Культурологічний словник
СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також як результат цього освоєння на емпіричному рівні. Окрім знань, умінь, навичок С. д. містить вироблені людством норми, традиції, звички, символи, ритуали тощо.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД - Культурологічний словник
Схожі записи:
ПОТРЕБА Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у...
ЕЙФОРІЯ Культурологічний словник ЕЙФОРІЯ (грец. добре переношу) – стан надмірної веселості, що часто не має об’єктивних передумов; підвищений настрій (відчуття радості, безтурботності). Спостерігається при токсичних ураженнях...
КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики...
УНІЯ ЦЕРКОВНА Культурологічний словник УНІЯ ЦЕРКОВНА (unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і...
ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом...
СОРОМ Культурологічний словник СОРОМ – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті....
ОРГАН Культурологічний словник ОРГАН – клавішно-духовий музичний інструмент; складається із труб, механізму для нагнітання повітря й апарату управління (реєстри, 2-5 мануал, педалі, механічна, пневматична або електрична...
АПСИДА Культурологічний словник АПСИДА (від грец. дуга, склепіння) – східна частина храму, де міститься вівтар. Має форму напівкруглого, прямокутного чи багатокутного виступу будівлі, перекритого півкуполом....
РОЛЬ Культурологічний словник РОЛЬ – набір норм, які визначають способи та правила поведінки людей, що мають ту чи ту соціальну позицію, статус, функції....
ЕКТОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник ЕКТОМОРФНИЙ ТИП (від грец. ekto – поза, зовні і morfe – форма) – морфологічний тип, властивий худорлявим, високого зросту людям, що мають слабо...
ДАО Культурологічний словник ДАО (китайськ. – букв. “шлях”) – у китайській філософії першооснова усього сутнього і універсальний закон буття. Д. – це вічний шлях єдиного життя,...
ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР Культурологічний словник ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР – заснований в XI ст. кн. Всеволодом Ярославовичем на правому березі Дніпра поблизу Києва як князівський. Назва пов’язана з відомою...
АКСІОМАТИКА Культурологічний словник АКСІОМАТИКА (грец. аксіома – значиме, прийняте положення) – спосіб побудови теорії, за яким деякі істинні положення обирають як вихідні (аксіоми), а потім за...
АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і...
МРІЯ Культурологічний словник МРІЯ – особлива форма уяви, тісно пов’язана з емоційним ставленням до уявлюваного. М. відрізняється від інших видів уяви тим, що вона є образом...
ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ – вчення, яке доводить, що найбільший внесок у розвиток світової культури зробили європейські народи....
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет...
КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ Культурологічний словник КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ – глибоке всеохоплююче почуття власної неповноцінності порівняно з іншими людьми. Часто супроводжується дефективними, помилковими установками і поведінкою....
ВИРІЗУВАННЯ Культурологічний словник ВИРІЗУВАННЯ – 1) Техніка вишивання, за якої візерунок щільно обшивають нитками, а середину вирізують ножицями. 2) Спосіб створення витинанок, аплікацій. 3) Технічні прийоми...
АУДИТ Культурологічний словник АУДИТ (від лат. auditus – слухання, слух) – 1) Перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів...
ГЕНОТИП Культурологічний словник ГЕНОТИП – сукупність генів або якихось якостей, одержаних людиною від своїх батьків....
МАСНИЦЯ Культурологічний словник МАСНИЦЯ – аграрно-магічне свято давніх слов’ян, приурочене до зустрічі весни. Відзначається на тижні, що передує перед пасхальному посту. Дні М. мали традиційні назви:...
АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ (від лат. abstractus – відокремлений, conkretus – згущений, ущільнений) – категорії діалектичної логіки, в яких відображено діалектику відокремленості й цілісності...
ОЛІМПІАДИ Культурологічний словник ОЛІМПІАДИ (грец. Olympiades) – у давніх греків чотирирічні періоди між Олімпійськими змаганнями. Роком першої О. вважається 776 р. до н. е., відколи в...
ПРОФЕСІОНАЛ Культурологічний словник ПРОФЕСІОНАЛ (від лат. рrofessio – спеціальність) – особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції....
АМУР Культурологічний словник АМУР (франц. Amour, з лат. Amor) – 1) У давньоримській міфології бог кохання. 2) Одна з малих планет (відкрита 1932 р.)....
ЗАМОВЛЯННЯ Культурологічний словник ЗАМОВЛЯННЯ – магічні слова, які за давніми уявленнями, маючи чаклунську силу, чинять вплив на щось – загоюють рани, лікують хвороби тощо....
КОЛЯДА Культурологічний словник КОЛЯДА – дохристиянський цикл стародавніх слов’янських новорічних свят, пристосованих до аграрного культу, що супроводжувалися веселими звичаями (перевдяганням, іграми, танцями, ворожінням, банкетами, відвідуванням домівок,...
КСЕНОФОБІЯ Культурологічний словник КСЕНОФОБІЯ (від грец. xenos – чужий і phobos – страх) – страх чужого, незнайомого, іншого, інакшого....
БЮДЖЕТНЕ ПРАВО Культурологічний словник БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю....
НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів з роботою мозку....
ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як...
ОСЯЯННЯ Культурологічний словник ОСЯЯННЯ – психічний стан високої орієнтованості на відкриття, раптове прозріння, розв’язання наукової, технічної чи художньо-творчої проблеми. О. не завжди до кінця усвідомлюване, найчастіше...
МОДА Культурологічний словник МОДА – панування у певному середовищі в певний час тих чи інших смаків в уподобаннях, формах побуту і одягу....
СТАВРОПІГІЯ Культурологічний словник СТАВРОПІГІЯ (від грец. хрест і стверджую або вбиваю) – право духовних закладів установ (монастирів, інститутів) на особливу самостійність у діяльності. Ставропігійні монастирі керувалися...