ТЕМА 9. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
§ 33. Шляхи подолання нинішніх проблем людства
1. Пошуки рівноваги людини та середовища.
Більшість проблем, які доводиться вирішувати суспільству, є наслідком учинків людини. Отже, саме вона може подолати ці негативні процеси, дати їм зворотний хід. Проте це дуже складно, ураховуючи, що певні спроби в такому напрямі робилися й раніше, зокрема під егідою ООН і ЮНЕСКО. Існують продовольчі, екологічні та інші програми, але їх здійснення гальмується країнами, які продовжують активно
Важливим кроком уперед у питаннях скорочення або стабілізації викидів в атмосферу, які спричинюють парниковий ефект, стало підписання у 1997 р. Кіотського протоколу, економічним підгрунтям якого є ринкові механізми, передбачені в цьому міжнародно-правовому акті. Один із них – торгівля надлишками скорочення викидів. У цьому випадку в межах певної території (регіону 216 або країни) встановлюється загальна допустима норма викиду тієї або тієї
Забруднюючої речовини. У межах цієї норми власні викиди підприємства визначають самостійно.
Такий підхід має
– переходу на екологічно чистіший вид палива;
– заміни технологій;
– зміни профілю виробництва;
– скорочення його обсягу;
– закриття особливо “брудних” виробництв.
Мовою документів
З Кіотського протоколу до рамкової конвенції ООН про зміну клімату
Грудень 1997 р.
Стаття 2
1. Кожна Сторона, уключена до Додатку І, при виконанні своїх певних кількісних зобов’язань з обмеження та скорочення викидів відповідно статті З, з метою заохочення сталого розвитку:
А) здійснює й/або надалі розробляє відповідно до своїх національних умов такі політичні заходи, як:
І. Підвищення ефективності використання енергії у відповідних секторах національної економіки.
ІІ. Охорона та підвищення якості поглиначів і нагромаджувачів парникових газів… з урахуванням своїх зобов’язань у відповідних міжнародних природоохоронних угодах; сприяння раціональним методам ведення лісового господарства, залісненню та лісовідновленню на постійній основі.
III. Заохочення усталених форм сільського господарства у світлі міркувань, пов’язаних зі зміною клімату.
IV. Проведення дослідницьких робіт, сприяння їх упровадженню, розроблення та ширше використання нових і поновлювальних видів енергії, технологій поглинання діоксиду вуглецю й інноваційних екологічно безпечних технологій.
V. …Звільнення від податків, мит і субсидій, що суперечать меті Конвенції, у всіх секторах – джерелах викидів парникових газів…
VI. Заохочення належних реформ у відповідних секторах з метою сприяння здійсненню політики та заходів, що обмежують або скорочують викиди парникових газів….
VII. Заходи щодо обмеження й/або скорочення викидів парникових газів…
Ще одним цікавим ринковим механізмом, закладеним у Кіотському протоколі, є торгівля дозволами на викиди забруднюючих речовин або торгівля надлишками скорочення викидів. Суть його полягає в тому, що фірма, яка знизила сумарні викиди забруднюючої речовини на своєму підприємстві до рівня нижче встановленого, має право продати ці “надлишки” комусь іншому, отримуючи за це кошти.
Кіотський протокол підписали майже всі світові держави, за винятком Західної Африки, Афганістану, Андорри, Сомалі, Сан-Марино та Ватикану. Сполучені Штати Америки теж, на жаль, залишилися осторонь від цього важливого світового процесу – вони підписали протокол, але не ратифікували його.
В ефективному здійсненні екологічних програм провідну роль відіграє Європа. Країни Євросоюзу та Росія навіть перевиконують взяті на себе зобов’язання. Вони ж виступають ініціаторами програм щодо захисту лісів, розроблення механізму екологічно чистого розвитку, протидії глобальним змінам клімату. Євросоюз першим визначив довгострокові внутрішні регіональні цілі на період до 2020 р. Однак поступово все більше інших держав намічають аналогічні рубежі у своїй внутрішній політиці. Наприклад, так зробила Росія в червні 2009 p., задекларувавши обмеження викидів парникових газів на перспективу до 2020 р. на 10-15 % від нинішнього рівня, а потім і Японія.
Зовсім новим явищем стали внутрішні цілі щодо екологічного розвитку в таких країнах, як Мексика, Індонезія, Сінгапур, Китай, Індія, ПАР та ін. Це є свідченням досягнення реальних результатів загальної мобілізації зусиль людства в боротьбі з екологічною кризою.
Цікаві ідеї комплексного вирішення проблем безпеки, ресурсозбереження, зниження рівня забруднення повітря запропонували розробники концепцій міст майбутнього на Всесвітній виставці “Експо-2010” у Шанхаї. У конструкції італійського павільйону використано фарбу, що виконує функцію очищення повітря, а також антибактеріальну керамічну плитку. Скляний навіс із умонтованими в нього фотоелектронними елементами запобігає втраті енергії, а спеціальні лампи освітлюють увесь простір усередині будівлі завдяки особливій конструкції.
Можливості економії енергії та використання сонячного світла продемонстрували павільйони Польщі та Норвегії.
Стіни польського павільйону зроблені з прорізами, що нагадують витинанку – народне мистецтво фігурного вирізання з паперу: удень у них проникає сонячне світло (це дає можливість заощаджувати електроенергію, завдяки чому павільйон відзначений як “зелений”); увечері підсвічений із середини, він має дуже ошатний вигляд.
Норвегія використала для даху напівпрозорий матеріал – особливий вид штучної шкіри. Крім того, що він пропускає світло вдень, цей матеріал акумулює сонячну енергію, тому павільйон освітлюється автономно від загальної електромережі.
У нових будинках Данії вітер потраплятиме до приміщення крізь круглі отвори в стінах (такою “перфорацією” архітектори домоглися природного охолодження приміщення, а кондиціонери тут не потрібні навіть за сильної спеки).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)