ТЕПЛОВІ ЯВИЩА

“ТЕПЛОВІ ЯВИЩА”

Урок-змагання

Мета. Поглибити і систематизувати знання учнів за темою: “Теплові явища”; розвивати творчі здібності учнів; виховувати інтерес до вивчення фізики.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання. Дидактичні картки із кросвордами та запитаннями.

Методичні поради. Проведення таких уроків сприяє розвитку писемного й усного мовлення, допомагає вчителеві з’ясувати та порівняти знання окремих учнів.

Для проведення уроку клас ділять на дві команди, знання

учнів яких приблизно однакові. Кожна команда обирає собі капітанів. Учням повідомляється, що в підсумку буде враховано активність кожного і всієї команди разом. Тому буде оцінена кожна відповідь, кожного учня. Перемагає та команда, що набрала найбільше балів.

Урок проводиться у формі конкурсів. “Чи знаєш ти формули”, “Твоя кмітливість”, “Любителі кросвордів”, “Будь суддею у суперечці”.

Хід уроку

I. Конкурси

1. “Чи знаєш ти формули!”

На гранях кубика написані формули з розділу “Теплота”. Представники команд кидають кубик. Формулу, що випала, записують на

дошці, пояснюючи її застосування і фізичний зміст кожної величини, яка до неї входить. Потім члени команди-суперниці ставлять додаткові запитання щодо даної формули, використовуючи таблиці підручника.

Наприклад: c = 230 Дж/(кг – К). Як це розуміти?

2. “Твоя кмітливість”. Розв’язування якісних задач.

Задачі записані на картках, кожна з яких містить вісім задач-запитань. Представники команд витягують по одній картці й відповідають на поставлене запитання. Якщо вони не можуть відповісти, звертаються за допомогою до команди. Якщо не можуть упоратися і цього разу – допомагає команда-суперниця, але перша команда втрачає бали. Наводимо зразки запитань.

I. картка

1) На шальки зрівноважених терезів поставили дві однакові склянки з гарячим і холодним чаєм. Через деякий час рівновага терезів порушилася. Чому?

2) “Хочете чаю?” – запитав господар дому Шерлока Холмса. “Так”, відповів гість. “От і добре, – сказав господар. – Але я люблю гарячий чай, тому кладу в нього цукор тільки перед тим, як пити.” “Доцільніше робити це раніше, одразу після того, як Вам налили його”, – порадив Шерлок Холмс. Чи мав він рацію?

3) Була зима. Шерлок Холмс увійшов у кімнату з вулиці. Крізь замерзлі шибки було видно лише край дороги. “Господарка квартири лінива”, – подумав він. Чому він дійшов такого висновку?

4) Господарка дому, де був Холмс, підійшла до дверей і впустила кішку. Подивившись на кішку, Холмс зауважив: “Погода надворі холодна”. Як вінце визначив?

5) Чому в трубах, прокладених у приміщеннях продуктових складів, які потрібно охолоджувати, циркулює не чиста вода, а соляний розчин?

6) Чому під час сильних морозів для відновлення гладкості льоду ковзанку поливають гарячою водою?

7) Чим пояснити, що під час сильних морозів у лісі чути потріскування дерев?

8) Чому глибокі водойми навіть у дуже холодну зиму не промерзають до дна?

II. картка

1) Як кип’ятінням примусити воду замерзнути?

2) У киплячу воду можна спокійно налити олії, але якщо в киплячу олію крапати воду, то вона розбризкується. Чому?

3) Чому влітку на луках після заходу Сонця туман спочатку з’являється в низинах?

4) Замерзаючи у закритій посудині (у закупореній пляшці), вода розриває її. Що станеться з чайною склянкою, якщо в ній заморозити воду?

5) Чому вода, яку налили на мерзлу калину, замерзає?

6) “Млинці смачні, коли гарячі”, – сказала господарка, запрошуючи Шерлока Холмса до столу. “Щоб вони довше залишалися гарячими, – продовжувала вона, – я ставлю тарілку з млинцями на плетену із дроту тацю”. “Прошу Вас, краще – ставити їх на дерев’яну підставку”, – порадив Холмс. На чому грунтується його порада?

7) Прийшовши у гості, Холмс підійшов до вікна і виглянув у нього. “Ваш будинок кам’яний і холодний”, – зауважив він. Чому він таке сказав?

8) Холмс, увійшовши до квартири і розпочавши бесіду з її мешканцями, через хвилину сказав: “Шановні господарі, у Вас на кухні кипить чайник”. Як він це визначив, якщо перебував у кімнаті, з якої кухні не видно?

3. Любителі кросвордів.

Запитання записані на дошці заздалегідь. Форму сітки на картках роздають кожному учневі. Під карткою – копіювальний папір і білий аркуш. Кросворд слід заповнювати, вписавши свої відповіді у картку (мал. 1.) Після цього карточки здаються, а другий аркуш, заповнений під копірку, діти залишають у себе для швидкої самоперевірки.

Мал. 1.

Запитання:

1. Як називається хаотичний рух молекул в тілі? (Тепловий.)

2. Вид теплопередачі. (Теплопровідність.)

3. Транспортна машина, у двигуні якої пара обертає вал за допомогою поршня, шатуна і кривошипа. (Паровоз.)

4. Посудина, що зберігає страву гарячою. (Термос.)

5. Вид теплопередачі, в якій енергія переноситься струменем газу або рідини. (Конвекція.)

6. Прилад для вимірювання кількості теплоти, що складається із двох посудин, розділених повітряним проміжком. (Калориметр.)

7. Вид теплопередачі, що може відбуватись і у вакуумі. (Променевий.)

8. Процес, оборотний до плавлення. (Кристалізація.)

9. Процес, оборотний до конденсації. (Пароутворення.)

Виділений стовпець – контроль – назва приладу, без якого

Неможливо вивчати теплові явища. (Термометр.)

Самоперевірка здійснюється так: на дошці – епіпроекція кросворда з відповідями. Діти звіряють відповіді та виставляють собі бали.

4. Графіки

Учні кожної команди (по троє) беруть картки. Поряд із графіками – запитання.

1. Дві посудини з однаковими масами речовини (свинцю) охолоджуються у різних приміщеннях – теплому й холодному. Який із графіків (рис. 2) побудований для теплого, а який – для холодного приміщення?

Мал. 2.

2. У посудині був лід за температури -10°С. Посудину поставили на нагрівник, який за однакові інтервали часу виділяє однакову кількість теплоти. Вкажіть, який із графіків зміни температури з часом правильний (мал. 3). У чому помилковість іншого графіка?

Мал. 3.

3. Які процеси зображено на графіку (мал. 4)? Для якої речовини? Що відбувається на ділянках АВ, ВС, СБ?

Мал. 4.

4. Які процеси зображено на графіку (мал. 5)? Для якої речовини? Що відбувається на кожній ділянці?

Мал. 5.

5. Які процеси зображено на графіку (мал. 6)? Для якої речовини? Що відбувається на кожній ділянці?

Мал. 6.

6. “Будь суддею у суперечці”

Вислухавши основне завдання і кілька точок зору, вибрати правильну й обгрунтувати свій вибір.

Завдання:

За температури повітря 0°С лід не тане у воді, що має таку саму температуру. Чому?

1. Це нам тільки здається. Вода завжди тепліша за лід, за рахунок цієї теплоти він урешті-решт розтане.

2. Якщо температура повітря, льоду і води однакові, то лід у воді не тане, і вода не замерзає. Це пояснюється тим, що за однакової температури не відбувається теплообмін: якщо до суміші води з льодом підводити деяку кількість теплоти, вода замерзатиме.

3. Перехід з одного агрегатного стану в інший залежить не тільки від температури тіл і оточуючого повітря, а й від маси цих тіл. Якщо маса льоду більша за масу води то замерзає вода. І навпаки, якщо маса льоду менша за масу води, то тане лід.

II. Підсумок уроку

Учитель робить загальний підсумок уроку. Найактивніші учасники конкурсів одержують оцінки і маленькі призи (лінійку, олівець тощо).

III. Домашнє завдання

За матеріалами журналів, книг підготувати невелике письмове повідомлення про практичне застосування теплових явищ.