ВСТУП
§ 3. Раси
Що таке раса? Серед різноманіття ознак, властивих представникам різних народів, учені відшукують риси, типові для великих груп народонаселення Землі. Одну з перших наукових класифікацій народонаселення запропонував К. Лінней. Він виокремив чотири основні групи людей, для яких характерні схожість за кольором шкіри, рисами обличчя, типом волосся тощо. Його сучасник Жан – Луї Бюффон назвав їх расами (араб. рас – початок, походження). Сьогодні вчені визначають раси не тільки за схожістю спадкових особливостей зовнішності,
Скільки рас є на нашій планеті? Суперечки навколо цього питання тривають із часів К. Ліннея і Ж.-Л. Бюффона. Більшість учених у складі сучасного людства виділяють чотири великі раси – євразійську (європеоїдну), екваторіальну (негроїдну), азіатсько-американську (монголоїдну), австралоїдну (мал. 3.1).
Походження рас. Пригадаймо: вид Людина розумна виник в Африці, звідкіля близько 100 тис. років тому почалося його поступове розселення по Європі й Азії. Люди просувалися на нові території, відшукували місця, придатні для проживання,
Мал. 3.1. Представники євразійської (а), екваторіальної (б), азіатсько-американської (в) і австралоїдної (г) рас
Розселення тривало десятки тисяч років. Учені вважають, що під час міграції закріплювалися расові ознаки, за якими відрізняються мешканці різних регіонів планети. Деякі з цих ознак мали пристосувальний характер. Так, копиця кучерявого волосся в жителів спекотного екваторіального поясу створює повітряний прошарок, що оберігає судини голови від перегріву, а темний пігмент у шкірі є пристосуванням до високої сонячної радіації. Посиленому випаровуванню вологи і, відповідно, охолоджуванню організму сприяє широкий ніс і великі губи.
Світлу шкіру європеоїдів також можна розцінювати як адаптацію до клімату. В організмі світлошкірої людини за умов низької сонячної радіації синтезується вітамін D. Вузький розріз очей у представників азіатсько-американської раси оберігає очі від потрапляння піску під час степових буревіїв.
Завдяки розселенню людей факторами закріплення расових ознак стали ізоляція й змішування. У первісному суспільстві люди об’єднувалися в нечисленні ізольовані спільноти, де можливості шлюбних союзів обмежені. Тому переважання тієї чи іншої расової ознаки часто залежало від випадкових обставин. У невеликому замкненому угрупованні будь-яка спадкова риса може зникнути, якщо людина, яка має цю ознаку, не залишить нащадків. З іншого боку, прояви певної риси можуть стати масовими, оскільки через обмеженість шлюбних союзів вона не замінюється на інші ознаки. Через це може збільшитися, наприклад, кількість темноволосих жителів або, навпаки, світловолосих.
Причиною ізоляції людських спільнот можуть бути географічні перепони (гори, річки, океани). До ізоляції приводить і віддаленість від основних шляхів міграцій. На такому “загубленому острові” люди живуть замкнено, їх зовнішність зберігає риси далеких предків. Наприклад, у скандинавів “законсервувалися” фізичні риси, що сформувалися тисячоліття тому: світле волосся, високий зріст тощо.
40 000-60 000 р.
Мал. 3.2. Схема розселення виду Людина розумна
Упродовж багатьох тисячоліть відбувалося й змішування рас. Людей, народжених від шлюбів між представниками різних рас, називають метисами. Так, наслідком колонізації Америки стала безліч шлюбів між індіанцями (представниками монголоїдної раси) і європейцями. Метиси складають близько половини населення сучасної Мексики. Зазвичай більшість расових ознак у метисів виражені слабкіше порівняно з крайніми проявами цих рис: шкіра мексиканських метисів світліша, ніж в індіанців майя, і темніша, ніж у європейців.
Незважаючи на расові відмінності, усі представники сучасного людства належать до одного біологічного виду – Homo sapiens.