ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ
§ 10. Візантійська імперія
6. Візантійська культура
За багатовіковий період свого існування візантійці створили яскраву й різноманітну культуру, яка стала своєрідним містком між Античністю та Середньовіччям. Цьому сприяла система освіти в країні.
Діти починали вчитися в 6-9-літньому віці. Упродовж двох-трьох років вони навчалися читати за церковними книгами, передусім за Святим Письмом, а також ознайомлювалися з азами лічби та грецької граматики. Школи були як державними, так і приватними. Діти
У скрипторії Константинополя. Мініатюра. XII ст.
До будь-якої освіти, знання і науки візантійці ставилися з надзвичайною повагою, хоча й сприймали науку дещо інакше, ніж сучасники. Усі науки об’єднувалися
ЖИТІЯ, ЖИТІЙНА ЛІТЕРАТУРА – розповіді про духовних і світських осіб, канонізованих християнською церквою.
Храм Святої Софії в Стамбулі – шедевр мистецтва Візантії
Інтер’єр храму з ісламськими символами
У Візантії з усіх наук найбільшого розквіту досягла історія. Найвизначнішим візантійським істориком вважається Прокбпій Кесартський, який жив у VI ст. і був учасником багатьох воєн і походів у період правління імператора Юстиніана. Він прославляв імператора, його перемоги у війнах і масштабне будівництво. Але у віднайденій пізніше праці “Таємна історія” Прокопій викривав жахливі вчинки Юстиніана, його дружини Теодори та найближчого оточення.
У ХІ-ХІІ ст. до видатних візантійських істориків належали Михаїл Пселл, Анна Комнина, Нікіта Хоніят та ін.
У візантійській літературі були поширені світські жанри, що продовжували традиції античної культурної спадщини, і церковні, що спиралися на християнське вчення. Найпопулярнішим жанром церковної літератури були “житія святих”. Для цих творів характерний детальний опис різних фактів із життя святих і мучеників, а також побуту середньовічної Візантії.
Найзначнішою архітектурною пам’яткою Візантії став храм Святої Софії (Премудрості Божої) в Константинополі. Його споруджували протягом 532-537 pp. за наказом імператора Юстиніана. Будівельними роботами керували два видатні архітектори – Ісидор із Мілета та Анфимій із Трал. Храм увінчує величезний купол діаметром понад 30 м. Сорок вікон, прорізаних в основі купола і в стінах, наповнюють храм Святої Софії світлом. Усередині він вражає незвичайною пишністю й багатством. Храм оздоблений найкращими сортами мармуру, сріблом, золотом, слоновою кісткою, коштовним камінням. Сучасникам, враженим красою храму Святої Софії, здавалося, ніби цей “дивний витвір… збудований не на камінні, а спущений на золотому ланцюгові з висоти небес”. Велике визнання здобув візантійський живопис, передусім фресками, мозаїками та іконами. Фрески (розписи на стінах) та мозаїки (зображення, викладені із 138 різнокольорових камінців чи скла) здебільшого прикрашали церковні храми.
ІКОНИ – живописне зображення на дерев”яних дошках ликів Христа, Діви, Марії та інших святих можна було побачити не лише в церквах і монастирях, але й в оселях візантійців.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)