БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ
ТЕМА 8
ОБЛІК ПОДАТКОВИХ РОЗРАХУНКІВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ
1. Види податків, які сплачують комерційні банки
Система оподаткування сформована на підставі Закону України “Про систему оподаткування”, змін і доповнень до нього та інших законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Податки – це обов’язкові платежі, що утримуються державою (центральними та місцевими органами влади) з юридичних та фізичних осіб у державний та місцевий бюджети. У податковій системі України податок
Банки України як платники податку на прибуток ведуть окремий від фінансового податковий облік валових доходів і валових витрат. Об’єктом оподаткування згідно з Законом є прибуток, визначений шляхом зменшення скоригованого
За даними фінансового обліку визначається економічний прибуток банку (різниця між даними за рахунками класу 6 “Доходи” і класу 7 “Витрати”). Порядок фінансового обліку доходів і витрат банку базується на принципах нарахування, відповідності та обережності.
При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток вживають терміни “валові доходи” та “валові витрати”, склад яких відрізняється в ряді випадків від складу доходів і витрат фінансового обліку. Наприклад, доходи (витрати), отримані (сплачені) достроково, у податковому обліку входять до складу валових доходів (витрат) у податковому періоді їх фактичного отримання (сплати), тоді як у фінансовому обліку такі доходи (витрати) відображаються за рахунками доходів (витрат) майбутніх періодів (рахунки відповідно 3600 і 3500), а за рахунками класу 6 “Доходи” і класу 7 “Витрати” суми, отримані (сплачені) авансом, поступово відображаються з настанням звітного періоду, до якого вони відносяться.
Валовим доходом є загальна сума доходів банку від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду.
З метою правильного нарахування податку на прибуток чітко визначена дата отримання валового доходу. Датою збільшення валових доходів визнається дата події, яка відбулася раніше:
– зарахування коштів від замовника на коррахунок банку або дата оприбуткування коштів у касу банку;
– фактичного надання послуг.
Для визначення доходу від кредитно-депозитних операцій датою збільшення валового доходу є дата нарахування відсотків, зазначена в договорі.
Валовими витратами банку є сума витрат банку, пов’язаних з його господарською діяльністю, у тому числі витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов’язаннями, орендні платежі, витрати зі страхування кредитних та інших комерційних ризиків, податки, збори та інші обов’язкові платежі, витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, витрати на відрядження. У податковому обліку до валових витрат відносять суми сформованого страхового резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за нестандартними кредитами в обсязі, що не перевищує 20 % від суми сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими дебіторам на останній робочий день звітного податкового кварталу.
Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи). Податковий облік ведеться наростаючим підсумком з початку року.
Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.
Податковий облік може здійснюватися:
– позасистемно;
– на рахунках управлінського обліку за класом 8;
– на балансових рахунках.
У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку здійснює окремий від бухгалтерського податковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка, згідно з чинним законодавством, відноситься до валових доходів, або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерського обліку, необхідно одночасно відобразити її зміст у системі податкового обліку.
При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахунках управлінського обліку установа банку здійснює податковий облік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до фінансової звітності не включаються. Рахунки для ведення податкового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї. Установа банку може також поєднати бухгалтерський облік із податковим. Для цього достатньо: відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються до фінансової звітності, вести аналітичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неоподатковуваних сум. Для відображення щоденної облікової інформації в податковому обліку встановлюється відповідність аналітичних рахунків фінансового обліку рахункам податкового обліку.
Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних цільових фондів ведуть у “Відомості аналітичного обліку розрахунків”. Головні завдання такого обліку:
1) точне визначення видів обов’язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов’язкові платежі, виходячи зі специфіки та обсягів своєї підприємницької діяльності);
2) правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов’язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно грунтовно вивчити методику розрахунку податку і насамперед які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов’язкового платежу визначають на підставі бази оподаткування, ставки податку та встановлених пільг;
3) забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов’язаних з обов’язковими платежами, на рахунки Державного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важливо, щоб не було запізнень при перерахуванні грошових сум, оскільки за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;
4) дотримання термінів подачі звітності в державну податкову інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчастіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають підприємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.
Таким чином, кожне з цих завдань обліку актуальне і за його дотриманням має стежити безпосередньо головний (старший) бухгалтер з обліку податків.
Прибуток до оподаткування визначається щомісячно для сплати авансових платежів, а в кінці податкового періоду (кварталу, року) за необхідності здійснюються коригування.
Наприкінці податкового періоду формують податкову декларацію з додатками.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)