Біологія
Біологія людини
Тканини
Дихальна система
Дихальна система забезпечує дихання – процес газообміну між організмом і навколишнім середовищем. Розрізняють тканинне та легеневе дихання. Перше являє собою процес використання кисню в клітинах, а друге – газообмін у легенях.
Будова органів дихання. Виділяють повітроносні шляхи і власне дихальний (респіраторний) відділ. До повітроносних шляхів відносять носову порожнину, глотку, гортань, трахею, бронхи та бронхіоли; у них повітря, що вдихується, зігрівається, очищається
Носова порожнина Ділиться кістково-хрящовою перегородкою на дві половини. У кожній з них є три носові ходи. Слизова оболонка носової порожнини вкрита епітелієм. У слизовій оболонці верхнього носового ходу містяться нюхові (рецепторні) клітини. Епітелій середнього та нижнього носових ходів складається з війчастих і залозистих клітин. Останні продукують велику кількість слизу, який обволікає чужорідні часточки, а завдяки ритмічним рухам війок грудочки слизу пересуваються
Повітря з носової порожнини потрапляє в ГлоткУ, а з глотки – у ГортанЬ. Гортань виконує дві функції: дихальну і голосотвірну. Вона складається з дев’яти рухливо сполучених хрящів, найбільшими з яких є щитоподібний, перснеподібний, надгортанний (надгортанник). Хрящові пластинки щитоподібного хряща Сполучені у чоловіків майже під прямим кутом і утворюють кадик. Внутрішня поверхня гортані вистелена слизовою оболонкою, яка виконує захисну функцію. У гортані знаходяться голосові зв’язки. Гортань переходить у трахею. Трахея Проходить спереду стравоходу і складається з хрящових півкілець, сполучених між собою зв’язками. Частина стінки, звернена до стравоходу, утворена гладенькими м’язами, завдяки чому по стравоходу можуть проходити достатньо великі шматки їжі. Слизова оболонка трахеї представлена війчастими епітеліальними й залозистими клітинами й виконує ті ж функції, що й у носовій порожнині. На рівні п’ятого грудного хребця трахея розділяється на два бронхи.
Легені Займають практично весь об’єм грудної клітки. Права легеня складається з трьох часток; ліва легеня трохи менша за праву й складається з двох часток (це пов’язано з присутністю серця). Поверхня легенів вкрита легеневою плеврою Із сполучної тканини. Пристінкова плевра зростається з внутрішньою поверхнею грудної порожнини, діафрагмою, перикардом, утворюючи замкнутий мішок. Між ними є герметична плевральна порожнинА, частково заповнена рідиною (знижує тертя при русі легенів під час вдиху-видиху).
Бронхи Входять у легені й багаторазово розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево. Головні бронхи за будовою нагадують трахею – вони мають хрящові кільця, сполучені зв’язками. У міру зменшення діаметру бронхів хрящі поступово змінюють форму і зовсім зникають у бронхіолах (їх діаметр не більший за 1 мм). Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, на стінках яких подібно до грон винограду знаходяться альвеоли.
Альвеоли Обплетені густою сіткою капілярів. Вони складаються лише з одного шару сплощених епітеліальних клітин. Таким чином, між просвітом альвеоли і просвітом капіляра знаходиться лише два шари клітин.
Газообмін у легенях. Атмосферний кисень легко транспортується з альвеоли у венозну кров і зв’язується з гемоглобіном еритроцитів з утворенням оксигемоглобіну. Транспорт здійснюється шляхом простої дифузії, за рахунок різниці концентрацій кисню між кров’ю та повітрям в альвеолах. За рахунок різниці концентрацій вуглекислий газ із крові шляхом дифузії потрапляє в просвіт альвеоли. Насичена киснем артеріальна кров прямує по легеневих венах до лівого передсердя й далі у велике коло кровообігу.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)