Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
БУДОВА КЛІТИНИ
Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і розвитку живих організмів. Клітина – найменша одиниця організму, межа його подільності, що наділена життям і всіма головними властивостями цілого організму.
Клітини відрізняються одна від одної розміром, формою, походженням, особливостями організації й функціями.
За формою розрізняють циліндричні, призматичні, кубічні (в епітеліальних тканинах), кулясті, видовжені, веретено – і дископодібні,
Щодо розміру найчастіше трапляються клітини величиною 10-100 мкм, рідше – 1-10 мм (клітини м’якуша кавуна, цитрусових, залозисті клітини деяких молюсків) і дуже рідко – до 10-20 см (гігантські яйцеклітини птахів – гусей, гаг, пінгвінів, страусів).
Кількість клітин у різних багатоклітинних організмів неоднакова. Так, у примітивних безхребетних вона дорівнює 102-104, у високоорганізованих хребетних – 1015-1017, у крові людини нараховується 1012-2012 еритроцитів.
Середня маса клітини становить 10-8-10-9 г.
Незважаючи на різноманітність, усі клітини характеризуються багатьма
– система енергозабезпечення процесів синтезу речовин та інших видів фізіологічної роботи клітини. Клітина складається з плазматичної мембрани, цитоплазми з різноманітними органоїдами, ядра (еукаріоти). Рослинні клітини мають ще й вакуолі, добре сформовану целюлозну оболонку і різного типу пластиди;
– інформаційна система, зв’язана з розмноженням, ростом і розвитком клітини, що включає структури, які забезпечують реплікацію ДНК, синтез РНК і білка.
Прокаріотичні та еукаріотичні клітини
Ознаки для порівняння | Прокаріоти | Еукаріоти | ||
Тварини | Гриби | Рослини | ||
Апарат спадковості: – ядро з хромосомами; | – | + | + | + |
– немає ядерної оболонки | + | – | – | – |
Поверхневий апарат: – поверхнева мембрана з клітинною оболонкою; | + | – | + | + |
– поверхнева мембрана без оболонки | – | + | – | – |
Цитоплазма та її структури: – внутрішньоклітинні мембрани; | + | + | + | + |
– рибосоми; | + | + | + | + |
– лізосоми, комплекс Гольджі, мітохондрії; | + | + | + | + |
– пластиди | – | – | – | + |
Клітинний поділ: – мітоз; | – | + | + | + |
– простий бінарний поділ | + | – | – | – |
Статевий процес: – мейоз і запліднення; | – | + | + | + |
– без мейозу і запліднення | + | – | – | – |
Будова клітини
Органели | Будова та властивості | Функції |
Ендоплазматична сітка (ЕПС) | Одномембранна структура. Система порожнин, канальців та трубочок. Буває гладенькою та гранулярною (з рибосомами) | Зв’язує між собою основні органели клітини. Гранулярна ЕПС бере участь у синтезі білка. На мембранах гладенької ЕПС відбувається синтез ліпідів та вуглеводів |
Комплекс Гольджі | Одномембранна структура. Система пухирців, трубочок, цистерн, де містяться продукти синтезу та розпаду | Пакування та транспортування з клітин речовин, які синтезуються в клітинах; утворення лізосом |
Лізосоми | Одномембранні сферичні структури клітини. Містять гідролітичні ферменти | Беруть участь у перетравлюванні речовин, які надходять у клітину ззовні, і компонентів самої клітини |
Вакуолі | Порожнини в цитоплазмі, заповнені рідиною і оточені мембраною. Властиві рослинним клітинам | Підтримують внутрішньоклітинний тиск. Містять запасні поживні речовини клітини; накопичують кінцеві продукти обміну речовин рослинної клітини |
Мітохондрії | Двомембранні органели еукаріотичної клітини. Внутрішня мембрана утворює численні складки – кристи, зовнішня мембрана гладенька. Усередині містяться метаболічні ферменти, РНК, ДНК, рибосоми | Відбувається перетворення енергії поживних речовин на енергію макроергічних зв’язків АТФ |
Пластиди: – хлоропласти; – хромопласти; – лейкопласти | Двомембранні органели рослинних клітин Внутрішня мембрана утворює грани, що складаються з тилакоїдів. У мембранах тилакоїдів міститься хлорофіл. У внутрішньому середовищі – стромі – містяться ДНК, РНК, рибосоми Надають органам рослин зеленого кольору; Не здатні до фотосинтезу, мають пігменти – каротиноїди. Утворюються із хлоропластів; Містяться в цитоплазмі незабарвлених частин рослин, не мають пігментів. Здатні перетворюватися на хлоропласти | Фотосинтез: – на мембранах тилакоїдів відбуваються світлова фаза; – у стромі – темнова фаза Сполучення хромопластів створює значне різноманіття забарвлення квіток та плодів Накопичення поживних речовин – крохмалю, жирів, білків |
Рибосоми | Немембранні структури. Складаються з двох субодиниць: великої та малої. До їх складу входять рРНК та білок | Участь у біосинтезі білка |
Клітинний центр | Немембранна структура. Складається з двох центріолей | Утворює веретено поділу |
Органели руху: війки, джгутики, псевдоподії | Вирости цитоплазми | За їх допомогою відбувається рух клітини |