Тема. Розрізнення відмінків іменників. Відмінність родового і знахідного відмінків. (Вправи 120-125).
Мета. Формувати уміння та навички розрізнення відмінків іменників: різниця у значенні та питаннях родового та знахідного відмінків. Розвивати спостережливість і вміння на основі спостережень робити самостійні висновки.
Виховувати патріотичні почуття на матеріалі текстів вправ. Обладнання: таблиця закінчень іменників родового і знахідного відмінків, диск до підручника, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація
Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
– Прочитайте слова, в яких були пропущені закінчення, визначте, у якому відмінку їх вжито.
– Назвіть тему тексту. Що цікавого ви дізнались?
– Які питання підібрали?
III. Актуалізація опорних знань.
1. Робота з епіграфом.
– Прочитайте епіграф до уроку, а потім поезію Оксани Пахльовської. Чим славилось українське козацтво?
– Зверніть увагу на незнайомі слова. Визначте їх значення за тлумачним словником.
Матеріал
Литаври – ударний музичний інструмент азійського походження, являє собою систему з двох або декількох латунних котлів, відкрита сторона яких затягнута шкірою (на зразок барабанів).
Тулумбас – ударний інструмент, який використовували козаки Запорізької Січі. У походах невеликий тулумбас прив’язували до сідла, звук видобували рукояткою канчука, щоб подати сигнал. Тулумбаси були різних розмірів. У найбільші з них били одночасно вісім чоловік. їх називали ще набатом і тримали лише в Запорізькій Січі. Є свідчення, що гучні, як гарматні постріли, поодинокі звуки набату разом із гулом тулумбасів та пронизливою тріскотнею бубнів сіяли паніку у ворожому війську.
Цимбали – старовинний струнний ударний інструмент. Складається з дерев’яного корпуса, прямокутної форми з натягнутими над ним струнами, на яких грають, вдаряючи дерев’яними паличками.
Дуда – архаїчний народний музичний духовий інструмент, подібний до волинки, що є міхом із козячої, баранячої або телячої шкіри з вставленими у нього трубкою для нагнітання повітря, басовими трубками і трубкою з отворами (як у сопілки), на якій грають мелодію; входила до оркестру Запорізького війська.
– Випишіть з тексту іменники, які вживаються тільки у множині.
4. Каліграфічна хвилинка (вправа 122).
– Прочитайте назви ще трьох музичних інструментів і запишіть їх у зошит разом з образним висловом Юрія Рибчинського “Скрипка грає, серце крає”.
– Яке слово вжито у переносному значенні?
– Яке враження цим створюється?
– У якому відмінку вжито іменники?
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Виконання вправи 123 під керівництвом учителя.
– Прочитайте текст. Про кого та про що в ньому розповідається?
– Знайдіть слово бандурист. За допомогою таблиці визначте, в якому відмінку воно вжито.
2. Проблемна ситуація.
– Як розрізняти іменники родового та знахідного відмінків? (Учні висловлюють свої пропозиції.)
– Прочитайте уважно матеріал таблиці (с. 62), порівняйте значення і питання родового та знахідного відмінків – назви істот. Зробіть висновок, чим відрізняються питання до родового та знахідного відмінків (істот та неістот).
– Зробіть висновок, як розрізняти ці відмінки іменників.
V. Словникова робота.
– Запишіть до словничка слово гвинтівка.
– Прочитайте це слово та запам’ятайте його правопис. Складіть і запишіть з цим словом речення про козаків.
VI. Фізкультхвилинка.
Щось повісили носи.
Із-за парт не вийшли всі.
Вгору добре потяглись
І навшпиньки піднялись.
Опустились легко вниз –
І подув в обличчя бриз.
Як дерева покачало:
Вправо-вліво, вліво-вправо.
Біля парти всі присіли,
Потім встали й полетіли.
Руки в боки узяли,
На всі боки повели.
Руки вниз всі опустили
І за парти тихо сіли.
VII. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Самостійна робота за вправою 124.
I варіант читає та списує текст, учні підкреслюють слова, вжиті у родовому та знахідному відмінку.
II варіант читає текст та за допомогою опорних слів складає та записує продовження легенди.
2. Перевірка виконання самостійної роботи.
Учні І в. називають слова, вжиті у родовому і знахідному відмінках, доводять, чому вони так вирішили, опираючись на матеріал таблиці.
Учні II в. зачитують продовження легенди. Клас обговорює створений твір, вчитель доповнює його (за потреби).
VIII. Підсумок уроку.
– Що ви засвоїли сьогодні на уроці?
– Чого навчились?
– Що цікавого дізнались?
IX. Домашнє завдання.
1. Вправа 125 (записати кінцівку легенди про кобзу, встановити зв’язок слів у виділеному реченні, визначити відмінок іменників).
2. Для тих, хто хоче знати більше: послухати аудіозапис народних пісень у виконанні капели бандуристів України (на диску до підручника).
Розповісти, які учні знають види народних пісень.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(2 votes, average: 2,50 out of 5)