Теорія еліти (фр. elite – краще, обране, відбірне) – концепції, в яких обгрунтовується положення про необхідність і доцільність існування привілейованих соціальних груп, покликаних здійснювати функції управління (державою, організаціями тощо) та розвитку науки і культури. Еліта протиставляється переважній більшості населення, що повинна виконувати другорядні функції. Концепцію еліти розробили на початку XX ст. В. Парето і Г. Моска. Головними знаряддями еліти вони вважали державу, державну владу, зосередження якої в руках вузької групи привілейованих
2018-02-12