Мета:
Навчальна: повторити, удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємозв’язок природних компонентів й утворення на Землі природних комплексів різного порядку; сформувати стійке уявлення про закономірності поширення ПК; з’ясувати особливості азональних ПК;
Розвивальна: формувати науковий світогляд, розвивати логічне й аналітичне мислення, уміння робити висновки й узагальнення, творчу уяву, удосконалювати навички самостійної навчально-пізнавальної діяльності, сприяти розвитку інтересу до наук природничого
Виховна: виховувати любов до природи Землі, відповідальність за збереження її унікальності, уміння організовувати самостійну дослідницьку діяльність.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, карта географічних поясів і природних зон світу, фото – та відеоматеріали про різні ПК Землі, учнівські презентації з досліджуваної теми.
Опорні та базові поняття: природний комплекс, географічна оболонка, цілісність, ритмічність, кругообіг речовин й енергії, широтна зональність, вертикальна поясність, азональний ПК.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ
Розглядаючи попередні теми, ми акцентували увагу на закономірностях, що властиві усім природним факторам і процесам. “Законодавство” природи найдосконаліше, найгармонійніше, найсуворіше з усіх відомих людству.
Головним наочним проявом закономірностей є ПК. Перебуваючи кілька днів у новому для себе куточку Землі, важко одразу збагнути особливості місцевих літосферних процесів, клімату, народонаселення. Але уважно придивившись до природньої навколишньої місцевості, нескладно в загальних ознаках зрозуміти все.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ
– Що таке кругообіг речовин?
– Де проходять межі біосфери?
– Що таке ПК? Наведіть приклади різних за розмірами ПК.
– Складіть логічний ланцюжок взаємозв’язків компонентів природи з різних оболонок Землі на прикладі будь-якого ПК.
– Яка закономірність розподілу грунтів, рослинності й тварин на Землі? Чим у першу чергу обумовлена така закономірність? Які фактори можуть порушувати закономірність цих змін?
– Як змінюються погодні чинники з висотою?
– Яких морських мешканців ви знаєте? Чи можна вважати, що вода скрізь однакова, тому в океані не можна виділити ПК?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Природні комплекси
У результаті взаємодії оболонок Землі утворюється особлива географічна оболонка. Вона неоднорідна внаслідок нерівномірності надходження тепла (зональний чинник) і неоднорідності поверхні (азональний чинник). Тож виокремлюють окремі природні комплекси, що утворилися в результаті складної взаємодії компонентів природи в певних умовах.
ПК поділяють за розмірами – від географічної оболонки до окремого горбочка.
Низка природних компонентів (тепло, волога, води океану й суходолу, грунти, органічний світ тощо) закономірно змінюються від екватора до полюсів → зональні ПК. Найбільші – це географічні пояси, які поділяються на природні зони.
Відповідні зміни природних чинників відбуваються і з висотою → висотна поясність.
Масиви суходолу й океанів, тектонічні структури, рельєф не мають зональної закономірності → азональні ПК. Найбільші з них – ПК окремих материків і океанів (за усієї схожості процесів й розповсюдження компонентів мають унікальні особливості).
ПК суходолу – ПТК (природно-територіальні комплекси), ПК океану – ПАК (Природно-аквальні комплекси).
V. ПОВТОРЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Широтна зональність
Географічні пояси вирізняються між собою температурними умовами, загальними особливостями циркуляції атмосфери, грунтово-рослинного покриву, тваринного світу. Їх кількість, назви, межі збігаються з кліматичними. Мають поширення як суходолом, так і океанами.
За співвідношенням тепла й вологи виділяють природні зони, названі за типом переважної рослинності. Неоднорідність земної поверхні обумовлює не завжди широтне розташування. Зони, що простягаються через увесь материк, неоднорідні (відмінності між внутрішніми територіями та прибережними). Зональність добре виражена на великих рівнинах.
2. Вертикальна поясність
Обумовлена зниженням температури з висотою (6 °С на 1 км) та збільшенням опадів (до висот 2-3 км). Послідовність зміни ПК аналогічна змінам на рівнинах, тільки на меншій відстані. Є особливий пояс субальпійських та альпійських луків. Починається з аналога зони, де розташовані гори (у степу – гірсько-степовий та ін.). Кількість поясів залежить від місцеположення та висоти гір. Для гір поблизу океанів характерні лісові пояси, а у внутрішніх районах – безлісі.
VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
– Який чинник є головним під час виділення географічних поясів? Природних зон?
– За картами атласу з’ясуйте, території яких материків розташовані в кожному з географічних поясів. Зробіть зручну для себе схему.
– Оберіть будь-яку природну зону. На яких материках вона простежується? У яких частинах? Що спільного в розташуванні цих територій?
– Визначте на різних континентах кілька гірських районів з висотами близько 5 км. Чи однаковий набір висотних поясів у них буде? Поясніть.
– Що спільного в ПК океанів із широтною зональністю та висотною поясністю?
– Наведіть приклади змін природних зон людиною.
– Виступи за дослідженням “Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки”.
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
VIІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацюйте §___.
– Детально ознайомтеся з картою грунтів та природних зон світу.
– Підготуйтеся до підсумкового уроку за розділом “Закономірності формування природи материків і океанів”.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)