Розмноження кісткових риб і їхня поведінка

ХОРДОВІ ТВАРИНИ. БЕЗЧЕРЕПНІ. РИБИ.

УРОК № 35

Тема. Розмноження кісткових риб і їхня поведінка.

Мета: ознайомити учнів з особливостями розмноження, поведінки й сезонних явищ у житті риб.

Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати поведінку й сезонні явища в житті риб.

Базові поняття й терміни: риби, розмноження риб, поведінка риб, сезонні явища в житті риб.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II.

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Які риби будують гнізда?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Розмноження й поведінка риб

Гнізда будує, наприклад, дев’ятиголкова колючка. Ця риба мідно – коричневого кольору є однією із найменших риб, її розмір усього 3-5 см. У неї зі спини ростуть здебільшого дев’ять шипів, які служать зброєю проти хижаків. Улітку, у період нересту, самець будує гніздо серед водоростей, де самка, після складної шлюбної церемонії, відкладає ікру. Самець охороняє

гніздо в період дозрівання ікри, що зазвичай триває менше тижня.

Поведінка риб пов’язана з їхнім спілкуванням. “Мова” риб – здійснюється значною мірою через зорові й слухові сприйняття. Риби сигналізують одна одній про наявність їжі, про небезпеку, загрозу, готовність до нересту. Такі сигнали подаються позами й рухами, що відповідає забарвленню й світловим спалахам (у глибоководних риб), виділенням хімічних речовин, створенням електричних полів, звуками.

У зграйних риб добре виражені сигнали, що координують рухи. Риба, що рухається вперед, звичайно викликає у інших зграйних риб так званий рефлекс проходження.

Багато риб видають звуки; колишні уявлення про підводне середовище як про світ тиші зовсім неправильне. Ми не чуємо риб тільки тому, що лише незначна частина енергії виданого у воді звуку переходить крізь поверхню води в повітря, і тому, що багато утворюваних рибами звуків поширюються на хвилях, які нам погано чуютно у воді без спеціальних при ладів – гідрофонів.

Про поведінку риб можна судити за поведінкою такого типового представника кісткових риб, як окунь.

Якщо до окуня доторкнутися, він моментально метнеться убік, тому що спрацює вроджений безумовний рефлекс. Якщо риби хапають ротом невеличкі предмети, що рухаються, – це теж безумовний рефлекс.

Під час полювання окунь самонавчається: на стимули, які виявилися їстівними об’єктами, він з кожним разом кидається усе рішучіше, а на ті, що виявилися неїстівними, перестає звертати увагу (останнє називають звиканням). Наприклад, маленька рибка колючка добре захищена голками, що стирчать на спині, і окуні швидко навчаються відрізняти її від незахищених риб.

Окунь може вчитися й на чужому досвіді, шляхом наслідування. Так, якщо незнайомий об’єкт інші окуні в зграї рішуче хапають, і наш окунь схопить його, без попередньої перевірки. Якщо зграя лякається якого – небудь об’єкта, його лякається й наш окунь, незважаючи на те, що йому цей об’єкт нічого поганого не зробив.

Самонавчання показує, що мозок риби має пам’ять. Окунь запам’ятовує не тільки нові харчові об’єкти, але й зручне для полювання місце, безпечні укриття й, навпаки, місця, де його щось налякало. Деякі риби запам’ятовують і впізнають собі подібних.

У тім, що мозок хребетних – пристрій, що самонавчається, можна переконатися, виробляючи у риб в акваріумі умовні рефлекси. Якщо годівлю супроводжувати якими-небудь умовами (наприклад, введенням у воду пахучої нехарчової речовини), то через певну кількість повторень риби будуть припливати за одним із сигналів до годівниці, перше ніж у ній з’явиться корм. Це умовний рефлекс.

Особливо поширена й розвинена у риб зграйна поведінка. Дуже багато видів (майже 4000) все життя живуть зграями, спільно годуються, рятуються від хижаків і спільно розмножуються. У деяких риб дуже розвинена міграційна поведінка, для якої вони використовують програми навігації. За різноманітністю інстинктивної поведінки риби зрівнюються з комахами і не поступаються земноводним і плазунам.

2. Сезонні явища в житті риб

Життєвий цикл риб складається з ряду етапів, що послідовно змінюють один одного: дозрівання, розмноження, нагул, зимівля. Під час кожного з етапів життєвого циклу риби мають потребу в специфічних умовах середовища, яких вони знаходять у різних місцях водойми, що найчастіше знаходяться далеко одна від одної, а іноді й у різних водоймах.

Так, умови, необхідні для нересту, відрізняються від умов, що забезпечують найкращий нагул риб. Своєрідні вимоги пред’являють риби до умов зимівлі. Це призводить до того, що в пошуках місць, які підходять для коленого життєвого перетворення, риби виконують більш-менш значні переміщення. У видів, що населяють дрібні замкнуті водойми (ставки, озера) або ріки, переміщення мають незначні масштаби, хоча й у цьому випадку вони все ж таки виражені цілком чітко.

Виділяють нерестові, кормові, зимувальні міграції.

Ступінь розвиненості нерестових міграцій неоднаковий у різних видів. Деякі риби, і їх більшість, щорічно (або через деякі інтервали) нерестяться, повторюючи ті самі пересування. Інші протягом життєвого циклу лише один раз проходять стадію дозрівання статевих продуктів, один раз застосовують нерестову міграцію й лише один раз у житті розмножуються. Такими є деякі види лососевих (кета, горбуша), річкові вугри.

Особливо сильно розвинені міграції у морських, тим більше у прохідних риб. Багато хто з чисто морських риб у зв’язку з нерестом учиняють тривалі переміщення, переходячи з відкритого моря до берегів або, навпаки, від прибережжя у глибину моря. Такими є морські оселедці, тріска, пікша.

Надзвичайно складні й різноманітні нерестові міграції у прохідних риб: вони пов’язані з переходом з морів у ріки або, навпаки, з рік у моря.

Перехід для розмноження з морів у ріки притаманний багатьом лососевим, осетровим, деяким оселедцям і короповим. Значно менше існує видів, які годуються в ріках і для нересту йдуть у моря. Така поведінка притаманна, наприклад, вуграм.

Довжина шляхів нерестових міграцій досить різна. Варіюється й час нерестових міграцій. У риб вони взагалі не можуть бути визначені настільки ж виразно, як, наприклад, терміни міграцій птахів на гніздування.

IV. Узагальнення, систематизація Й Контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 146-147, потім вони читають текст “Розмноження і розвіток” на с.147-148.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 4, 6 на с. 149.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 50-51].

V. Самостійна робота учнів “

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 148, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання й

У підручнику [1] прочитати § 35, відповісти на запитання 1, 2, 5, 7 після параграфа на с. 149.

У зошиті [3, с. 50-51] виконати завдання.