СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ
Урок № 19-20
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 7-8. КОНТРОЛЬНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ
Мета: виявити рівень сформованості вмінь учнів докладно переказувати текст, доповнюючи його своїми міркуваннями; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати моральні якості, відповідальність, пошану до українських традицій, великого Кобзаря.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок контрольного переказу).
ПЕРЕБІГ
I. Вступне слово вчителя
Прослухайте пісню. Чи знаєте ви автора тексту? Пригадайте з уроків української літератури, що. вам відомо про історію створення поезії (Звучить хорова обробка пісні “Садок вишневий коло хати”.)
Розгляньте ілюстрації. Чи відповідають вони змісту вірша?
А про що може бути прозовий текст з такою ж назвою? (висловлення гіпотез)
II. Читання тексту
“САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…”
У цій поезії все ніби так просто: вечір пізнього травня, зорі, тиша, сім’я вечеряє, мати клопочеться, плугатарі повертаються з поля, дівчата співають ідучи, щебече
Це восьмий вірш у Шевченковому циклі “В казематі”, восьма дума у дев’ятому невольничому колі ув’язненого поета. Нібито все у цьому творі просто і ясно. Проте відчувається й щось причаєне, потаємне, нерозгадане…
У кожному слові трьох строф поезії розлите душевне батьківське тепло. На українську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима. Він милується матір’ю, дочкою, яку ще треба “научати”, дітьми, домашньою злагодою, таким простим і досконалим ладом родини, що вечеряє, справляючи найдавніший отой, милий, людяний обряд.
Кожне слово поезії пронизане силою, що йде від розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного народу. Та бачимо: зібралась, повечеряла бідна родина і спати лягла, проте чоловіка – батька й охоронця – у ній немає. Чи чумакує, чи вбитий десь на війні, чи поневіряється по заробітках, чи, може, помер? Плугатарі повертаються з поля до своїх сімей, а в цій родині свого плугатаря не ждуть…
Запеченими устами Шевченка говорить чоловік, мужчина, князь свого роду-племені. Головна чоловіча великодушна відповідальність – за малу, сімейну державу. І саме в родині – єдино надійна духовна опора чоловіка.
Поезія “Садок вишневий коло хати…” – то стогін душі окраденого долею чоловіка-одинака, до того ще й закинутого далеко від рідної землі. Проте ця поезія, мабуть, як жодна інша, доводить цілковиту несхитність Шевченка, готовність його за своє, за рідне стояти до останнього подиху.
Бо то є його українська сутність. Сутність чоловіка-захисника, чоловіка-оборонця.
Яким же разючим контрастом є нинішній стан українського чоловіцтва! Немає ладу в державі – суцільні незгоди в сім’ї. Немає законів, які надійно ту сім’ю захищали б. Виховний простір – передовсім телебачення – віддано зайдам і пройдисвітам, а їм абсолютно байдужа українська сімейна традиція як основа державності. Чоловік-трудівник позбавлений матеріальної основи для плекання божественного саду власних дітей. Можливо, тому й шириться пошесть наркоманії, розбещеності, пиятики, побутової розпусти?
А сім’ї незрідка вкладаються не вечерявши, хіба що ситі “хрущами” нескінченних обіцянок. Коли тут кого “научати”?
А Шевченків вірш досі парує смаковитим запахом пшоняного кулешу, дихає ароматом вишневого цвіту. Вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди… (За М. Костенком. 350 слів)
III. Пояснення нових слів і записїх на дошці
Аура – випромінюване чимось особливе поле, світло, німб.
Каземат – приміщення у фортеці, де тримали ув’язнених.
Контраст – різко окреслена протилежність у чомусь.
Традиція – звичай, ідеї, норми, що передаються з покоління в покоління.
Зайда – бродяга, бурлака, волоцюга.
Пройдисвіт – негідник, мерзотник.
IV. Самостійне складання учнями плану
V. Повторне читання тексту
VI. Написання переказу в чорновому варіанті
Творче завдання
> Завершіть текст роздумами про стан сучасної української сім’ї, роль у житті української родини чоловіка-батька та про необхідність дотримуватись національних сімейних традицій.
VII. Переписування робіт начисто
Самостійна робота з пам’яткою “Редагуємо текст”.
VIII. Самостійна перевірка написаного
IX. Домашнє завдання (на вибір)
> Доберіть прислів’я, афоризми, цитати, фразеологізми про роль чоловіка-батька в українській сім’ї.
> Відшукайте у Кобзарі тексти подібної проблематики. Порівняйте їх. Зверніть увагу на дату їх написання.
> Напишіть есе “Аура божественного затишку родинної злагоди”.