Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 42
Тема. ПІВНІЧНА АМЕРИКА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. СВОЄРІДНІСТЬ ПРИРОДИ МАТЕРИКА, ПОВ’ЯЗАНА З ЙОГО ГЕОГРАФІЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ.
ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ ТА ОСВОЄННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
Мета: сприяти засвоєнню знань про основні риси географічного положення Північної Америки, удосконалювати роботу учнів з картами, вчити аналізувати, робити висновки, розширювати кругозір дітей щодо історії відкриття та освоєння материка, зацікавити темою, розвивати вміння працювати в колективі, працювати з
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: атласи, фізична карта півкуль, контурні карти, набір картин з курсу “Географія материків та океанів”, портрети дослідників, підручник, слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.
Опорні та базові поняття: материк, географічні координати, особливості природи, пов’язані з ФГП материка.
Географічна номенклатура: миси: Мерчісон, Мар’ято, Принца
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Об’єднання учнів у групи по 4-5 чоловік.
Прийом “Шукай асоціації”
Роздаються картки. На відповідь відводиться 2 хв.
Вогняна Земля | Маракайбо | Аконкагуа | Парамос |
Христофор Колумб | Фроуерд | Гумбольдт | Хвиля амазуну |
М. Гальїнас | Сельва | Льянос | Атакама |
Пампа | Котопахі “Сяюча гора” | Тітікака | “Мідні гори” |
Памперо | Горн | ||
Гвіанське… ? | Ісалько | ||
?… Дрейка | Ла-Плата | ||
“Бігль” | Ігуасу |
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
1. Гра “Пляшкова пошта”
Дати можливість учням самостійно визначити назву материка, який буде вивчатися.
Чотири групи отримують пошту, яку дістають з пляшок.
SOS | SOS | SOS | SOS |
7° пн. ш; 81° зх. д. | 72° пн. ш; 95° зх. д. | 65° пн. ш. 168° зх. д. | 52° пн. 56° зх. д. |
(м. Ма’рято) | (м. Мерчісон) | (м. Принца Уельського) | (м. Сент-Чарльз) |
2. Прийом “Здивую всіх”
Учитель. Отже, ми починаємо вивчати материк – Північна Америка.
Саме тут можна зустріти географічні дива та парадокси. Острів Гренландія – “зелена земля”, а насправді вкрита шаром льоду до 3400 м, океан з обманливою назвою Тихий, Алеутські о-ви, назва яких перекладається “в чому справа?” Тут можуть дно залишкових озер використовувати як аеродром для надзвукових літаків.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Прийом “Географічна лабораторія”
План характеристики материка і його ФГП (робота з довідником учня). Учні дають самостійно оцінку ФГП Північної Америки (робота з атласами).
2. Прийом “Шпаргалка”
Вчитель на дошці складає картосхему. Учні на контурних картах наводять основні лінії, що характеризують географічне положення: екватор, нульовий меридіан, тропік, полярне коло. Підписують назви океанів, морів, течій, крайні точки, острови, дають характеристику берегової лінії. Таким чином, особливості ФГП материка проговорюються двічі. В кінці цього етапу робиться висновок, що на відміну від материків тропічних широт Північна Америка розташована у Північній півкулі.
3. Прийом “Проблемне питання”
1) Користуючись картою, доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь (від 72° пн. ш до 7° пн. ш.) Висновок – перетинає всі географічні пояси, крім екваторіального.
2) У яких широтах має більшу протяжність із заходу на схід?
3) Роль холодних і теплих течій. (Розповідь про течії: Аляскінська, Каліфорнійська, Лабрадор, Гольфстрім.)
4. Прийом “Творча лабораторія”
Робота з таблицею “Відкриття та дослідження Північної Америки”.
Час дослідження | Дослідники | Результати досліджень |
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Прийом “Мозковий штурм”
Чим відрізняється фізико-географічне положення Північної Америки від фізико-географічного положення інших, уже вивчених нами материків?
2. Гра “Продовж речення”
– Першими дослідниками Північної Америки були ___________________________________________.
– Північна Америка розташована у ___________________ півкулі.
– Площа материка становить ________________________ і за розмірами він займає _________________________ місце.
– Має велику протяжність з _________________________, що впливає на _____________________ материка. Омивається ______________________________ океанами.
– Межує з материками ______________________________________________.
– Берегова лінія материка _______________________________________.
VI. Підсумок уроку
Оцінювання учнів.
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний матеріал підручника.
– Закінчити роботу в контурних картах.
– Скласти картки-листки з топонімічними помилками “Неуважний мандрівник”.
Додатковий матеріал до уроку
Можна використати книгу “Сага о гренландцах” – М.: Художественная литература, 1973.
Судна вікінгів. Вищим технічним досягненням вікінгів були їх бойові кораблі. Ця тура, що містилася в зразковому порядку, часто з великою любов’ю описувалася в поезії вікінгів і складала предмет їх гордості. Вузький каркас такого судна був дуже зручний для підходу до берега і швидкого проходження по річках і озерах. Легші судна особливо підходили для раптового нападу; їх можна було переносити волоком з однієї річки в іншу, щоб обійти пороги, водопади, дамби і зміцнення. Недолік цих суден полягав в тому, що вони були недостатньо пристосовані для тривалих плавань у відкритому морі, що компенсувалося навігаційним мистецтвом вікінгів.
Тура вікінгів розрізнялася по числу пар грібних весел, крупні судна – по числу грібних лав. 13 пар весел визначали мінімальний розмір бойового судна. Найперші судна були розраховані на 40-80 чоловік кожне, а велике кильове судно ХІ ст. вміщало декілька сотень чоловік. Такі крупні бойові одиниці перевищували в довжину 46 м.
Судна нерідко будували з дощок, укладених рядами з перекриттям, що скріплювалося зігнутими шпангоутами. Вище за ватерлінію більшість бойових кораблів були яскраво розфарбовані. Різьблені голови драконів, іноді позолочені, прикрашали носи суден. Така ж прикраса могла бути на кормі, а в деяких випадках там красувався хвіст дракона, що звивається. При плаванні у водах Скандинавії ці прикраси звичайно знімалися, щоб не налякати добрих духів. Часто при підході до порту з боків судів вивішувалися в ряд щити, але у відкритому морі цього не допускалося.
Судна вікінгів рухалися за допомогою вітрил і весел. Просте вітрило квадратної форми, зроблене з грубого полотна, часто розмальовувалося в смуги і клітинки. Щоглу можна було укорочувати і навіть взагалі
Знімати. За допомогою майстерних пристосувань капітан міг вести корабель проти вітру. Судна управлялися кермом лопатевої форми, встановленим на кормі з правого борту.
Декілька суден вікінгів, що збереглися, експонуються в музеях скандінавських країн. Одне з найвідоміших, виявлене в 1880 р. в Гокстаді (Норвегія), відноситься приблизно до 900 р. н. е. Воно досягає в довжину 23,3 м і в ширину 5,3 м. Судно мало щоглу і 32 весла, на ньому були 32 щити. Місцями збереглися нарядні різьблені прикраси.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)