МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Розділ 2
СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
2.1. ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС Світова валютна система е сукупністю кредитно-грошових відносин. Вони склалися на основі інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного розподілу праці, розвитку світового ринку тощо.
Міжнародні валютні відносини виникають тоді, коли гроші починають функціонувати у міжнародному господарському обороті.
Національні валютні системи сформувалися раніше, ніж світова валютна система. Тривалий час національні валютні системи існували автономно.
Для здійснення міжнародної торгівлі в умовах існування розмаїття валют потрібно мати механізм розрахунків між фізичними і юридичними особами різних країн. Такий механізм стихійно чи цілеспрямовано з’являвся. Його основою був валютний курс.
Історії людства відомі два типи систем грошового обігу:
1. Обіг металевих грошей (тобто мідних, срібних, золотих монет).
2. Обіг паперових грошей та кредитних
Монети з фіксованим на них номіналом, що випускалися державою, вперше з’явилися у VIII ст. до н. е. у Лідії (Мала Азія) та Китаї.
Спочатку монети карбувалися з одного боку. Приблизно за 560 років до н. е. правитель Афін Пісістратус випустив в обіг монети із зображенням на обох боках.
Перші британські монети з’явилися у І ст. до н. е. Виготовлялися вони зі срібла та міді. Згодом мідь та бронзу використовували для монет невеликого номіналу, а для більшого застосовували золото та срібло.
Тривалий час монети відливали за методом, який використовувався ще у Стародавньому Вавилоні для виготовлення печаток, – місця, що були впалими на формі, на монеті ставали опуклими. Метод давав змогу одержувати зображення високої художньої цінності. Сучасні методи монето-карбування з погляду мистецтва поступаються стародавньому. Відомим зразком монетного мистецтва е “Святий Георгій і Дракон” Бенедетто Піструччі (1817 p.). Зображення використовувалося на британських монетах упродовж майже півтори сотні років.
Батьківщиною паперових грошей вважається Стародавній Китай.
Банкноти вперше були випущені банками. Вони зобов’язувалися сплачувати золотом зазначену на банкнотах суму. Банк Англії випускав банкноти з часу свого заснування у 1694 р.
Залежно від металу, що використовувався як гроші, вирізняють такі види металевого грошового обігу:
– біметалізм;
– монометалізм.
Згідно з першим з названих видів монети, що карбуються із золота та срібла, перебувають в обігу як взаємно рівні. Біметалізм набув особливо значного поширення в Західній Європі у XVI-XVII ст., тобто у період первісного нагромадження капіталу. Вартісні співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювалися стихійно залежно від ринкової вартості зазначених металів. Коли ж у вартісне співвідношення золота та срібла втручалася держава, то виникала система подвійної валюти. В умовах біметалізму один з цих двох металів виявлявся переможцем і відігравав роль загального еквівалента.
Приплив срібла до Європи, передусім з Америки, викликав падіння ринкової ціни срібла порівняно із золотом.
Спроби урядів підтримувати завищене на користь срібла співвідношення між золотом і сріблом викликали переплавлення золотих монет у зливки та їх обмін на срібло. Спрацьовувало правило англійського державного діяча Грешама: “Погані гроші витісняють з обігу “кращі” гроші”.
Коли з’явилася загроза повного витіснення золотих монет срібними, то провідні європейські країни відмовилися від біметалізму.
Срібні монети були громіздкими. Для сплати срібними грошима часто потрібно було вдаватися до послуг гужового транспорту. Золоті ж монети, з огляду на значно вищу їхню вартість, були зручнішими для обігу.
У 1798 р. Англія першою запровадила монометалізм. Впродовж наступного століття він став панівною грошовою системою і в інших країнах.
Людству відомі три види монометалізму – мідний, срібний та золотий. Мідний монометалізм існував в історичному минулому, наприклад, у Стародавньому Римі.
Золотий такі поступово став практично єдиною валютною системою світу.
Вирізняють такі види золотого монометалізму:
– золотовалютний стандарт;
– золото-зливковий стандарт;
– золото-девізний стандарт.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)