Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§ 20. Кримінальне право
1. Поняття кримінальне право”. Злочин.
З передач телебачення і газетних повідомлень ви можете почути про пограбування, убивства, крадіжки та інші надзвичайні події, які, на жаль, трапляються в різних регіонах нашої держави. Галузь права, норми якої встановлюють засади відповідальності за скоєння злочинів, їх види й покарання за них, називають кримінальним правом. Особливістю цієї галузі права є те, що її норми викладено в єдиному джерелі – Кримінальному
Кримінальний кодекс діє на всій території нашої держави. За його нормами настає відповідальність за злочини, скоєні в Україні як її громадянами, так і іноземцями. Виняток становлять дипломати іноземних країн, які мають так званий дипломатичний імунітет: за скоєний злочин, як правило, вони несуть відповідальність у державі, яку вони представляють за її законами.
Учинивши злочин, людина відповідає згідно із законом, що діє в цей
З курсу правознавства 9 класу пригадайте, що таке злочин, чим він відрізняється від адміністративного правопорушення.
Злочин – суспільно небезпечне протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), яке скоєне суб’єктом злочину (тобто особою, яка може нести за нього відповідальність), передбачене Кримінальним кодексом України.
Злочин передбачає наявність вини (умисної чи необережної). Злочином можуть бути визнані лише конкретні дії громадянина; його думки, наміри тощо не вважають злочином. Злочинець може посягати на власність (крадіжка, пограбування тощо), життя і здоров’я людини (убивство, тілесні ушкодження), державний лад (диверсія, зрада), громадський спокій (хуліганство) та ін. Злочином уважають не лише дію, а й бездіяльність, передбачені Кримінальним кодексом України. Якщо злочинець вчиняє крадіжку, він має активно діяти. Це злочинна дія. А коли лікар залишає без допомоги хворого, злочинними є не дії, а, навпаки, бездіяльність.
Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяють на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Пригадайте, які критерії взято за основу поділу злочинів на види залежно від їх тяжкості.
Кожний злочин складається з чотирьох елементів.
Розглянемо ситуацію. Громадянин увечері на вулиці напав на дівчину й відібрав у неї гаманець із грошима, коштовності іі мобільний телефон. У цьому випадку суб’єктом скоєного злочину (тим, хто скоїв злочин) є нападник, об’єктом (тим, проти чого спрямований злочин) – право власності дівчини на відібрані в неї речі, а також (якщо нападник застосував силу або погрозу силою) – життя й здоров’я дівчини. Хлопець свідомо йшов на порушення закону, розуміючи протиправність і шкідливість своїх дій, отже, суб’єктивна сторона злочину (ставлення правопорушника до скоєного ним і наслідків його дій) – вина у формі прямого умислу, крім того, елементом суб’єктивної сторони є також корисливий мотив злочину. Об’єктивна сторона злочину складається з протиправного діяння – незаконного заволодіння чужою власністю, шкідливих наслідків – матеріальної шкоди, завданої дівчині, і моральної шкоди, якої вона зазнала, а також причинно-наслідкового зв’язку між діянням і шкідливими наслідками.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)