Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН
§ 6. Поняття і структура системи права
Поняття та елементи системи права і системи законодавства.
Надзвичайно широке коло суспільних відносин регулюється правовими нормами, тому не
Дивно, що право має певну внутрішню структуру.
Сукупність правових норм, що за допомогою певного методу правового регулювання регулюють суспільні відносини в певній сфері, називають галуззю права.
Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, які галузі права існують
Серед існуючих галузей права розрізняють конституційне (або державне), яке встановлює основні норми існування й діяльності держави, трудове (регулює відносини, що виникають між працівником і роботодавцем або власником підприємства), кримінальне (установлює відповідальність за найбільш небезпечні порушення закону – злочини), цивільне (його норми регулюють майнові та деякі особисті немайнові відносини), сімейне (регулює відносини, які стосуються створення сім’ї, відносини подружжя, а також відносини
Усі існуючі галузі права можна поділити на галузі публічного й галузі приватного права. Визначальним при цьому є метод правового регулювання, який переважно застосовується. У галузях публічного права основним є імперативний метод регулювання, у галузях приватного права – диспозитивний метод. Імперативний метод передбачає можливу нерівність учасників правовідносин, використання примусу, жорстку обов’язковість правових норм і рішень. При диспозитивному методі регулювання обидві сторони правовідносин рівні між собою, відносини між ними можуть бути врегульовані шляхом певних договорів, угод.
Елементом системи права є також правові інститути. Правовий інститут, як правило, має більш вузький характер, аніж галузь, він об’єднує юридичні норми, що стосуються певного, чітко відокремленого виду суспільних відносин. Такими, наприклад, є інститут виборів, інститут власності, інститут необхідної оборони тощо. Інститут права може об’єднувати норми однієї або декількох галузей права (у цьому випадку йдеться про міжгалузевий інститут права).
Початковим елементом усієї правової системи є норма права – обов’язкове правило поведінки, що встановлене й підтримується державою. Саме з них, як із цеглин, складається “будинок” і правового інституту, і галузі права, і всієї системи права в цілому.
Особливе місце в системі права займає міжнародне право. Воно регулює відносини не в середині певної держави, як вищезазначені галузі права, а відносини між державами, міжнародними організаціями тощо. Міжнародне право виникає разом із розвитком міжнародних відносин. Зважаючи на те, що воно регулює відносини між суверенними державами, його норми встановлюються на основі домовленостей сторін – шляхом переговорів, підписання договорів, угод, конвенцій тощо.
Разом із системою права існує система законодавства. Між цими системами є чимало спільного, але водночас їх потрібно розрізняти. Система права характеризує внутрішній зміст права, система законодавства розкриває його зовнішню сторону, закріплення правових норм у конкретних нормативно-правових актах певної держави.
Система законодавства – це сукупність усіх прийнятих у встановленому порядку й упорядкованих нормативно-правових актів держави. На відміну від системи права система законодавства має як вертикальну, так і горизонтальну побудову. Говорячи про горизонтальну структуру системи законодавства, мають на увазі її поділ за галузями – галузеву структуру, а вертикальна структура – це поділ системи законодавства за рівнем юридичної сили правових актів.
Система права | Система законодавства |
Внутрішній зміст | Зовнішня форма |
Складається з галузей та інститутів | Складається з нормативно – правових актів |
Первинний елемент – норма права | Первинний елемент – стаття нормативного акта |
Визначається здебільшого об’єктивними суспільними відносинами | Визначається значною мірою суб’єктивною волею законодавців, тому може суперечити об’єктивним потребам суспільства |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)