Робітничий клас ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Робітничий клас – один з основних класів сучасного суспільства, який зайнятий безпосередньою виробничою працею, працює за наймом на підприємствах з різною формою власності. Виник у період феодального суспільства одночасно з зародженням капіталізму. Становлення як самостійного класу пов’язане з промисловою революцією. На середину XIX ст. Р. к. перетворився на самостійну політичну силу. На відміну від представників інших незаможних класів, що існували раніше (рабів і кріпаків), робітники особисто не залежать

від власників засобів виробництва, проте за відсутності в них власності на засоби виробництва єдиним джерелом існування є продаж власної робочої сили. Сучасний Р. к. – це прошарок робітничого класу, який виник у процесі науково-технічної революції: висококваліфіковані робітники, техніки, оператори, зайняті на промислових виробництвах з новітньою технологією. Сучасний Р. к. має суттєві відмінності не лише від робітників XIX, а й середини XX ст. як за характером та змістом праці, так і за загальноосвітньою та професійною підготовкою, культурним рівнем, матеріальним забезпеченням, способом життя тощо. Під

впливом НТР значно зросла частка розумової праці в операціях, що здійснюються безпосередньо робітниками; відбувається зміна складу та розширення меж Р. к. Зменшується кількість кадрового промислового пролетаріату, зайнятого в традиційних галузях промисловості; зростає кількість робітників у новітніх виробництвах. Докорінно змінилося відношення Р. к. до засобів виробництва: сучасні робітники часто є співвласниками підприємств, на яких вони працюють (через акції, спільне/колективне володіння тощо). Також новий Р. к. бере участь в управлінні підприємством через своїх представників. З початку 80-х років починається якісно новий етап активізації так званого “людського фактора”, який вирізняється двома основними характеристиками. По-перше, це гнучкі методи матеріального стимулювання персоналу компаній, а по-друге, його залучення до вирішення питань управління, яке супроводжується розвитком відносин партнерства між менеджментом і найманими робітниками. Досвід продемонстрував, що саме така модель управління є умовою реалізації потенціалу планів акціонерної власності у справі мотивації найманих робітників. З одного боку, сучасна технологічна революція підняла на вищий щабель рівень суспільних виробничих сил, що дало змогу подолати збіднення Р. к. і знищити гостроту класових суперечок. З іншого – було запущено ефективні механізми саморегуляції та саморозвитку сучасного суспільства, за допомогою яких так чи інакше вирішуються суперечності між працею та капіталом. Серед цих механізмів дедалі більшу роль відіграє широке використання тих форм господарювання та керівництва підприємством, які відображають зростання рівня їх фактичного осуспільнення – своєрідного процесу “соціалізації”, який відбувається без насильницької зміни соціальної структури та системи найманої праці. Найважливішим у цьому аспекті є підвищення мотивації виробничої діяльності та формування нових форм власності. На думку Р. Арона, “немає іншої мети, як перерозподіл прибутків…”, що і стає зараз однією з вирішальних передумов формування нових соціальних структур. На сьогодні стан Р. к. характеризується суперечностями між рівнями кваліфікації, підготовки, відповідальності та неможливістю повною мірою впливати на політику фірми.

Энгельс Ф. О политическом действии рабочего класса // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 17; Ленин В. И. Рабочий класс и национальный вопрос // Полн. собр. соч. – Т. 23; Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М., 1969; Уильямсон О. И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, “отношенческая” контрактация. – СПб., 1996; Рабочий класс и социальный прогресс. – М., 1991; Aron R. La lutte des classes. Nouvelles leçons sur les sociétés industrielles. – Paris, 1964.

T. Ляшенко

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Робітничий клас - Довідник з політології

Схожі записи:

Поняття демократії Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 1. Поняття демократії Демократія в перекладі з грецької – “влада народу”, “народовладдя” (demos – народ...
Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом...
Мажоритарна виборча система Політологічний словник Мажоритарна виборча система (фр. majorité – більшість) – один із різновидів виборчих систем. Особливістю М. в. с. є голосування по одномандатному виборчому округу...
Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама...
Нагорна Лариса Панасівна Політологічний словник Нагорна Лариса Панасівна (14.06.1932, м. Київ) – дослідник політичної історії України, етнополітолог. Доктор історичних наук (1975), професор, лауреат премії ім. Д. Мануїльського (1987)....
Відродження української політичної думки Політологічний словник Відродження української політичної думки – процес, що розгорнувся на українських землях з 20-30-х років XIX ст. Українська нація, розділена між двох імперій –...
ВОЖДИЗМ ВОЖДИЗМ – тип владних відносин, ідо грунтується на особистій відданості особі, яка має верховну владу. Поширений в ідеологізованих жорстко централізованих суспільствах як ієрархія владних установ...
Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі – ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ 3. Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі Якою має бути політико...
Ломейські конвенції Політологічний словник Ломейські конвенції – угоди про співробітництво між ЄС і державами Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону (АКТ), укладені в 1975, 1979, 1984 і...
Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З....
Комунізм Політологічний словник Комунізм (від. лат. communis – суспільний, спільний) – сукупність доктрин та політичних рухів, які ставлять за мету створити суспільство соціальної справедливості та свободи...
Пойченко Анатолій Михайлович Політологічний словник Пойченко Анатолій Михайлович (нар. 6.03.1948) – український політолог, доктор політичних наук, професор, проректор Національної академії державного управління при Президентові України – директор Одеського...
ІНФАНТИЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ ІНФАНТИЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – політична незрілість, нездатність правильно орієнтуватись у політичному житті, що робить людину політичною іграшкою або прирікає на політичну пасивність....
Лімітроф Політологічний словник Лімітроф – а) прикордонна живильна область між імперіями, цивілізаціями; б) прикордонні (білякордонні) області, що повинні були утримувати військо, яке стояло на кордонах; в)...
Віце Політологічний словник Віце-… (від лат. vice – замість) – частка, що додається до слова для позначення заступника чи помічника високої посадової особи, представника влади: віце-президент,...
Психологія влади Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на...
Меритократія Політологічний словник Меритократія (від лат. meritus – гідний і грецьк. kratos – влада; букв. – влада найбільш обдарованих) – одна з елітарних концепцій у західній...
Віко Джамбаттиста Віко Джамбаттиста Віко Джамбаттиста (1668-1744) – відомий італійський філософ, суспільствознавець. Вважається засновником філософії історії і психології народів. За визначенням Я. Колера, Віко Джамбаттиста наперед відчував...
Протекторат Політологічний словник Протекторат (від лат. protector – охоронець, захисник) – 1) форма залежності, за якої одна країна, формально зберігаючи свій державний устрій і певну самостійність...
Варзаріван Михайлович Політологічний словник Варзаріван Михайлович (нар. 1937) – філософ, політолог, етнолог, педагог, кандидат філософських наук (1975), доцент (1980), доктор політичних наук (1995), професор (1990), член –...
Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за...
Етнополітологія Політологічний словник Етнополітологія – наука, яка вивчає політичну суб’єктність (шляхи і способи участі у політичному житті суспільства) етнонаціональних утворень (етносів, націй, національних (етнічних) меншин тощо);...
Ревізіоніст Політологічний словник Ревізіоніст – послідовник, прибічник ревізіонізму. В. Захожай...
Символіка державна Політологічний словник Символіка державна (від грецьк. symbolon – знак, ознака, прикмета, умовне позначення якогось предмета або явища) – одна із значущих підвалин культури, важлива категорія...
Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот Політологічний словник Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот (1830 – 1903) – державний діяч Великобританії, маркіз. У 1866 – 1867, 1874 – 1878 pp. міністр у...
Парламентські республіки Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 2. Парламентські республіки Болісно відбуваються демократизація й вихід на магістральний шлях цивілізації “самітниці...
Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? 67 Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? Національна безпека – це державна політика, що забезпечує ефективну діяльність соціальних інститутів щодо підтримання...
Що таке етнос? 8. Що таке етнос? Г. Гегель писав, що поняттям слово стає лише тоді, коли воно рефлексивно опановане суспільною свідомістю. У 80-х роках XVIII ст. німецький...
Героя і натовпу теорії Політологічний словник Героя і натовпу теорії – соціально-філософські, соціологічні та політологічні теорії, що обгрунтовують роль і значення в історії лідерів, вождів, видатних осіб; “героїв”, з...
Вселенський собор Політологічний словник Вселенський собор – з’їзд найвищого духовенства християнської церкви: патріархів, архієпископів, єпископів. На В. с. обговорюються питання і ухвалюються рішення богословського, церковно-політичного, дисциплінарного характеру....
Африканський соцінтерн (АСІ) Політологічний словник Африканський соцінтерн (АСІ) – об’єднання ряду реформаторських партій, створене у 1981 р., які заявляють про свою прихильність до “демократичного соціалізму”. Соціальну базу АСІ...
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин Політологічний словник Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (1992 р.) – міжнародний акт, ухвалений Радою Європи 1992 р. на підтримку мов тих національно-етнічних груп,...
Політична психологія Політологічний словник Політична психологія – 1) система проявів суспільної психології (свідомості), які виражають ставлення людей до політичної системи, спрямовують і характеризують їхню поведінку у політичному...
Опортунізм Політологічний словник Опортунізм (фр. opportunisme, від лат. opportunus – зручний, вигідний) – політика угодовства, пристосування, ухилення від різкого протистояння; конформізм, безпринципність, співробітництво з ідейним противником....
Антиклерикалізм Політологічний словник Антиклерикалізм (від грецьк. anti – проти і лат. clerikalis – церковний) – погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв церкви та...