Історія економічних вчень
ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.)
Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика?
Економічну науку можна з певною часткою умовності поділити на позитивну науку (теоретичний розділ) і нормативну науку (прикладний розділ), яка містить рекомендації, принципи, установки, якими слід керуватися в практичній діяльності.
Якщо позитивна наука базується лише на фактах і принципах (законах), то нормативній властивий суб’єктивізм. Вони прагнуть осягнути сутність процесів, що відбуваються в
Економічна теорія не містить готових рецептів. Вона допомагає осмислити ті процеси, що відбуваються, але прийняття рішень, вибір варіантів залишаються прерогативою економічної політики.
Економічна політика висуває мету, визначає пріоритети, приймає рішення і втілює їх у життя. При цьому політик має враховувати не тільки економічні параметри, а йусю сукупність соціальних, психологічних, екологічних, організаційних, політичних факторів.
Економічна
Деякі автори стверджують, що аналіз економічних явищ дає можливість виявити такі ж стійкі закономірності, що й у природничих науках. їм заперечують, акцентуючи увагу на незмірно більшій складності суспільних явищ порівняно з фізичними чи технічними.
Економічна дійсність надзвичайно різноманітна, суперечлива і мінлива. І економічна наука, що має справу з настільки динамічними і непередбачуваними феноменами, як правило, не може претендувати на абсолютно точне, адекватне відображення реальних процесів і взаємозв’язків. Вона осягає істину з певним ступенем наближення. З урахуванням змін, які відбуваються в економіці, та уточненням їх сприйняття відкидаються застарілі уявлення, збагачується понятійний апарат, робляться нові узагальнення і висновки.
Дискусії і суперечки між прихильниками різних теорій, шкіл і концепцій ніколи не вщухають. Підвищується вірогідність висновків і точність прогнозів. Удосконалюються методи аналізу. Повніше враховуються нові явища і національні особливості.
Сьогодні, як і раніше, актуальним є оптимістичний погляд Дж. М. Кейнса. “Події прийдешніх років, – стверджував він, – будуть спрямовуватися не свідомими діями державних діячів, а прихованими течіями, що безупинно біжать під поверхнею політичної історії, результати якої ніхто не в змозі пророкувати. Нам даний лише один спосіб впливати на ці приховані процеси; цей спосіб полягає у використанні тих сил освіти й уяви, що змінюють думку людей. Проголошення істини, викриття ілюзій, розширення й усвідомлення людських почуттів і міркувань – такі наші засоби”.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)