Розділ 2. Регіони і країни світу.
Тема 1. Країни європи
§ 29. ІТАЛІЯ
Загальні відомості про країну. Офіційна назва країни – Італійська Республіка. Площа держави разом з островами Сицилія та Сардинія становить 301,3 тис. км2, населення – 58 млн осіб. Форма державного правління – парламентська республіка. Італія – це унітарна держава, яка поділяється на 20 адміністративних областей (мал. 75). Столиця Італії – Рим, грошова одиниця – євро. На території Італії розташовані дві держави – карлики Ватикан і Сан-Марино. Державною мовою
Географічне положення Італії на півдні Європи зручне з погляду розвитку економіки і зовнішніх зв’язків. Територія країни складається з материкової, півострівної і острівної частин, має протяжні морські кордони, оскільки омивається Адріатичним, Лігурійським, Тірренським,
Іонічним і Середземним морями. На півночі Італії здіймаються вкриті снігами і льодовиками Альпи. Східні прикордонні ділянки і узбережжя Адріатичного моря охоплені рівнинами. Апеннінський півострів перетинають з півночі на південь гори Апенніни. Між Альпами і Апеннінами розташована досить велика Паданська
Найближчими сусідами Італії є Франція, Словенія, Швейцарія та Австрія. Відстань від Італії до найближчого материка – Африки – усього 148 км.
Природні умови і ресурси Італії різноманітні, що зумовлено значною протяжністю країни з півночі на південь. Майже 4/5 території зайнято горами, що визначило й загальні особливості ландшафтів країни. На півдні Апеннінського півострова і островах є сліди давньої і сучасної вулканічної діяльності. З вулканізмом пов’язано утворення гарячих мінеральних джерел, грязьових вулканів, гейзерів. Цікавими формами рельєфу, що трапляються переважно на південному сході вздовж берегів Адріатичного моря, є карстові печери, гроти, колодязі, лійки та ін.
Клімат Італії змінюється від помірно теплого на Паданській рівнині до типового субтропічного на півдні півострова та островах. Клімат Альп підпорядкований висотній зональності: помірно теплий біля підніжжя й холодний на вершинах гір. Клімат і рельєф сприятливі для розвитку рослинництва і рекреаційно-туристичного господарства.
Найбільшою за площею басейну і найповноводнішою річкою Італії є По. На Апеннінському півострові найбільшими річками є Тибр і Арно, що з’єднані системою каналів. Саме на цих річках розташовані найбільші міста Італії – Рим, Флоренція (мал. 76) і Піза. Річки використовуються для зрошення і як транспортні шляхи.
Мал. 75. Області Італії
Мал. 76. Міста Італії: Рим (1), Флоренція (2)
Природна рослинність представлена широколистими лісами, субтропічними вічнозеленими твердолистими лісами і чагарниками, які значно змінені і перетворені на сільськогосподарські угіддя.
Італія небагата на мінерально-сировинні ресурси. Власні енергоресурси – нафта Сицілії та газ Паданської низовини – задовольняють потреби країни лише на 15 %. Промислове значення мають запаси сірки і солей, поліметалевих і ртутних руд, а також будівельних та облицювальних матеріалів, зокрема відомий з давніх часів білий карарський мармур.
Народонаселення і культура. Більшість населення Італії – понад 90 % – італійці, хоча вони себе вважають римлянами, венеціанцями, сицилійцями, а вже потім італійцями, що пов’язано з історією формування країни. Регіональні відмінності проявляються у мові (хоча більшість населення розмовляє італійською мовою), звичаях, традиціях. Нині показник річного приросту населення нульовий, тобто спостерігається процес старіння нації. Середня тривалість життя італійців – 82 роки. Пересічна густота населення – понад 190 осіб/км2, а в окремих районах вона сягає 375 (Ломбардія) і 425 (Кампанія) осіб/км2. У містах проживає близько 68 % населення країни; 99 % італійців сповідують католицизм.
Італія подарувала світові багато видатних постатей: художників, скульпторів, поетів, учених. Серед них – Леонардо да Вінчі, якого справедливо називають “титаном Відродження”, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Данте, Петрарка, Боккаччо, Дж. Бруно, Г. Галілей, Е. Торрі – челлі та ін.
Особливості народів і націй
Італійці – народ, у характері якого домінує експресивність, нестримність емоцій. Важливими рисами італійців е людяність, кмітливість, розум, вишуканий смак. Вони завжди і скрізь здатні насолоджуватися природою і мистецтвом, дуже люблять публічні розваги: карнавали, парадні спектаклі, процесії. Недаремно Італія стала батьківщиною карнавалів. Велику популярність у світі здобула традиційна італійська кухня. Але кожна область країни славиться своїми місцевими стравами: Лігурія – рибою, звареною в олії з великою кількістю зелені; Ломбардія – супом з нутрощами, Умбрія – сосисками з печінки; венеціанські провінції – рисом із зеленим горошком, а Неаполь – всесвітньо відомою нині піцою. Традиційна страва римлян – картопляні кльоцки з молодою яловичиною.
Господарство. Італія – країна з багатопрофільною ринковою економікою. На початку ХХІ ст. пріоритетними напрямками господарського розвитку є стимулювання приватного бізнесу, продовження ринкових реформ, боротьба з інфляцією. Серед країн-лідерів Італія має помірні позиції. Так, за показником ВВП Італія посідає 10-те місце у світі, поступаючись Німеччині, Великій Британії і Франції. Незважаючи на це, держава належить до країн Великої сімки і відіграє провідну роль у Південній Європі та ЄС.
Прогноз
За прогнозом МВФ, ВВП на душу населення Італії найближчим часом зростатиме, хоча темпи зростання порівняно з країнами Північної і Західної Європи будуть невисокі. Так, показник ВВП на душу населення у 2009 р. становив 28 274 дол., у 2010 та 2011 рр. він сягне відповідно 29 080 і 29 255 дол. Суттєве зростання очікується у наступні три роки: у 2012 р. – до 29 889 дол., у 2013 р. – 30 767 дол., а в 2014 р. – 31 785 дол.
Мал. 77. Завод автомобільного концерну “ФІАТ”
Промисловість країни представлена передусім обробними галузями, що орієнтуються на трудові ресурси та переважно імпортну сировину. Для Італії характерна наявність великих монополій, які відіграють суттєву роль в економіці країни. Промисловість країни об’єднує понад 150 підприємств різних галузей: суднобудування і судноремонт, морський транспорт, машинобудування, чорна металургія. Нафтогазове об’єднання “ЕНІ” контролює понад 160 компаній. Автомобільний концерн “ФІАТ” включає до свого складу понад 100 компаній і забезпечує понад 13 % європейського автомобільного ринку (мал. 77). Більшість галузей промисловості сконцентровані на півночі країни.
Нині італійські промислові фірми за своїми розмірами і торговельним обігом не претендують на світове лідерство, проте мають сильні позиції в ЄС. Основними напрямками італійського машинобудування, що має міжнародне значення, є автомобілебудування, виробництво залізничного рухомого складу, обладнання для різних галузей, сільськогосподарське машинобудування, випуск електроніки та електротехніки, майже 40 % якої експортується. Іншими галузями міжнародної спеціалізації Італії є хімічна й легка промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. В останні роки в Італії інтенсивно зростає роль малого і середнього бізнесу. Продукція, що виробляється на таких підприємствах, посіла провідні позиції на світовому ринку.
Провідні підприємства
“Малі” італійські виробники. Вони постачають на внутрішній і зовнішній ринки верстати, інструменти високої точності, текстиль, одяг, взуття, меблі, кераміку, ювелірні вироби та інші товари і е дуже конкурентоспроможними. Так, у П’ємонті, вовняній столиці світу, три тисячі фірм постачають на міжнародний ринок 3/4 світового виробництва вовняних тканин. Місцева компанія “Алесей” завоювала міжнародне визнання виробництвом кухонного начиння. Бергамо став визнаним центром меблевого виробництва. У Брешіа десятки дрібних сталеплавильних компаній показали світу, як можна вигідно виробляти високоякісну сталь на міні-заводах. Містечко Вичевано – відомий центр взуттєвого виробництва, а Ареццо і Віченца – центри виробництва золотих прикрас. Фірми “Сафіло” та “Лукотика” постачають до 85 % італійських окулярів на експорт.
Сільське господарство Італії спеціалізується насамперед на рослинництві. Його частка у вартості товарної продукції становить майже 60 %. За збором овочів і фруктів Італія є лідером у Європі, а за обсягами вирощування цитрусових та оливок поступається лише Іспанії. Провідні позиції посідає країна також у вирощуванні та переробці винограду. Розвиток тваринництва стримується як нестачею кормової бази, так і конкуренцією дешевшої продукції з Франції, Нідерландів та інших країн ЄС. Спеціалізується Італія на вирощуванні великої і дрібної рогатої худоби, свиней.
Сфера послуг Італії представлена такими найбільш значущими галузями, як туризм, транспорт і банківська діяльність. Їхня частка у ВВП становить 69 %. Транспортний комплекс Італії забезпечує не тільки внутрішні потреби країни, а й є важливою ланкою транспортної системи усіх країн ЄС. Стосується це насамперед трубопровідних і морських магістралей. Банківська сфера завжди добре була розвинена в країні, яка є її батьківщиною. Проте кількість банків та обсяг їхніх активів нині невпинно скорочуються.
Реалії сьогодення
Туристичний потенціал Італії. Італію справедливо вважають музеєм під відкритим небом, країною музики й архітектури, яку щорічно відвідують понад 40 млн туристів. У багатьох її містах зосереджені видатні пам’ятки архітектури різних часів, які сприяють розвитку пізнавального туризму. Туристичні райони Італії, як-от: Лаціо, П’ємонт, Лігурія, Ломбардія, Трентіно-Альто-Адідже, Венето, Фріулі-Джулія, Емілія – Романья, Тоскана, Умбрія, Калабрія, Апулія, Сицилія, Сардинія – мають розширену спеціалізацію відповідно до туристських ресурсів.
За особливостями розвитку і розміщення господарства Італія поділяється на 11 економічних районів, об’єднаних у три групи: Північ, Центр, Південь. На Північ припадає понад 40 % території і майже половина населення. Це найбільш урбанізований регіон країни, в якому створюється 58 % її ВВП. Північ є головним промисловим, сільськогосподарським і транспортним регіоном Італії. Промисловість району зосереджена в трикутнику: Мілан – Генуя – Турин. Мілан є неофіційною столицею Півночі Італії, містом “вищої ліги” із всесвітньо відомим Міланським собором, хмарочосами, скупченням ринкової інфраструктури – біржами, страховими компаніями, штаб-квартирами великих корпорацій.
Центр посідає друге місце в країні за економічним потенціалом, хоча є невеликим за площею і кількістю населення. Роль Центру в Італії визначається наявністю тут столиці країни. Рим пов’язують із Папською державою Ватиканом і стародавнім Римом, де й дотепер зберігаються руїни Форуму, Колізею, Тріумфальна арка Тіта, колона Трояна і багато інших пам’яток архітектури, що приваблюють сюди мільйони туристів.
Південь Італії охоплює не тільки материкову, а й острівну частину і є найменш розвиненим. Проблемами Півдня є високий рівень безробіття, відтік населення, низькі доходи. Провідною галуззю тут є сільське господарство, в якому переважають вирощування цитрусових, олив, пшениці, а з галузей тваринництва – вівчарство. З галузей промисловості переважають нафтохімічна, металургійна та інші матеріало – і капіталоємні галузі. Неофіційною столицею Півдня є Неаполь – сучасне місто-порт, науковий і культурний центр.
Проблема
Основними внутрішніми проблемами сучасної Італії є корупція, високий рівень безробіття, значні диспропорції у соціально-економічному розвитку Півночі і Півдня. Враховуючи досвід інших європейських країн, запропонуйте способи подолання перелічених проблем країни.
Зовнішньоекономічна діяльність. В експорті країни переважає передусім продукція машинобудування, зокрема обладнання для різних галузей і транспортне обладнання, електротовари та інструменти. Понад 10 % експорту становлять текстиль, одяг і взуття. Імпортують до Італії мінеральну сировину, метали і металопродукцію, окремі хімічні й електротовари. Основними партнерами Італії є країни ЄС. Останніми роками країна намагається переорієнтувати свій експорт на країни Центральної і Східної Європи та Китай. Попри великий зовнішній борг, Італія є потужним джерелом економічної допомоги, яка в основному зорієнтована на країни Середземномор’я.
Стосунки Італії та України побудовані на взаємовигідних двосторонніх відносинах. Обидві країни активно співробітничають у рамках Ради Європи, ОБСЄ, регіональної організації Центральноєвропейська ініціатива. Італія підтримує Україну у відносинах з ЄС, НАТО та СОТ. Між двома країнами розвиваються торговельні відносини. Україна експортує до Італії метал і металопродукти, мінеральну сировину, хімічну продукцію. Італія постачає в Україну машини та обладнання, текстиль і текстильні вироби, а також продукцію хімічної промисловості.
Італія інвестує окремі галузі господарства України, зокрема сільське господарство і машинобудування. В Україні створені спільні італійсько – українські підприємства.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Італія розташована в Південній Європі і належить до країн Великої сімки. ФКраїна небагата на мінерально-сировинні ресурси, а її рельєф і клімат сприятливі для розвитку рослинництва і рекреаційно-туристичного господарства. ФЗа показником ВВП Італія посідає 10-те місце у світі. Угалузевій структурі промисловості переважають обробні галузі, орієнтовані на трудові ресурси та імпортну сировину, а в сільському господарстві – рослинництво.
Найбільш значущими галузями сфери послуг Італії є туризм, транспорт і банківська діяльність.
Переважаючими формами зовнішньоекономічної діяльності Італії є зовнішня торгівля, інвестування та спільне підприємництво.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)