МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.1.13. Валеологія – наука про здоров’я людей
Валеологія – теорія та практика формування, збереження і зміцнення здоров’я індивіда з використанням медичних і парамедичних технологій. Валеологія, як і будь-яка інша наука, має свій предмет наукового пізнання, об’єкт застосування своїх зусиль, методологічні основи, мету, задачі і методи їх вирішення.
Предметом валеології є індивідуальне здоров’я людини. Методологічні
1. Валеологія розглядає здоров’я людини як самостійну соціально-медичну категорію, суть якої може бути кількісно й якісно охарактеризована прямими показниками і якою можна керувати (формувати, зберігати, зміцнювати).
2. Між здоров’ям та хворобою існують перехідні стани. При цьому здоров’я розглядається як більш загальна категорія порівняно з передхворобою і хворобою. Передхвороба (“третій стан”) і хвороба – особливий випадок здоров’я, коли рівень його знижений або наявні його дефекти.
3. Підхід до людини і
4. Розробка теоретичних принципів санології відповідає завданню формування спільної теорії медицини, що поєднує філософське осмислення суті здоров’я, хвороби та перехідних станів.
Основними задачами валеології є:
– розробка і реалізація уявлень про суть здоров’я, будову діагностичних моделей та методи його оцінки, а також прогнозування;
– кількісна оцінка рівня здоров’я майже здорової людини, його прогнозування, характеристики способу та якості життя; розробка на цій основі систем скринінгу та моніторингу за станом здоров’я індивіда, формування індивідуальних оздоровчих програм;
– формування “психології” здоров’я, мотивації до корекції способу життя індивідом з метою зміцнення його здоров’я;
– реалізація індивідуальних оздоровчих програм, первинна та вторинна профілактика захворювань, оцінка ефективності оздоровчих заходів.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)