Тип Круглі черви

ТРИШАРОВІ ТВАРИНИ. ЧЕРВИ

УРОК № 17

Тема. Тип Круглі черви.

Мета: познайомити учнів із загальною характеристикою круглих червів, сформувати в школярів поняття про різноманітність круглих червів.

Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати загальну характеристику й різноманітність круглих червів.

Базові поняття й терміни: черви, круглі черви, первиннопорожнинні тварини.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний

етап

III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації або питання

Чому овочі й фрукти перед уживанням треба мити? Чи черви мають до цього процесу стосунок?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика типу Круглі черви

Можливо, школярі вже знають про аскариду й гострицю і дадуть відповідь на питання, поставлене на початку уроку. Але розповідь про тип Круглі червй краще розпочати не з конкретних представників, а з їхньої загальної характеристики.

Тип

включає більше 15 тисяч видів круглих червів. Вільноживучі представники мешкають на дні водойм і в грунті. Чимало видів є паразитами тварин, людини й рослин. Розміри тіла більшості видів вільноживу – чих червів невеличкі, навіть мікроскопічні, а серед паразитів є гіганти, що досягають у довжину 8 м (паразит китів).

Тіло круглі черви мають тонке, циліндричне, витягнуте у довжину й загострене на кінцях. На поперечному зрізі воно кругле (що дало назву типові). Шкірно-м’язовий мішок складається із зовнішньої багатошарової кутикули, що не має клітинної будови, розташованого під нею одношарового епітелію й шару поздовжніх м’язових волокон, завдяки скороченням яких тіло може змієподібно вигинатися. Порожнина тіла – первинна, заповнена рідиною, що перебуває під більшим, ніж атмосферний, тиском.

Порожнинна рідина надає тілу пружності і завдяки цьому виконує роль гідрокістяка. Вона також забезпечує транспортування поживних речовин і продуктів життєдіяльності.

Уперше у тваринному світі саме у круглих червів з’явилася наскрізна травна система. Вона поділяється на три відділи – передню, середню й задню кишки. Передній відділ починається ротовим отвором, що веде до ротової порожнини й глотки, здатної працювати як насос. Глотка відділена від середньої кишки клапаном. У середній кишці їжа перетравлюється й всмоктується. За середньою кишкою йде задня кишка, що відкривається на черевному боці тіла анальним отвором.

Видільна система представлена парою бічних поздовжніх каналів, що зливаються під глоткою в одну протоку, яка відкривається на черевному боці тіла видільним отвором. Кінцеві продукти життєдіяльності накопичуються в порожнинній рідині, а з неї надходять у видільні, канали.

Нервова система представлена навкологлотковим нервовим кільцем ганглієм і декількома поздовжніми нервовими стовбурами, з’єднаними між собою напівкільцевими нервовими перемичками, що відходять від кільця. Є органи смаку, дотику, а у вільноживучих круглих червів є світлочутливі вічка.

Круглі черви – роздільностатеві тварини, що розмножуються лише статевим способом. Запліднення внутрішнє, розвиток звичайно проходить із неповним перетворенням (зі стадією личинки).

2. Різноманітність круглих червів

Клас власне Круглі черви (нематоди) нараховує майже 5 000 видів, але число їх постійно збільшується через відкриття нових видів. Серед них зустрічаються як вільноживучі форми, що мешкають у всіляких місцях (у солоній океанічній воді, прісних водоймах, у грунті), так і паразити тварин, людини й рослин.

Круглі черви часто мешкають у суворих умовах, де незахищені від зовнішнього середовища статеві клітини швидко б загинули. Тому цій групі притаманне внутрішнє запліднення. Круглі черви роздільностатеві й дуже плодючі. Яйця нематод мають дуже щільну оболонку і на подив живучі. Пролежавши у формаліні (консервуючій рідині) протягом декількох років, яйця зберігають життєздатність!

Тіло круглих червів вкрите щільною кутикулою. З яєць круглих червів виходять личинки, що нагадують за зовнішнім виглядом дорослих особин. Оскільки щільна кутикула стримує ріст, личинки час від часу скидають її під час линяння.

Більшість круглих червів, описаних на сьогодні, – вільноживучі види. Грунтові нематоди звичайно невеликі (частіше кілька міліметрів, рідко 2-3 см), але їхня кількість на квадратний метр грунту може перевищувати 4 мільйони екземплярів.

Чимало круглих червів живиться залишками рослин і тварин, розкладаючи складні сполуки, що містяться в них, на прості речовини. Організми з таким типом живлення називаються сапротрофами. Разом з бактеріями й грибами круглі черви беруть участь у розкладанні мертвих організмів і поверненні в колообіг речовин, що входили до складу мертвої органіки.

Деякі нематоди – хижаки, вони поїдають інших червів або мікроорганізми, але найчастіше й самі стають жертвами хижих грибів. Інші круглі черви живляться живими рослинами й грибами, заковтуючи їх цілком або протикаючи зубцями, а потім висмоктуючи.

Аскарида людська паразитує в тонкому відділі кишечника людини. Тіло черва досягає 20-40 см у довжину. Самці менші від самок і відрізняються загнутим на черевний бік заднім кінцем тіла. Завдяки наявності багатошарової міцної кутикули й внутрішньопорожнинному тиску тіло аскариди є напруженим як струна. Спираючись на петлі кишечника, вона легко протистоїть руху харчових мас. Живиться напів-перетравленою їжею хазяїна.

Життєвий цикл аскариди. Самки відкладають запліднені самцем яйця, які разом з каловими масами виходять назовні в зовнішнє середовище, де й відбувається їхній подальший розвиток. Для його здійснення необхідні кисневе середовище й температура нижче +36 °С (тобто нижче температури людського тіла). При недотриманні елементарних гігієнічних норм яйця вже з личинками потрапляють у травну систему людини. Там личинки остаточно звільняються від яйцевих оболонок, проникають у кров’яне русло, а потім, зі струменем крові, в легеневі капіляри, бронхи, трахею, глотку й через стравохід – знову в кишечник. Це стає можливим або в результаті пересувань паразита, або в результаті проковтування після відкашлювання слизуватих мас, що містять паразита.

Для профілактики аскаридозу досить дотримуватися елементарних правил особистої гігієни: мити руки після перебування на вулиці, після контактів зі свійськими тваринами, перед вживанням їжі; добре мити овочі й фрукти; берегти їжу від тарганів, мух й інших комах.

Гострик. Збудник ентеробіозу – гострик – дрібна нематода білого кольору. Довжина самця 2-3 мм, самки – 9-12 мм. Хвостовий кінець самця спірально загнутий убік черевної по, верхні, а у самки шиповидно загострений (тому гельмінт і отримав назву “гострик”). Яйця гостриків довгасті, трохи асиметричні, вони виявляються в шкірних складкаіс навколо анального отвору.

Статевозрілі гострики паразитують у нижніх відділах тонкого й верхньому відділі товстого кишечника. Самки, наповнені яйцями в кількості 5 000-15 000 штук кожна, нездатні утримуватися на слизуватій оболонці кишок, спускаються до прямої кишки й виповзають із анального отвору для відкладання яєць. Після цього самка гине, тривалість життя її не перевищує одного місяця. При проникненні гостриків у червоподібний відросток, вони можуть стати причиною апендициту.

Під час сну людина, заражена гостриками, забруднює свої руки, нігті, білизну. Яйця гостриків потрапляють із білизни й рук на всі предмети праці, побуту й харчові продукти. Рукостискання – це теж спосіб передачі яєць гостриків.

При захворюванні ентеробіозом розвиваються хвороби – страх, мігреневі болі, сверблячка в анусі. Гострики виділяють сильні токсини, які розхитують нервову систему, породжують роздратованість, депресію.

Значна шкода, яку приносять широко розповсюджені паразитичні черви, зумовила виникнення спеціальної науки – гельмінтології. Для боротьби з паразитичними червами розроблено спеціальні санітарні заходи. До них належать очищення води, санітарно-ветеринарний контроль м’яса, прибирання населених пунктів. Позитивний ефект дають систематичні медичні огляди населення, що дозволяють виявити осіб, заражених гельмінтами, для їхнього лікування.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 71, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою аскариди. Потім вони читають текст про зовнішню й внутрішню будову аскариди на с. 71.

Після цього учні аналізують цикл розвитку аскариди, показаний на малюнку на с. 72.

Перевірити свої – знання школярі можуть, відповівши на запитання 2-4 на с. 73.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 24-25].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 73, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 17, відповісти на запитання 1,5,6 після параграфа. За зошитом [2] підготуватися до лабораторної роботи № 4 “Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів” (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).