Довідник з біології
ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я
НЕРВОВА СИСТЕМА
СПИННИЙ МОЗОК
Спинний мозок (medulla spinalis) дорослої людини – це довгий тяж майже циліндричної форми, дещо сплощений у передньо-задньому напрямі, який на рівні верхнього краю першого шийного хребця (атланта) переходить у довгастий мозок, а внизу на рівні II поперекового хребця закінчується мозковим конусом (рис. 109). Від останнього відходить термінальна нитка (залишок ембріональної нервової трубки з мозковими оболонками), що прикріпляється до II копчикового хребця.
Рис. 108. Синапс між закінченням рухового нервового волокна (аксона) і сприймаючою клітиною: 1 – дендрит; 2 – гладкий ендоплазматичний ретикулум; З – ядро; 4 – ядерце; 5
У сірій речовині розрізняють передні, задні і бічні роги. У передніх рогах залягають рухові нейрони, в задніх – вставочні, які здійснюють зв’язок між чутливими і руховими нейронейронами. Чутливі нейрони лежать зовні тяжа, в спинномозкових вузлах по ходу чутливих нервів. Від рухових нейронів передніх рогів відходять довгі відростки – аксони (від грец. axon – вісь), створюючи передні корінці, які продовжуються далі в рухові нервові волокна. До задніх рогів підходять аксони чутливих нейронів, формуючі задні корінці, які поступають у спинний мозок і передають туди збудження з периферії. Тут збудження перемикається на вставочний нейрон, а від нього – на короткі відростки рухового нейрона, з якого потім по аксону йде повідомлення до робочого органу.
Рис. 109. Центральна нервова система: а – спинний мозок (загальний вигляд): 1 – нижній кінець головного мозку; 2 – межа між головним (довгастим) і спинним мозком; З – шийне і 5 – поперекове потовщення спинного мозку; 4 – задня поздовжня борозна; 6 – кінцева нитка; б – головний мозок (поздовжній розріз): 1 – права півкуля; 2 – перемичка між півкулями; 3 – проміжний мозок; 4 – епіфіз; 5 – середній мозок; 6 – мозочок; 7 – довгастий мозок; 8 – міст; 9 – гіпофіз; в – частина спинного мозку (у верхній частині біла речовина видалена); 1 – передній корінець спинномозкового нерва; 2 – спинномозковий нерв; 3 – спинномозковий вузол; 4 – задній корінець спинномозкового нерва; 5 – задня поздовжня борозна; 6 – спинномозковий канал; 7- сіра речовина; 8- біла речовина; 9 – передня поздовжня борозна.
У міжхребцевих отворах рухові та чутливі корінці з’єднуються, утворюючи змішані нерви, які потім розпадаються на переднє і заднє віття.
Кожна з них складається з чутливих і рухових волокон. Таким чином, на рівні кожного хребця від спинного мозку в обидві сторони відгалужується всього 31 пара спинномозкових нервів змішаного типу. Біла речовина спинного мозку утворює провідні шляхи, які йдуть уздовж спинного мозку, сполучаючи як окремі його сегменти один з одним, так і спинний мозок з головним. Одні провідні шляхи називаються висхідними або чутливими, які передають збудження в головний мозок, інші – низхідними або руховими, які проводять імпульси від головного мозку до певних сегментів спинного мозку.
Функції спинного мозку. Спинний мозок виконує дві функції – рефлекторну й провідникову.
Кожний рефлекс здійснюється за допомогою строго певної ділянки центральної нервової системи – нервового центру. Нервовим центром називають сукупність нервових клітин, розташованих у одному з відділів мозку і регулюючих діяльність якого-небудь органу або системи. Наприклад, центр колінного рефлексу знаходиться в поперековому відділі спинного мозку, центр сечовипускання – в крижовому, а центр розширення зіниці – у верхньому грудному сегменті спинного мозку. Життєво важливий руховий центр діафрагми локалізований в III-IV шийних сегментах. Інші центри – дихальний, судиноруховий – розташовані в довгастому мозку. Надалі будуть розглянуті ще деякі нервові центри, які контролюють ті або інші сторони життєдіяльності організму. Нервовий центр складається зі вставочних нейронів. У ньому переробляється інформація, яка поступає з відповідних рецепторів, і формуються імпульси, що передаються на виконуючі органи – серце, судини, скелетні м’язи, залози тощо. У результаті їх функціональний стан змінюється. Для регуляції рефлексу, його точності необхідна участь і вищих відділів центральної нервової системи, включаючи кору головного мозку.
Нервові центри спинного мозку безпосередньо пов’язані з рецепторами і виконуючими органами тіла. Рухові нейрони спинного мозку забезпечують скорочення м’язів тулуба і кінцівок, а також дихальних м’язів – діафрагми і міжреберних. Крім рухових центрів скелетної мускулатури в спинному мозку знаходиться низка вегетативних центрів.
Ще одна функція спинного мозку – провідникова. Пучки нервових волокон, створюючи білу речовину, сполучають різні відділи спинного мозку між собою і головний мозок із спинним. Розрізняють висхідні шляхи, які несуть імпульси до головного мозку, і низхідні, які несуть імпульси від головного мозку до спинного. Першими шляхами збудження, яке виникає в рецепторах шкіри, м’язів, внутрішніх органів, проводиться по спинномозкових нервах у задні корінці спинного мозку, сприймається чутливими нейронами спинномозкових вузлів і звідси прямує або в задні роги спинного мозку, або у складі білої речовини досягає стовбура, а потім кори великих півкуль. Низхідні шляхи проводять збудження від головного мозку до рухових нейронів спинного мозку. Звідси збудження по спинномозкових нервах передається до виконуючих органів.
Діяльність спинного мозку знаходиться під контролем головного мозку, який регулює спинномозкові рефлекси