Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Царство Дроб’янки
До царства Дроб’янки належать бактерії та ціанобактерії. Вони являють собою прокаріоти – організми, що не мають ядра та більшості органоїдів, оточених цитоплазматичною мембраною.
Бактерії
Бактерії поширені скрізь: у грунті (наприклад, бактерії-сапрофіти), воді (у тому числі і в гарячих джерелах, наприклад, у глибоководних вулканічних кратерах за температури 360 °С), повітрі (спори бактерій), багато видів паразитують
Бактерії
За формою клітин розрізняють: коки – сферичні бактерії, бацили – прямі паличкоподібні, вібріони – у вигляді вигнутих паличок, спірохети – спіралеподібні.
Цитоплазма бактерій оточена плазматичною мембраною, на внутрішній поверхні якої локалізовані чисельні ферменти. У бактерій, здатних до фотосинтезу, в мішкоподібних, трубчастих або пластинчастих вигинах плазматичної мембрани містяться фотосинтезувальні пігменти. Подібні мембранні утворення містять окисно-відновні ферменти, які беруть участь і у фіксації азоту. Генетичний матеріал бактерій розташований в особливій ядерній зоні клітини – нуклеоїді. ДНК бактерій представлена поодинокими кільцевими молекулами – плазмідами, які зв’язані з білками. У цитоплазмі розташовані рибосоми менші за розміром, ніж у клітинах еукаріотів. Цитоплазма може містити запасні поживні речовини: крохмаль, глікоген, жири, поліфосфати. У деяких бактерій є органоїди руху – один або кілька джгутиків, довжина яких може бути в кілька разів більшою від самої клітини. На клітинній стінці деяких бактерій помітні тонкі вирости – пілі, або фімбрії. Вони коротші і тонші, ніж джгутики; ними клітини прикріплюються одна до одної або до будь-якої поверхні.
Рис. 6. Схема будови бактеріальної клітини
1 – капсула (мікро – та макрокапсула);
2 – джгутик;
3 – фімбрії;
4 – донорська війка (F-пілі);
5 – клітинна стінка;
6 – цитоплазматична мембрана;
7 – мезосома;
8 – периплазматичний простір;
9 – цитоплазма;
10 – нуклеоїд;
11 – плазміда;
12 – рибосома;
13 – включення
Основний спосіб розмноження бактерій – нестатевий: клітина збільшується в розмірах і поділяється навпіл, попередньо відбувається подвоєння (реплікація) ДНК. Під час поділу плазматична мембрана і клітинна оболонка вгинаються і перешнуровуються. Дві ідентичні кільцеві молекули ДНК залишаються з’єднаними з плазматичною мембраною. Нова плазматична мембрана і клітинна оболонка утворюються між двома точками прикріплення ДНК.
Деякі бактерії (бацили, клостридіум) утворюють товстостінні ендоспори, стійкі до нагрівання та зневоднювання. Ендоспори утворюються під клітинною мембраною поділом протопласта бактеріальної клітини на дві або більше частин. Навколо ділянки протопласта, що відокремилася і містить ДНК, утворюється щільна оболонка спори. Ендоспори можуть прорости через десятки, навіть сотні років.
Бактерії зумовлюють спиртове, молочнокисле, маслянокисле, пропіоновокисле бродіння тощо. При спиртовому бродінні вихідні вуглеводи розкладаються на спирт та вуглекислий газ. При молочнокислому бродінні вихідні вуглеводи розкладаються на дві молекули молочної кислоти з виділенням невеликої кількості енергії. При маслянокислому бродінні вуглеводи розкладаються до масляної кислоти, вуглекислого газу та водню. При оцтовокислому бродінні спирт окислюється киснем повітря, внаслідок чого утворюється оцтова кислота. Бродіння відіграє дуже важливу роль у кругообігу речовин у природі, а також широко використовується людиною у промисловості: молочнокисле бродіння – для отримання молочнокислих продуктів, молочної кислоти; спиртове – для отримання спирту у виноробній промисловості, пропіоновокисле – для виготовлення сирів. Молочнокисле бродіння використовується для консервації плодів та овочів, силосування кормів, оскільки молочна кислота запобігає діяльності бактерій гниття.
Грунтові бактерії перетворюють рослинні та тваринні рештки на мінеральні речовини, які корені рослин засвоюють з грунту, беруть участь у кругообігу речовин та в різних геологічних процесах.
Азотфіксуючі бактерії – це бактерії, здатні засвоювати молекулярний азот безпосередньо з атмосфери. Після відмирання бактерії або з її прижиттєвими виділеннями засвоєний нітроген повертається в екосистему у доступній для засвоєння рослинами формі. З азотфіксувальних бактерій у природі найбільш поширені бульбочкові бактерії, які вступають у симбіоз із кореневою системою рослин родини Бобові.
Бактерії-паразити оселяються в живих організмах і живляться їхньою органічною речовиною. Бактерії паразитують у людини, тварин і рослин. Хвороботворні бактерїі – це бактерії, які отруюють живий організм продуктами своєї життєдіяльності та спричиняють захворювання (тиф, дифтерія, скарлатина, туберкульоз, коклюш тощо).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)