Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ* ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

§ 32. Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

1. ВИНИКНЕННЯ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Складіть короткий план тексту і, користуючись ним, розкажіть про виникнення спартанської держави.

На південному сході півострова Пелопоннес розташована область Лаконіка. Із трьох боків її оточують високі гори. Морські береги незручні для мореплавства. Такі особливості географічного положення не сприяли

торгівлі її жителів з іншими областями Греції, проте забезпечували природний захист від зовнішніх ворогів.

Наприкінці II тис. до н. е. Лаконіка була завойована дорійцями. На берегах річки Еврот вони заснували державу Спарту. Значна частина місцевого населення, яка чинила запеклий опір завойовникам, була поневолена. Невільників стали називати ілотами. Вони зазвичай працювали на землі або випасали худобу. Тих, хто добровільно визнав владу дорійців, називали періеками (“тими, що живуть навкруги”). Вони зберегли свободу, мали право займатися ремеслом і торгівлею, проте не могли володіти землею і

брати участь у громадському житті. Повноправними громадянами вважалися лише нащадки завойовників-дорійців – спартіати.

Які верстви населення Спарти зображено на ілюстрації?

 Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Верстви населення у Спарті (сучасна історична реконструкція)

Спартанська держава була ізолвована від зовнішнвого світу. Іноземці в Спарту допускались дуже рідко, хіба що посли чи почесні гості. Жоден спартанець не міг виїхати за межі Лаконіки без дозволу влади.

2. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ І СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ СПАРТИ

Поясніть, як працювали органи управління в Спарті

Громадяни Спарти жили за законами, які, за переказами, запровадив мудрець Лікург.

Провідну роль в управлінні Спартанською державою відігравала рада старійшин, кожен із членів якої був не молодшим за 60 років. Вона фактично керувала державою, розглядала судові справи, могла відмінити будь-яке рішення народних зборів чи розпустити їх. До складу ради входили також двоє царів віком понад 30 років. Під час війни вони командували армією. їхня влада була спадковою.

Рішення ради старійшин затверджували народні збори. Участь у них брали лише громадяни-воїни, які досягай 30 років. Народні збори ухвалювали закони, обирали старійшин, оголошували війну й ухвалювали мирні договори.

Спираючись на думки давніх і сучасних істориків, розкажіть про суспільний устрій Спарти.

 Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Пам’ятник Лікургу в сучасній Спарті

Із праць давньогрецького історика Плутарха

По-перше, він [Лікург. – Авт.] вилучив з обігу всі золоті та срібні монети, залишивши тільки залізні. Але вони мали таку величезну вагу і розмір, що для збереження десяти з них потрібен був великий склад, а для перевезення – парна повозка.

Із праць давньогрецького красномовця Лібанія

У Лакедемоні* існує найповніше рабство одних і найповніша свобода інших.

Спартіат… завжди ходить, тримаючи в руках списа, щоб бути сильнішим від ілота, коли той збунтується.

* Лакедемон – персонаж давньогрецької міфології, що заснував місто Спарту. За його ім’ям було визначено офіційну назву спартанської держави.

Із праць сучасних істориків

Лікург потурбувався проте, аби всі громадяни Спарти мали рівні права, щоб серед них не було ані бідних, ані багатих. Спартанські сім’ї одержували у володіння однакові земельні ділянки. їх не можна було продавати чи дарувати, позаяк уся земля в Спарті вважалася власністю держави. Разом із землею поділили й ілотів.

Спартанцям заборонялося займатися ремеслом, торгівлею, єдиним їхнім заняттям була військова справа. Зброю і ремісничі вироби виготовляли для них періеки. Земельний наділ спартанця обробляли ілоти. Спартанці не могли продати, звільнити чи вбити ілота – сім’ї ілотів, як і земля, належали державі.

3. ПОБУТ СПАРТАНЦІВ

Прочитайте текст та уривки з документа. Поясніть, як ви розумієте вислів “спартанський спосіб життя”. Доберіть і запишіть синоніми до прикметника “спартанський”.

Спартанці були хоробрими, витривалими воїнами. їм приписують вислів: Справжній спартанець ніколи не питає, скільки ворогів, він питає: “Де вони!?”*.

Усі спартанці носили грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев’яних будинках. Мали визначені форми зачісок, бороди і вусів. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише при виготовленні дверей – пилу.

Давньогрецький історик Ксенофонт про спартанців

Не треба дбати про багатство й одежу, тому що в Спарті прикрасою служить не розкіш убрання, а здоров’я тіла. Їжу він дозволив споживати громадянам у такій кількості, щоб вони надто вже не наїдались, але й не терпіли від голоду…

Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях простою їжею: овочами, трохи сиром, зрідка – рибою та м’ясом. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом і сіллю. Страва поживна, але несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Розповідають, що одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: “Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, аніж таке споживати”.

* Короткі та влучні вислови, які цінувалися спартанцями, прийнято називати лаконічними (від назви Лаконіка).

Із 16 років і до старості спартанець зобов’язаний був служити в армії. У 30 років він вважався повнолітнім і мав право отримати ділянку землі й одружитися.

4. СПАРТАНСЬКЕ ВИХОВАННЯ

Опрацюйте уривки з праці давньогрецького письменника й історика Плутарха, послідовно відповідаючи на запитання:

“Про що розповідається в наведеному джерелі?

* Які особливості виховання хлопців і дівчат sac здивували?

* Яке значення, на вашу думку, надавали спартанці вихованню дітей?

Із праці Плутарха* “Життєпис Лікурга”

Батько не мав права розпоряджатися дитиною – він відносив немовля до старійшин. Вони оглядали дитину, і якщо знаходили її достатньо міцною, дозволяли виховувати… Якщо немовля було кволе і некрасиве, його кидали в прірву, вважаючи, що таке життя не потрібне ані дитині, ані державі.

…За трапезами бували й діти. Їх приводили туди, ніби до школи здорового глузду, де вони чули розмови про держави і справи, привчалися жартувати без кривляння. А спокійно переносити глузування вважалося однією з головних чеснот спартанця.

Старший за столом говорив кожному, хто входив: “Розмови за поріг не виходять”.

Лікург наказав укріпляти і загартовувати дівчат у бігу, боротьбі, метанні диска і списа…

Читати й писати вони (хлопці) вчилися заради практичної користі, а інше їх виховання зводилось до того, щоб… бути витривалим у біді і перемагати в боротьбі. Тому з роками їх виховання ставало суворішим – їм наголо стригли волосся, привчали ходити босими і гратися разом, зазвичай без одежі.

Спартанці довіряли одне одному…

Перевірте засвоєне на уроці

Оцініть цей урок, визначаючи, що було для вас зі знаком “+”, а що – зі знаком “-“. Що виявилося найцікавішим?

* Текст Плутарха подається в перекладі Ю. Мушака.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ - Історія


Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ