Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
(1945 р. – початок 1950-х років)
§ 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ
7. Зміни в житті та побуті населення.
Життя та побут населення України в повоєнні роки визначалися радянським керівництвом. Воно ж було вкрай непослідовним у своїй соціальній політиці. У республіці було відновлено 8-годннний робочий день, чергові та додаткові відпустки, скасовано обов’язкові понаднормові роботи.
Разом із тим у 1946 р. були необгрунтовано збільшені норми виробітку, прийнято постанови, які прикріплювали
Відповідно до всесоюзної постанови “Про заходи щодо ліквідації порушень статуту сільськогосподарської артілі в колгоспах”, в Україні переміряли розміри присадибних ділянок, з яких харчувалися селяни. На надлишкових сотках суворо заборонялося господарювати, навіть якщо їх не можна було приєднати до колгоспних земель.
Одночасно влада наполегливо рекомендувала селянам продати державі дрібну худобу, обкладала індивідуальні селянські господарства високими грошовими та натуральними податками.
Яскравою подією міського життя стало скасування в грудні 1947 р. карток на продовольчі та промислові товари. Відтоді їх можна було придбати у відкритій торгівлі. Прилавки спокушали широким вибором товарів, проте купівельна спроможність населення була вкрай низькою, оскільки заробітна плата працівників зросла лише наполовину, а ціни втричі перевищили довоєнні. Тому повоєнні магазини були переповнені делікатесами (ікра, краби, ковбаса, сири тощо), однак лише поодинокі покупці могли дозволити собі купувати ці товари.
Надзвичайно складною в містах була проблема житла. Війна знищила 40 млн м2 житла, тобто 50 % довоєнного житлового фонду. Тому мільйони сімей жили в напівзруйнованих будинках, бараках, напівпідвалах, землянках.
Життєвий рівень населення погіршували уповільнений розвиток легкої та харчової промисловості, нерівноцінний обмін між містом і селом. Головною ж причиною низького життєвого рівня українців була непропорційно низька частка заробітної плати порівняно з національним доходом – тим багатством, яке працівники створювали своїми руками та розумом.
Негативно позначилася на житті та побуті українців грошова реформа 1947 р. Вона була проведена конфіскаційними методами, застосування яких обгрунтовувалося необхідністю обмежити “спекулятивні грошові надходження”. Старі гроші, що перебували в обігу, обмінювалися на нові в співвідношенні 10:1. Вклади в ощадних касах до 3000 крб переоцінювалися як карбованець за карбованець, від 3000 до 10 000 крб у розрахунку 3:2, а понад 10 000 крб зменшувалися наполовину. Однак ірошові вклади були рідкісним явищем. Важкого фінансового удару населення зазнало внаслідок обміну облігацій довоєнних державних позик па облігації позики 1948 р. в співвідношенні 3:1. За рахунок зниження рівня добробуту народу влада подолала післявоєнну інфляцію та забезпечила карбованець власним золотим запасом. Водночас вилучення внаслідок реформи значної кількості грошей створило можливості для поступового зниження цін на товари. Так, у 1948-1949 pp. роздрібні ціни знизилися на 29 % порівняно з цінами напередодні реформи. Зниження цін сприяло розширенню товарообігу. Наприкінці четвертої п’ятирічки (1946-1950) роздрібний товарообіг в Україні майже зрівнявся з довоєнним.
Із резолюції першої частини першої сесії Генеральної Асамблеї ООН
14 січня 1946 р.
…Генеральна Асамблея обрала членами Економічної і Соціальної Ради такі 18 країн: Бельгію, Канаду, Чилі, Китай, Колумбію, Кубу, Чехословаччину, Францію, Грецію, Індію, Ліван, Норвегію, Перу, Українську Радянську Соціалістичну Республіку, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Об’єднане Королівство [Велика Британія], Сполучені Штати Америки. Югославію.
Генеральна Асамблея трьома послідовними голосуваннями вирішила: …с) що такі країни будуть членами Ради на строк в один рік: Колумбія, Сполучені Штати Америки, Греція, Ліван, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Югославія…