Клас Головоногі молюски. Роль молюсків в екосистемах, їхнє значення для людини

МОЛЮСКИ

УРОК № 30

Тема. Клас Головоногі молюски. Роль молюсків в екосистемах, їхнє значення для людини.

Мета: розповісти про роль молюсків у природі й житті людини, ознайомити школярів із класом Головоногі молюски.

Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати роль молюсків в екосистемах і їхнє значення для людини, а також показати різноманітність головоногих молюсків.

Базові поняття й терміни: молюски, головоногі молюски, роль молюсків.

Тип

уроку: Комбінований.

Хід уроку:

І. Організаційний етап:

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації або питання

Які молюски найрозумніші?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Клас Головоногі молюски

Цей клас включає хижаків, які активно пересуваються заднім кінцем уперед за реактивним принципом. Черепашка у головоногих молюсків сильно редукована і схована під шкірою на спинному боці тіла. Тіло двобічносиметричне, складається із двох відділів –

голови й тулуба, а нога перетворилася у два органи – щупальця (руки в числі восьми, десяти або, рідко, більше) і лійку, що сполучає’мантійну порожнину із зовнішнім середовищем. На голові великі складно збудовані очі. Дихають за допомогою зябер (одна або дві пари, розташовані в мантійній порожнині). Центральна нервова система у вигляді складно влаштованого головного мозку, оточеного хрящовою черепноюкапсулою. Кровоносна система майже замкнута, є додаткові зяброві серця, що підсилюють кровообіг. Головоногі молюски роздільностатеві, розвиток у них прямий.

Головоногі мають ряд унікальних особливостей: більшу активність, спосіб і швидкість руху, надзвичайно високо розвинену нервову систему, зачатки “інтелекту”, набір засобів захисту й нападу. До головоногих молюсків належать: восьминоги, кальмари, каракатиці.

2. Роль молюсків в екосистемах

Учитель вислуховує відповіді школярів і продовжує розповідь про роль молюсків у природних екосистемах і житті людини.

Молюсками харчується багато риб, деякі з них навіть заслужили назву “молюскоїдів”, наприклад каспійська вобла. Райони, де поряд з іншими донними безхребетними спостерігається масовий розвиток дрібних черепашок, служать місцями відгодівлі різних придонних промислових риб. Чималу роль двостулкові молюски відіграють у живленні камчатських крабів.

У природних водоймах значною є роль двостулкових молюсків як біологічних фільтрів, що сприяють очищенню води. Вони є улюбленою їжею придонних риб.

Черевоногі молюски проникнули в багато біотопів морів, океанів, прісних водойм і суші. В океанах практично немає біотопів, позбавлених черевоногих, їх можна зустріти від поверхні до максимальних глибин океану.

У прибережних водах також усі біотопи населені черевоногими – рифи, кам’янисті, галькові й піщані пляжі, що заливаються припливами. У прісних водах майже немає обмежень для розселення черевоногих: вони зустрічаються навіть у водоймах, що надовго пересихають, ідучи глибоко в грунт на час сухого періоду.

Повсюдно в наземних біотопах поширені легеневі черевоногі. Вони зустрічаються в лісовій і луговій підстилці, на стеблах трав, на стовбурах дерев, на валунах із лишайниками, серед кам’янистих розсипів, на поверхні скель.

Черевоногі служать проміжними хазяїнами багатьох плоских паразитичних червів – трематодів. Як це не дивно, нерідко розвиток трематодів у внутрішніХіорганах черевоногих (печінці, м’язах ноги, статевій залозі) призводить до гігантизму останніх. При поселенні паразитів у порожнині тіла, крім інтенсифікації росту мантії й усіх процесів, пов’язаних з формуванням черепашки, спостерігається й кастрація молюска.

Багато молюсків поїдається рибами, які не проти поласувати молюсками. Наземних черевоногих поїдають дрозди й деякі інші птахи, зі ссавців – їжаки й кроти, а також рептилії. Нерідко на черевоногих нападають хижі жуки. Порожні черепашки наземних молюсків мухи й оси використовують для відкладання яєць.

Губки, моховинки, морські жолуді, гідроїдні поліпи й інші тварини часто використовують черепашки морських черевоногих як субстрат, на який осідають їхні личинки.

3. Роль молюсків у житті людини

З найдавніших часів багато двостулкових молюсків використовувалися людиною в гастрономічних цілях. їхні черепашки постійно зустрічаються в “кухонних купах” доісторичних людей, що жили на берегах водоймищ. У розкопках стоянок палеолітичної людини в Криму знаходять безліч черепашок мідій, устриць, гребінців і інших черепашок, якими промишляють і в наш час. М’ясо цих тварин не тільки смачне й легко засвоюється, воно має високу калорійність і містить вітаміни А, В, С, Б, а також такі рідкісні у звичайній їжі людини мікроелементи, як йод, залізо, цинк, мідь.

М’ясо й стулки черепашок використовують для виготовлення кормового борошна, що додається у їжу домашній птиці, й добрив.

Зараз природні запаси найцінніших промислових молюсків у багатьох місцях виснажені або істотно підірвані, тому в багатьох країнах їх стали переселяти в нові райони, акліматизовувати, а також розводити штучно. Сьогодні значно більше половини двостулкових молюсків, що добуваються, отримують у результаті штучного розведення.

Двостулкових молюсків добувають не тільки заради м’яса. їхні черепашки використовують як сировину для виробів з перламутру (беззубки, прісноводні й морські перлинниці), на них промишляють заради перлів.

Серед двостулкових є чимало видів, що наносять шкоду господарській діяльності людини. Так, корабельний черв’як точить довгі ходи в дереві, через що виходять із ладу портові споруди, днища кораблів. Молюск дрейссена прикріплюється до різних гідротехнічних споруд (водозабірних труб, захисних грат), що утруднює прохід води й вимагає постійного чищення від обростань.

Головоногих молюсків також здавна вживали в їжу. Зокрема Аристотель, Плутарх і Пліній повідомляють, що в Стародавній Греції й Стародавньому Римі по-мистецьки приготований восьминіг був звичайною їжею. Головоногих молюсків використовували також у медицині й парфумерії. З гарних черепашок наутилусів робили прикраси, із чорнильної рідини сепій виготовляли фарбу й чорнило.

Дотепер у країнах Середземномор’я й Південно-Східної Азії головоногі молюски користуються великою популярністю. їх заготовлюють у мороженому, .свіжому, сушеному й консервованому вигляді. За основними показниками поживності – калорійністю й білковим складом – кальмари й інші головоногі перевершують інших вживаних у їжу молюсків і навіть деяких риб і лише незначно поступаються яловичому м’ясу й телятині.

І V. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 125, 126, ознайомлюються із зовнішньою й внутрішньою будовою головоногих молюсків. Потім вони читають текст на с. 125-126 і відповідають на запитання 1-З на с. 127.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 42-43].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 127, при необхідності записують висновки в зошит. Потім вони виконують завдання рубрики “Готуємося до тематичного оцінювання”.

У зошиті [3, с. 44-45] учні виконують завдання.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 30, відповісти на запитання 4-6 після параграфа на с. 127, ознайомитися з рубрикою “Україна. Охорона природи” на с. 128, прочитати висновки на с. 130. Користуючись зошито [2], підготуватися до лабораторної роботи № 10 “Зовнішня й внутрішня будова ланцетника”.

У зошиті [3, с. 42-43] виконати завдання.