів;
– формування осьового скелета у вигляді міцного хребетного стовпа;
– виникнення черепа, що служить засобом механічного захисту для головного мозку й органів чуття, захистом спинному мозку служать дуги хребців;
– розвиток у передньому відділі кишкової трубки жвавих частин
– розвиток серця, який забезпечує швидкий кровотік;
– виникнення парних кінцівок, що зумовили можливість швидкого і направленого переміщення в просторі;
– високий рівень диференціювання всіх органів і систем.
Крім вказаних властивостей хребетних характеризують наступні загальні риси організації. Тіло ділиться на голову, тулуб і хвіст. Зовнішній покрив – шкіра – двошаровий. Вона складається з багатошарового епідермісу, який створює численні залози і різноманітні додатки (луска, пір’я, волосся, кігті), і сполучнотканинної дерми, яка має велику міцність.
Мускулатура представлена поперечносмугастими м’язами У нижчих хребетних, як і у ланцетника, вона має сегментований характер. У вищих, у зв’язку з різноманітністю рухів і ускладненням скелета, м’язи розпадаються на окремі пучки.
Скелет хрящовий або кістковий. Розрізняють осьовий скелет (хребетний стовп і мозковий череп), вісцеральний скелет (зяброві дуги й їх похідні – щелепи тощо), скелет кінцівок та їх поясів. Пояси кінцівок завжди розташовані усередині тіла тварини, вільні кінцівки бувають двох типів: плавник і п’ятипала кінцівка наземних хребетних. Між ними існує принципова відмінність. У плавнику скелет представлений декількома рядами хрящів або кісток, які переміщаються біля пояса як єдиний важіль. Скелет кінцівки наземних тварин складається з низки важелів, здатних переміщатися не тільки спільно щодо пояса кінцівки, але і по відношенню один до одного. Це забезпечує набагато більшу різноманітність рухів.
Травна система представлена трубкою, що починається ротовим і закінчується анальним отвором. Травний тракт підрозділяється на наступні відділи: ротову порожнину, глотку, стравохід, шлунок, тонку і товсту кишку. Травні залози – печінка, підшлункова залоза – розвиваються в ембріональному періоді, як і кишка, з ентодерми.
Дихальна система представлена зябрами (у круглоротих і риб) і легенями у всієї решти класів хребетних.
Кровоносна система замкнена. Серце має різне число камер залежно від рівня організації.
У нижчих хребетних є один круг кровообігу, через серце проходить і прямує до зябер венозна кров. Починаючи з амфібій, з’являється друге – легеневе – коло кровообігу.
Повне розділення артеріального і венозного кровотоку у птахів і ссавців – великий ароморфоз у філогенезі хребетних, що послужив морфологічною основою теплокровності тварин цих класів і зменшенню їх залежності від несприятливих абіотичних чинників зовнішнього середовища.
Видільна система представлена парними органами – нирками (renes). Хребетні тварини різностатеві (гермафродитизм як виняток зустрічається у небагатьох видів нижчих хребетних). Перші представники хребетних знайдені в силурійських відкладеннях. Палеонтологічні знахідки дають підставу вважати, що первинні черепні тварини в своїй еволюції розділилися на дві гілки. Перша включила безщелепних, частина яких пристосувалася до донного способу життя і живлення детритом. Як захисне пристосування у них розвивається кістковий панцир, покриваючий тіло. Інша гілка цих тварин стала напівпаразитами і, таким чином, виявилася предком сучасних круглоротих.
Друга – основна – гілка еволюції первинних щелепних привела до формування щелеп як органу активного нападу і захисту. Щелепнороті дали початок рибам і згодом усім високоорганізованим хребетним. У даний час підтип включає сім класів, які діляться на дві великі групи: хребетні без зародкових оболонок (анамнії) і хребетні із зародковими оболонками (амніоти). Першу групу складають класи круглоротих, хрящових риб, кісткових риб, амфібій. Оскільки зародки у цих класів розвиваються у воді, їх називають первісно-водними тваринами.
До другої групи входять класи плазунів, птахів і ссавців. їх зародки розвиваються на суші, тому вони носять назву первинно-наземних тварин. Зародки оточені водною оболонкою (амніоном), звідки назва групи. Деякі представники амніот повернулися у водне середовище (кити). Це вторинно-водні тварини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)