Види виборчих систем ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Види виборчих систем – це сукупність правил і процедур проведення виборів, встановлених законодавством певної країни, а також способи визначення їх результатів. Виборчі системи є суттєвою характеристикою політичних систем. На думку фахівців, політичні системи, крім інших показників, відрізняються одна від одної ще й характером діючих виборчих систем. Головним показником, за яким одна виборча система відрізняється від іншої, є порядок визначення результатів виборів. Наявність тієї чи тієї виборчої системи

є результатом політичного досвіду країни, політичної культури її населення, особливостей політичного структурування суспільства, характеру партійно-політичної системи, розподілу політичних сил у суспільстві. Головними видами виборчих систем є: мажоритарна, пропорційна та змішана.

Мажоритарна виборча система передбачає вибори в одномандатному виборчому округу, результати яких визначаються більшістю голосів, поданих за одного із кандидатів у депутати. В теорії та на практиці розрізняють два різновиди мажоритарної виборчої системи, а саме: а) мажоритарна система абсолютної більшості та б) мажоритарна

система відносної більшості. М. с. а. б. визначає обраним того із кандидатів у депутати, за якого віддано щонайменше 50 % голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. М. с. в. б. визначає переможцем серед кандидатів того, за кого віддано більше голосів, ніж за кожного з його суперників.

Пропорційна виборча система – це вибори у багатомандатних виборчих округах за списками партій, які балотуються до парламенту чи місцевого органу самоврядування. У цьому разі виборець голосує за список тієї партії, програмні засади якої йому до вподоби. При цьому партійні списки бувають закритого та відкритого типів. Закритий список – це ситуація, коли оприлюднюється лише чільна п’ятірка партійного списку, тоді як решта списку залишається невідомою для виборця. Відкритий список – це оприлюднення всього складу партійного списку. Різновидом цього варіанта є пропорційна виборча система за преференційним принципом. Він передбачає не лише оприлюднення списку кандидатів від партії, а й право виборця на свій смак визначати того кандидата із списку, за якого він хотів би проголосувати. Така система вважається демократичнішою, оскільки суттєво коригує вплив партійної верхівки на рейтинг того чи того кандидата партійного списку.

Пропорційна виборча система передбачає такий інструмент визначення переможців виборів, як виборча квота, або виборчий метр (0. Цей показник визначається діленням загальної кількості голосів, поданих у певному виборчому окрузі (X), на кількість мандатів, які підлягають розподілу (У). Між партіями мандати розподіляються діленням одержаних ними голосів на квоту.

Змішана або мажоритарно-пропорційна виборча система передбачає поділ частини мандатів, які визначаються шляхом мажоритарної виборчої системи в одномандатних округах, а частина – пропорційної виборчої системи у багатомандатних виборчих округах.

В Україні за роки незалежності апробовано практично всі класичні виборчі системи. З 1990 до 1994 р. діяла мажоритарна система абсолютної більшості. З 1994 по 1998 рр. – мажоритарна система відносної більшості. З 1998 до 2002 р. – змішана виборча система. У 2004 р. Верховна Рада України ухвалила закон “Про вибори народних депутатів України” на пропорційній основі.

Избирательные системы в свете мирового опыта (законодательство и практика). – М., 1991; Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – Т. 1-2. – М., 1996; Рябов С. Політичні вибори: Навч. посіб. – К., 1998.

Л. Шкляр

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Види виборчих систем - Довідник з політології

Схожі записи:

ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА – галузь соціально-філософської діяльності, що вивчає політичне життя суспільства, виробляє політичні, ідеологічні концепції, доктрини, прогнози, які впливають на формування політичної свідомості й перебіг...
Біфуркація політична Політологічний словник Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим...
Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) Політологічний словник Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) – на момент створення являло собою міждержавну організацію шести західноєвропейських країн: Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Створене для...
Група семи “Сімка” або “Велика сімка” Політологічний словник Група семи “Сімка” або “Велика сімка”- група семи найбільш розвинених у соціально-економічному плані держав, (США, Англія, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Японія), які спільно...
Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
Українська Академія політичних наук (УАПН) Політологічний словник Українська Академія політичних наук (УАПН) – Всеукраїнська громадська організація, заснована в травні 1993 р. Об’єднує науковців, викладачів вищих навчальних закладів, працівників органів державної...
Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як...
Ультиматум Політологічний словник Ультиматум (від лат. ultimatus – крайній, останній) – 1) у міжнародному праві – вимога однієї країни до іншої, виражена в дипломатичному документі або...
Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється...
Європейська політика Політологічний словник Європейська політика – сукупність інституціональних умов, процесів і цільового змісту політичних дій, які покликані впливати на курс і зміст європейської інтеграції (Європейське Співтовариство)....
ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами П. с. є політичні...
Громадянськість Політологічний словник Громадянськість – готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків;...
Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє...
Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у...
Безпека міжнародна Політологічний словник Безпека міжнародна – система доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, спрямованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й...
Що таке тоталітаризм? 47 Що таке тоталітаризм? Слово “тоталітаризм” у перекладі з латини означає повний, цілковитий, увесь. У політології під ним розуміють напрям політичної думки, що виправдовує необмежене...
БАГАТСТВО БАГАТСТВО – рівень життя людини, за якого її доходи значно перевищують середній рівень матеріального забезпечення в країні....
Лінія конфлікту Політологічний словник Лінія конфлікту – термін, що означає кордони (межу), які розділяють супротивників і захисників спірної позиції. Широко використовується в соціологічних дослідженнях виборів і однозначних...
Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у...
Закон і порядок Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як...
Що таке ідеологія? 24 Що таке ідеологія? Ідеологія (від гр. idea – поняття і logos – учення) – це система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне...
Робітничий клас Політологічний словник Робітничий клас – один з основних класів сучасного суспільства, який зайнятий безпосередньою виробничою працею, працює за наймом на підприємствах з різною формою власності....
Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять...
Молодіжна політика Політологічний словник Молодіжна політика – 1) система ідей, теоретичних положень про місце і роль молоді, молодого покоління в суспільстві; 2) практична діяльність суб’єктів такої політики;...
Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення...
Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія)...
Міхновський Микола Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX...
НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності...
Веймарська конституція Політологічний словник Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар. В....
Гетьман Політологічний словник Гетьман (нім. Hauptmann – начальник, командир) – командувач збройними силами у Польщі та Великому князівстві Литовському з середини XV ст., коли Г. призначався...
ІНСИНУАЦІЯ ІНСИНУАЦІЯ – неправдиві, наклепницькі звинувачення з метою знеславити, принизити політичного лідера чи політичне угруповання....
Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) Політологічний словник Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) – найбільший (50 тис. студентів у 2004 р.) гуманітарно-економічний недержавний вищий заклад освіти України, що впродовж 1999 –...
Липинський В’ячеслав Політологічний словник Липинський В’ячеслав (1882 – 1931)- український історик, політолог, громадсько-політичний діяч, випускник філософського факультету Краківського університету. Був організатором Української демократично-хліборобської партії, послом гетьманського уряду...
Найманці Політологічний словник Найманці – озброєні громадяни якоїсь країни, що беруть участь у бойових діях на території іншої держави на боці однієї зі сторін конфлікту без...
Війна холодна Політологічний словник Війна холодна – війна між світом капіталізму і соціалістичним табором, яка датується з дня відомої доповіді В. Черчилля у Фултоні (США) в 1947...