Біологія
Біологія людини
Тканини
Аналізатори
Кожний аналізатор складається з трьох частин:
1) периферійної (рецепторної), яка сприймає сигнали зовнішнього середовища й переводить їх у нервові імпульси;
2) провідникової (провідного шляху), по якій імпульси прямують до відповідного нервового центру;
3) центральної (центру аналізатора в корі).
Зоровий аналізатор. Периферійна частина зорового аналізатора представлена очним яблуком і допоміжним апаратом ока.
Очне яблуко Розташоване
Під білковою розташована судинна оболонка, пронизана густою мережею кровоносних судин. Спереду судинна оболонка переходить у РайдужнУ, пігменти якої визначають колір очей. У центрі райдужної оболонки знаходиться отвір – зіницЯ. Діаметр зіниці змінюється рефлекторно, залежно від яскравості освітлення. За зіницею розташований кришталик – прозора двоопукла лінза діаметром
Внутрішня оболонка – сітківка – вистилає дно очного яблука. Сітківка містить фоторецепторні клітини, що сприймають світло і нейрони. Місце виходу із сітківки зорового нерва називають сліпою плямоЮ, оскільки ця ділянка не містить фоторецепторних клітин. На відстані 4 мм від неї є жовта пляма – місце найкращого зору. Порожнина ока заповнена желеподібною масою – склистим тілоМ.
Слізний апарат, окорухові м’язи, повіки та вії складають допоміжний апарат окА. Слізний апарат складається зі слізної залози, що розміщується в ямці лобової кістки й виробляє сльозу, і слізної протоки, по якій надлишок сльози видаляється в носову порожнину. Шість окорухових м’язів здійснюють різні рухи очних яблук. По краях повік розміщуються вії, які виконують захисну функцію.
Нейрони від колбочок і паличок (їхні аксони) кожного ока формують зорові нерви, які є провідниковою частиною зорового аналізатора. Крім того, первинна обробка зорових сигналів відбувається в середньому і проміжному мозку.
Мозковий центр зорового аналізатора. Потилична частка кори великих півкуль – кірковий центр зорового аналізатора.
Слуховий аналізатор. Периферійною частиною слухового аналізатора є вухо, яке поділяють на зовнішнє, середнє та внутрішнє, провідниковою частиною – слуховий нерв, центральною – слухова зона тім’яної частки кори великих півкуль.
Зовнішнє вухо Включає вушну раковину і зовнішній слуховий прохід. Вушна раковина утворена хрящовою тканиною. Зовнішній слуховий прохід має S-подібну форму й довжину 30-35 мм. У стінці проходу є безліч сальних залоз, які виділяють вушну сірку. Прохід закінчується барабанною перетинкоЮ, яка відокремлює зовнішнє вухо від середнього. Барабанна перетинка пружна, оскільки складається з колагенових волокон і має товщину лише 0,1 мм.
Середнє вухо Представлене барабанною порожниною, заповненою повітрям. У ній розташовані слухові кісточки – молоточок, коваделко, стремінце, зчленовані між собою за допомогою суглобів. Молоточок зростається з барабанною перетинкою і передає її коливання на коваделко, а те – на стремінце. Стремінце торкається перегородки овального вікна внутрішнього вуха. Середнє вухо з’єднується з носоглоткою за допомогою слухових (євстахієвих) труБ.
Внутрішнє вухо Утворене півколовими каналами (належать до вестибулярного апарату) і завиткою (до органу слуху). Завитка являє собою спіральний закручений канал. Канал завитки розділений поздовжніми перегородками на три частини, заповнені рідиною – ЕндолімфоЮ. У середній частині каналу є основна мембрана з розташованими на ній волосковими (рецепторними) клітинами. Обидві мембрани та рецепторні клітини складають Кортієв оргаН. До кожної волоскової клітини підходить нервове волокно слухового нерва. Тут відбувається перетворення звукового сигналу в електричний імпульс.
Електричні імпульси надходять по слуховому нерву в тім’яну частку кори великих півкуль, де відбувається обробка і дешифровка інформації.
Орган рівноваги (вестибулярний апарат). Периферійною частиною вестибулярного апарату є три півколові канали, орієнтовані у взаємно перпендикулярних площинах, і два мішечки – овальний і круглий. Канали та мішечки розташовані у внутрішньому вусі. Півколові канали заповнені ендолімфою.
Смаковий аналізатор. Смакові клітини розташовані у людини в сосочках язика, де вони утворюють смакові цибулини. Кожний сосочок містить декілька або багато смакових цибулин. Смакові клітини мають мікроворсинки, що сполучаються із зовнішнім середовищем крізь пору смакової цибулинИ. Людина розрізняє чотири види основних смакових відчуттів: солодке, кисле, гірке, солоне. Сигнали від смакових клітин прямують по вказаних нервах у довгастий мозок, а далі – у тім’яну частку кори великих півкуль.
Нюховий аналізатор. Нюхові клітини знаходяться в слизовій оболонці носової порожнини. Вони мають війки, направлені в порожнину. У разі контакту молекули з мембраною нюхової клітини виникає нервовий імпульс, який по нюховому нерву прямує в нюхові цибулини і далі в кору великих півкуль.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)