Четверта республіка

ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

§ 12. Франція

1. Четверта республіка.

Після закінчення Другої світової війни у Франції склалася нова політична ситуація. Політичні сили, які уособлювали Третю республіку, були скомпрометовані внаслідок їхньої капітуляції перед нацистами. На політичну арену вийшли нові суспільно-політичні об’єднання. Впливовою силою став Союз деголлівців. Найбільшими політичними партіями були Французька комуністична партія (ФКП), яка в 1945 р. налічувала 800 тис. членів і Французька соціалістична партія (ФСП), у лавах

якої в 1946 р. перебувало 350 тис. членів. 9 вересня 1944 р. генерал Ш. де Голль сформував коаліційний Тимчасовий уряд, до якого ввійшли учасники руху Опору. Вся повнота влади була зосереджена в руках голови Тимчасового уряду. Становище у Франції було складним. Двічі відбулися вибори до Установчих зборів, тричі проводився референдум. Нарешті, 13 жовтня 1946 р. була прийнята конституція Четвертої республіки. Вона декларувала право на працю, відпочинок, організацію профспілок, проведення страйків, право робітників на участь в управлінні підприємствами.

Франція, відповідно до нової конституції, проголошувалася

парламентською республікою. Парламент поділявся на дві палати – Національні збори та Раду республіки. У руках першої палати була зосереджена вся влада. Саме вона ухвалювала закони та контролювала діяльність уряду. Президентові республіки, якого обирали на 7 років, надавалися другорядні повноваження. 24 грудня 1946 р. нова конституція набула чинності. Четвертій республіці дісталася складна економічна спадщина. Першому урядові на чолі із соціалістом Полем Рамадьє були потрібні великі капіталовкладення для пожвавлення економіки.

Велику допомогу Франції надали Сполучені Штати, реалізуючи “план Маршалла”. На рахунок зовнішніх позик і кредитів у 1946-1958 pp. країна одержала 12 млрд доларів. Унаслідок цього прискорилися темпи економічного розвитку. У 1948 р. промисловість Франції перевершила довоєнний рівень, а в 1958 р. випуск промислової продукції зріс у 2,5 раза порівняно з довоєнним. У сільському господарстві цього рівня було досягнуто в 1950 р.

У червні 1949 р. Франція стала членом НАТО, у квітні 1951 р. – співзасновницею Європейського об’єднання вугілля та сталі. Утворення цієї організації зміцнило міжнародні позиції Франції, сприяло налагодженню торгового, економічного, культурного співробітництва. У 1957 р. в Римі була підписана угода про створення Спільного ринку, провідну роль у якому відігравала Франція.

За період існування Четвертої республіки змінилося 25 кабінетів. Правляча верхівка країни намагалася запобігти остаточному розпадові імперії. Тому, коли під керівництвом Фронту національного визволення (ФНВ) Алжиру в цій країні

 Четверта республіка

Ейфелева вежа – символ столиці Франції

В 1954 р. розпочалося повстання проти французької влади, уряд узяв курс на його придушення. За статусом Алжир був не колонією, а заморським департаментом Франції. Алжирські французи, кількість яких становила один із дев’яти мільйонів населення цієї території на півночі Африки, були категорично проти надання Алжиру незалежності. Алжирська війна побила всі рекорди жорстокості та спустошила французьку скарбницю. У травні 1958 р. криза в Алжирі досягла апогею. Налякані перспективою подальшого піднесення демократичного руху, владні структури вирішили ліквідувати Четверту республіку та запросили Ш. де Голля повернутися в політику.

Мовою документів

З виступу Шарля де Голля на прес-конференції 19 травня 1958 р.

Я одинак, який не поєднує себе з жодною партією, з жодною організацією… Я людина, яка не належить нікому й належить усім… Зараз я повертаюся до свого села і залишаюсь там у розпорядженні країни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Четверта республіка - Історія


Четверта республіка