Природні зони. Висотна поясність

Розділ 2 МАТЕРИКИ

Тема 5. Північна Америка

§44 Природні зони. Висотна поясність

Пригадайте

Що таке зволоження?

Чому природні комплекси змінюються з висотою?

Природні зони. З просуванням у глиб континенту природні зони материка простягаються меридіонально (див. карту на форзаці). Причиною цього є те, що завдяки особливостям рельєфу зволоження змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід.

Практичне завдання

У За картами атласу визначте особливості рельєфу, завдяки яким зволоження змінюється із

заходу на схід.

В умовах суворого клімату арктичного поясу сформувались арк­тичні пустелі. Вони майже позбавлені життя. Єдина рослинність, що трапляється тут на вільних від льоду ділянках, – це плями мохів і лишайників (мал. 157). Життя більшості тварин пов’язане з океаном. На суходолі мешкають невеличкі гризуни – лемінги, якими живлять­ся такі хижаки, як песець і вовк (мал. 158).

Тундра й лісотундра, що пере­важає в субарктичному поясі, отри­мує дещо більше тепла. Але його все ж не вистачає для випарову­вання навіть мізерної кількості опадів, характерної для цієї зони. Тому територія тут заболочена,

чому сприяє і відтавання влітку багатовікової мерзлоти. На тунд­рово-болотяних грунтах оселилися мохи та лишайники (мал. 157), поряд з якими ростуть різнома­нітні трави, численні низькорослі чагарнички. Трапляються карликова береза та вільха заввишки близько 5 см. Утім цієї рослинності достатньо для харчування північному оленю (карибу), якого завезли сюди з Європи (мал. 158), а також вівцебику, що схожий водночас на бика і барана.

 Природні зони. Висотна поясність

Мал. 157. Ягель – їжа північного оленя

 Природні зони. Висотна поясність

Мал. 158. Тварини арктичної пустелі, тундри й лісотундри

Наука стверджує

Північний олень у тундрі, як удома. У північного оленя особливі ратиці. Вони дуже широкі й глибоко розсічені на дві частини. Тому легко, мов на лижах, північний олень іде по снігу і не прова­люється. У кожного північного оленя грива, муфта знизу на шиї – теплоізолятор. Крім того, і шерсть у нього особлива: у ній багато по­рожнин, заповнених повітрям. Це допомагає тваринам триматися на воді. Адже північні олені перепливають чимало річок.

Помірний пояс найбагатший на природні зони. На півночі поясу, де зима сувора і тривала, а літо тепле й коротке, панує тайга (мал. 159). Тільки хвойні породи – ялина, яли­ця, деякі види сосни й модрини – здатні вижити на перезволожених підзолистих грунтах в умовах бага­торічної мерзлоти.

Тваринний світ тут багатший і різноманітніший, ніж тваринний світ тундри. У тайзі Північної Аме­рики мешкають вовки, рисі, лосі, зайці, лисиці, ведмеді, олені. Побли­зу водойм живуть єнот і ондатра.

На сході материка поширені мішані й широколисті ліси, які ростуть на дерново-підзолистих грунтах. У цих зонах більше тепла порівняно з тайгою. Тому поряд із хвойними породами дерев є численні представники листяних порід: дуб, бук, липа, осика, береза, каштан. У канадських лісах багато видів клена, листок якого зображений на державному прапорі Канади як символ цієї країни.

 Природні зони. Висотна поясність

Мал. 159. Хвойний ліс Північної Америки

 Природні зони. Висотна поясність

Мал. 160. Тварини мішаних і широколистих лісів

Для тваринного світу характерні олені, бурий ведмідь, дикобраз, скунс, єдиний вид сумчастих на материку – опосум (мал. 160).

Зона лісостепів та степів поширюється на крайній південь помірного поясу, охоплюючи досить великі простори в самому центрі континенту. Ця природна зона отримує значну кількість тепла.

 Природні зони. Висотна поясність

Мал. 161. Рослини напівпустель і пустель помірного і субтропічного поясів

 Природні зони. Висотна поясність

Мал. 162. Вічнозелені секвої

А лісостеп ще й добре зволожений.

Саме тут були прерії, де у високому й густому трав’яному покриві ко­лись легко міг сховатися навіть вершник і паслися мільйонні стада бізонів.

Рівнинність території, сприят­ливий клімат і родючі чорноземоподібні грунти стали причиною того, що тепер майже всі прерії ро­зорані й зайняті під лани пшениці, кукурудзи. Ділянки справжньої прерії, так само як і бізонів, молена побачити тепер тільки в заповідни­ках.

Далі на південь і захід субтро­пічного поясу вологи не вистачає все відчутніше. Через це грунти втрачають свою родючість, на них переважають низькі сухолюбні злаки й колючі чагарники. Тваринний світ лісостепів та степів небагатий. Це передусім численні гризуни, як-от: ховрахи, бабаки, полівки тощо, – а також небезпечні плазуни, зокрема гадюки та гримучі змії. Багато степових птахів.

Напівпустелі й пустелі помірного і субтропічного поясів розта­шовані здебільшого на внутрішніх плоскогір’ях Кордильєр. Вони не утворюють суцільної смуги, а нагадують мозаїку. Тут поширені ко­лючий терен, кактуси та агави (мал. 101), що ростуть на сіроземних грунтах. Серед тваринного світу переважають плазуни й гризуни.

Серед безживних пустель – сумнозвісна Долина Смерті, яка є одним із найжаркіших місць на Землі. Це розпечена сонцем піщана каліфорнійська пустеля. Опади тут трапляються не кожного року, а темпе­ратура повітря влітку ніколи не опускається нижче +40 °С. Організм людини тут втрачає за годину до 1 л вологи, що небезпечно для життя.

Зона твердолистих лісів і чагарників простягається вузькою сму­гою Тихоокеанського узбережжя. Тут на коричневих грунтах ростуть реліктові види вічнозелених дубів, сосни, а також ліси з вічнозеленої секвої (мал. 162).

Дивовижні об’єкти і явища

Мамонт рослинного світу. Секвоядендрон, тобто секвойне дерево, яке ще називають мамонтовим деревом, найбільше серед дерев планети. У заповіднику Монтгомері (штат Каліфорнія, США) росте мамонтове дерево, яке за 1000 років свого життя піднялося на висоту понад 112 м. А в національному парку “Секвоя” (штат Каліфорнія, США) росте наймасивніше дерево на Землі – “Генерал Шерман”. Його висота дорівнює 83,82 м, а діаметр стовбура стано­вить 31,3 м. Вік цього дерева – 2,5 тис. років.

Перемінно-вологі мішані ліси ростуть на жовто – і червоноземних грунтах на сході субтропічного поясу. Крім сосни, тут трапляються пальми та вічнозелені дуби, а в пониззях – зарості магнолії, що часто перевиті ліанами. На заболочених ділянках оселився болотяний кипарис. Яскраві представники тваринного світу – алігатори та чере­пахи, а також безліч птахів, зокрема папуги, колібрі, сови.

На заході, крім пустель, подекуди утворилися савани й рідколісся, де чагарники чергуються з окремими групами дерев – акаціями та мімозами.

Висотна поясність. Найчіткіше висотна поясність простежується в Кордильєрах. Як і в Андах, тут також певний набір висотних поясів змінюється залежно від географічного поясу, висоти хребтів та їхньої орієнтації. На крайньому північному заході Кордильєр хвойні ліси піднімаються майже до поясу снігів і льодовиків, що через низькі температури й рясні опади розташований дуже низько. На сході Кор­дильєр унаслідок надзвичайно суворих природних умов гірські хребти майже позбавлені рослинності.

Південніше, в Кордильєрах Канади, західні схили гір укриті воло­гими хвойними лісами в середньому до висоти 1500 м. Вище вони поступаються гірській тундрі, яку з просуванням на південь змінює пояс субальпійських та альпійських лук. На масивах внутрішнього по­ясу Кордильєр Канади набір поясів інший – від сухих степів до тайги.

У Кордильєрах США підніжжя схилів, що обернені до Тихого океа­ну, вкриті лісами з чагарникового дуба. Вище з’являються хвойні ліси, утворені теплолюбними та пристосованими до посушливих умов породами дерев. Ділянки, що розташовані вище 3000 м, укриті альпійськими луками. На внутрішніх плато і плоскогір’ях переважа­ють напівпустелі та пустелі.

ПІДСУМКИ

Природні зони в Північній Америці змінюються у двох напрямках: з півночі на південь та від західної і східної окраїн до внутрішніх районів материка.

Набір висотних поясів Кордильєр змінюється як з півночі на південь, так і з заходу на схід.

Запитання і завдання для самоперевірки

Чому на півостровах Флорида і Каліфорнія, що розташовані в одному географічному поясі, поширені неоднакові природні зони?

Чому набір висотних поясів неоднаковий на західних і східних схилах Кордильєр?

Чим тундра відрізняється від тайги і що спільного в цих природних зон?

Помірний пояс найбагатший на природні зони. Назвіть їх, скориставшись картами атласу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Природні зони. Висотна поясність - Географія


Природні зони. Висотна поясність