Мета: поглибити знання учнів про явище деформації, про причину виникнення сили пружності; дослідити залежність сили пружності від деформації і виготовити шкалу динамометра; пояснити принцип вимірювання сил за допомогою динамометра; розвивати логічне мислення, вміння проводити експеримент; виховувати дисциплінованість та працелюбність, бажання поглиблювати практичні вміння та навички.
Тип уроку: засвоєння нових знань та формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: лабораторний динамометр із закритою чистим папером
Очікувані результати
Після уроку учні:
– будуть знати залежність сили пружності від деформації;
– навчаться градуювати шкалу динамометра та вимірювати сили за його допомогою.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спробуйте дати відповідь на запитання:
– Як можна виміряти силу?
– Чому прилад для вимірювання сили називають “динамометром”?
IV.
1. Пружинні динамометри
За величиною деформації тіла можна визначити величину сили пружності. Прилад для вимірювання сил називається Динамометром.
Будова динамометра (від грецьких слів динаміс – сила; метрео – вимірюю) грунтується на тому, що сила пружності пружини за законом Гука прямо пропорційна видовженню (деформації) пружини.
Найпростіший пружинний динамометр виготовляють так. На дощечці закріплюють пружину, яка закінчується внизу стрижнем з гачком. До верхньої частини стрижня прикріплюють покажчик. На дощечці помічають положення покажчика – це нульовий штрих. Потім до гачка підвішують важок масою 102 г. На цей тягарець діє сила тяжіння 1 Н. Під дією сили 1 Н пружина розтягнеться, покажчик опуститься вниз. Помічають його нове положення і навпроти позначки ставлять цифру 1. Потім підвішують важки масою 204 г і ставлять позначку 2, яка означає, що за такого положення сила пружності пружини дорівнює 2 Н. За допомогою важків масою 306 г наносять позначку 3 і т. ін.
Можна нанести поділки, які відповідають десятим часткам ньютона: 0,2; 0,4; 0,6 і т. д. Для цього проміжки між позначками 0 і 1, 1 і 2, 2 і 3 і т. д. треба поділити на 5 однакових частин.
Проградуйована таким чином пружина і буде найпростішим динамометром.
V. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
1. Провести інструктаж з безпеки життєдіяльності дітей.
2. Лабораторна робота № 8. Дослідження пружних властивостей тіла.
Для спрощення роботи скористаємося важками масою по 100 г з набору. Нестача 2 г, що дає похибку близько 2 %, мало вплине на результати.
Хід роботи
1. Закріпити в штативі корпус динамометра у вертикальному положенні.
2. Горизонтальною рискою позначити на папері початкове положення стрілки і поставити цифру 0.
3. Підвісити до гачка на пружині важок масою 100 г.
4. Позначити положення стрілки і поставити цифру 1.
5. Повторити п. 3, 4 для двох, трьох і чотирьох таких самих важків.
6. Виміряти відстань між сусідніми поділками. Висновок записати в зошит.
7. Відстані між поділками поділити на 10 рівних між собою частин, позначивши їх короткими рисками.
8. До гачка виготовленого динамометра приєднати лабораторний динамометр і потягти за нього. Порівняти показання обох динамометрів.
9. До гачка динамометра підвісити тіло невідомої маси і виміряти силу тяжіння, яка діє на нього.
10. Користуючись результатами вимірювання, обчислити масу тіла.
11. Результати вимірювань і обчислень записати в зошит. Виготовлену шкалу додати до звіту. Записати висновок.
Розв’язати задачі
1. Чому пружини для динамометрів виготовляють зі сталі, а не з міді або свинцю?
2. До динамометра підвісили важок масою 500 г. Чому дорівнює сила пружності, що виникає в пружині динамометра? Зобразіть цю силу графічно.
3. Сила 20 Н розтягує пружину на 4 см. Яка сила розтягує пружину на 7 см?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
Інтерактивна вправа “Похвали себе сам”
Учні розповідають про результати роботи та хвалять себе за те, чого навчилися на уроці.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника, виконати задачі та вправи до параграфа, скласти кросворд.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)